Ухвала суду № 12891395, 30.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6625/10/1070 Головуючий у 1 інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді Чаку Є.В.,

суддів: Хрімлі О.Г.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиара» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позовну заяву задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справі Бориспільська обєднана державна податкова інспекція Київської області - подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиара» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2010 року працівниками Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 230086 грн. за листопад 2009 р., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період жовтень 2009 р. та в сумі 633723 грн. за грудень 2009 р., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад 2009 р. За наслідками даної перевірки було складено акт від 12.05.2010 року за № 315/23-1/31839309.

За результатами перевірки Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області було встановлено наступні порушення: п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по постачальникам, по яким неможливо підтвердити факт повноти та своєчасності визначення податкових зобовязань при наданні послуг та реалізації товарів ТОВ «Тиара», що призвело до зменшення за результатами перевірки суми дозволеного податкового кредиту за жовтень та листопад 2009 р., як наслідок, відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податкового кредиту за жовтень, листопад 2009 р. та відповідно суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2009 р. в розмірі 173918 грн. і за грудень 2009 р. в розмірі 202145 грн.

На підставі акту перевірки від 12.05.2010 року № 315/23-1/31839309 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2010 р. № 0031802310/0 на суму 376063 грн. та від 21.06.2010 р. № 0031802310/0 на суму 376063 грн. За результатами адміністративного оскарження скарга директора залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 20.05.200 р. - без змін.

Відповідач у вищезазначеному акті перевірки посилається на те, що фактичні адреси контрагентів позивача - ТОВ «Брілліон», ПП «БФ Метпромбуд», ТОВ «Компанія Лантана» - не встановлені, щодо ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Укрбудмаш» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням даної юридичної особи. Також, як встановлено відповідачем, щодо ВАТ «Черкасиобленерго», ТОВ «Будпромжилмастір», було порушено провадження у справі про банкрутство. В акті відповідача зазначено, що відбулося припинення ТОВ «Знак-Дорсервіс», як юридичної особи, у звязку з визнанням її банкрутом, а ТОВ «УТЛ-КОМ» та ТОВ «Алант-Тех» - визнано банкрутами.

Також, у висновках акту позапланової виїзної перевірки відповідач вказує на встановлення порушень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з посиланням на те, що суми податкового кредиту на момент перевірки позивача не були підтверджені податковими та/або митними деклараціями. А відтак, відповідач вважає обґрунтованими прийняті рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до абзацу 1 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст. 9 цього Закону.

Як вбачається з довідок з ЄДР, наданих відповідачем суду першої інстанції, станом на 24.09.2010 року реєстрація жодної із вищевказаних юридичних осіб-контрагентів не скасована.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що чинне законодавство не передбачає обовязку платника податку на додану вартість перевіряти дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства та законодавства, що регулює порядок реєстрації юридичних осіб. А отже, підставою для відмови у поверненні ПДВ за товари (роботи, послуги), отримані позивачем від контрагентів, які, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності.

З приводу зазначення відповідачем в акті перевірки щодо ненадання ТОВ «Тиара» підтверджень суми податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Але, як вбачається із матеріалів справи, позивачем, саме на підтвердження податкового кредиту по взаємовідносинам зі всіма його контрагентами, було подано до суду першої інстанції копії податкових накладних.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару (послуг) не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару (послуг) та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Проаналізувавши вищезазначені норми Закону, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 02 грудня 2010 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6625/10/1070 Головуючий у 1 інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

30 листопада 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді Чаку Є.В.,

суддів: Хрімлі О.Г.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень -

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: