Рішення № 128911963, 17.07.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/29/25 Справа №447/1594/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

17.07.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаїв Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

представник позивача Ратич Т.М.,

представник відповідача Трішина А.М.

Процесуальні дії у справі.

22.04.2025 засобами системи «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Онацько В.В. подав до Запорізького окружного адміністративного суду позов до ГУНП у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

28.04.2025 суддею Запорізького окружного адміністративного суду Новіковою І.В. постановлено ухвалу, якою справу за вищевказаним позовом передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

28.05.2025 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Запорізькій області на розгляд за підсудністю разом із матеріалами адміністративної справи.

Ухвалою від 02.06.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

10.06.2025 представник позивача - адвокат Ратич Т.М. (ордер серії ВС №1359854) отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.06.2025.

12.06.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ратич Т.М. подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Відповідно до уточненої позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, представник позивача в обґрунтування позову наводить наступне.

09.04.2025 поліцейським відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області сержантом поліції Євтушенком В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3892443, згідно з якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказана постанова містить вказівку про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Представник позивача вказує, що постанова є незаконною, винесеною без повного, об?єктивного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням прав позивача. Покликається на те, що у ході провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП підлягає доведенню факт керування транспортним засобом. Всупереч положенням ст. 251 КУпАП у постанові не відображено жодних доказових даних про вчинення позивачем правопорушення. Більше того, позивачем було надано письмові пояснення поліцейському, у яких заперечив факт керування транспортним засобом. Вказує, що в оспорюваній постанові не наведено жодного доказу порушення позивачем Правил дорожнього руху у час та місці, вказаних у постанові. Твердження поліцейського про порушення позивачем ПДР належним чином не вмотивоване та не необґрунтоване, є лише посиланням на відповідну норму. Крім цього, зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про здійснення відеофіксації, відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого було такий здійснено, що має наслідком визнання долученого відеозапису неналежним і недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 12.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами.

27.06.2025 представником відповідача Трішиною А.М. засобами системи «Електронний суд» подано відзив, у якому така просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що оскаржувана постанова серії ЕНА №4461374 від 09.04.2025, винесена поліцейським відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області ст. сержантом поліції Євтушенком В.С., оскільки позивач 09.04.2025 о 13:00 год. у с. Кушугум Запорізького району Запорізької області по вул. Центральна, 193, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21081», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на підставі постанови Василівського районного суду Дніпровської області від 19.07.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Документування правопорушення здійснено згідно із ст. 251, 283, 284 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395. Доказами вини позивача в порушенні ПДР України - керуванні транспортним засобом марки «ВАЗ 21081», реєстраційний номер НОМЕР_1 , як особою, що позбавлена права керування, є копія витягу з картки адміністративного правопорушення від 09.04.2025 з бази ІПНП НПУ та відеозаписом від 09.04.2025, зафіксованим на службовий спеціальний технічний пристрій - бодікамеру №12, 21/2133, зафіксовано у п. 7 оскаржуваної постанови.

До відзиву, окрім письмових доказів, було долучено копії відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора патрульного автомобіля.

У судовому засіданні представник позивача Ратич Т.М. підтримав позов з підстав у такому наведених, просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а справу закрити.

Представник відповідача Трішина А.М. просила залишити позов без задоволення з підстав, наведених у відзиві та на підставі долучених нею разом із відзивом доказів, що були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив:

Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4461374 від 09.04.2025, 09.04.2025 о 13:00 год. у с. Кушугум по вул. Центральній, 193, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21081», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Василівським районним судом Дніпровської області від 19.07.2024, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 5, 57).

На підтвердження доводів, викладених у відзиві, представник відповідача подала копію рапорту (а.с. 57 (зворот)), копію супровідного листа про надсилання на виконання оскаржуваної постанови (а.с. 58), знімок екрану із службового планшету працівника поліції щодо пошуку посвідчення водія відносно позивача (а.с. 58 (зворот)), витяг з інформаційного порталу НП України (а.с. 59), а також долучено п?ять відеозаписів під назвами «ІMG 6410.MP4»,

«IMG 6409.MP4», «170200600000O202504091419480009.MP4», «170200600000O202504091302230007.MP4»,

«170200600000O202504091449500010.MP4».

З досліджених судом відеозаписів, що були долучені представником відповідача до відзиву засобами системи «Електронний Суд» (у порядку їхнього долучення) встановлено наступне.

На першому відеозаписі під назвою «ІMG 6410.MP4», тривалістю 48 секунд, вбачається, що відеозйомка відбувається на відеореєстратор, встановлений у патрульному автомобілі, на пристрої «70 mai» встановлена дата «09.04.2025» та запис розпочинається о 12:58:24 год. На відеозаписі зафіксовано рух автомобілів, після проїзду автомобіля марки «ВАЗ», патрульний автомобіль розпочав рух за двома іншими автомобілями.

На другому відеозаписі «IMG 6409.MP4», тривалістю 3 хвилини, який також вівся на відеореєстратор патрульного автомобіля, час початку відеозапису - 12:59:13 год. 09.04.2025, чітко видно як працівники поліції рухаються у потоці автомобілів, а після того як автомобіль марки «ВАЗ» заїхав о 13:00:06 год. на паркувальний майданчик біля будівлі, патрульний автомобіль заїхав на цей же майданчик, однак, автомобіль марки «ВАЗ» не потрапив у поле зйомки відеореєстратору, не зафіксовано водія транспортного засобу марки «ВАЗ» та факту керування ним транспортним засобом.

Третій відеозапис «170200600000O202504091419480009.MP4», тривалістю 29 хвилин 57 секунд, який розпочинається о 14:19 год. 09.04.2025, фіксує процес складення постанови відносно ОСОБА_1 , під час якого позивач неодноразово заперечує факт керування транспортним засобом.

Відповідно до четвертого відеозапису «170200600000O202504091302230007.MP4», тривалістю 25 хвилин 48 секунд, процес відеозйомки на нагрудну камеру працівника поліції розпочинається о 13:02:23 год. 09.04.2025, згідно із встановленими на бодікамеру часом та датою. ОСОБА_1 стоїть коло транспортного засобу марки «ВАЗ» біля пасажирський дверей за водієм. На запитання працівників поліції неодноразово відповідає та наголошує на тому, що не керував даним транспортним засобом, їхав у ньому, однак, не керував. Просив показати докази керування ним цим автомобілем.

П?ятий відеозапис «170200600000O202504091449500010.MP4», тривалістю 16 хвилин 46 секунд, також відображає час складення постанови відносно позивача з 14:49:48 год. по 15:06:35 год.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, які регулюються положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Диспозицією частини 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У якості доказу на підтвердження наявності складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у діях позивача ОСОБА_1 представник відповідача подала копії відеозаписів, які велися на нагрудну камеру працівника поліції та на відеореєстратор патрульного автомобіля.

У пункті 7 оскаржуваної постанови міститься посилання на долучення до постнови інших матеріалів справи: БК 12, 21 (а.с. 57).

Відтак, доводи представника позивача про недопустимість долучених відеозаписів не заслуговують на увагу.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора (який закріплюється на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) поліцейських під час здійснення повноважень) відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Отже, з огляду на досліджені відеозаписи, вбачається розрив у дві хвилини після зупинення транспортного засобу марки «ВАЗ» о 13:00 год. на паркувальному майданчику, що зафіксовано на камеру відеореєстратору патрульного автомобіля, та моментом увімкнення нагрудної камери працівника поліції о 13:02:23 год., унаслідок чого відсутня фіксація керування транспортним засобом позивачем ОСОБА_1 .

Наявні у матеріалах справи відеозаписи не підтверджують факт вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, порушення п. 2.1 «а» ПДР, оскільки з дослідженого відеозапису вбачається, що позивач стоїть біля автомобіля.

Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень, підлягає стягненню згідно з вимогами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 126, 245, 251 КУпАП, ст. 71, 77, 86, 139, 241, 242, 250, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4461374, винесену 09.04.2025 поліцейським відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Запорізькій області сержантом поліції Євтушенком Василем Сергійовичем, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Запорізькій області судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Запорізькій області, місцезнаходження: вул. Апухтіна Дмитра, 29, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108688.

Повний тест рішення складено 17.07.2025.

Суддя Головатий А. П.