Рішення № 128904150, 09.07.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/6008/25

Провадження № 2/175/1423/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" липня 2025 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ще Слобожанське позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 лютого 2022 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №. 2038916531, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості у сумі 92134, 00 грн. П. 1.2 Кредитного договору було передбачено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися річна процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Відповідно до кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

На виконання умов вищезазначеного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, на підтвердження чого було надано Меморіальний ордер. Розділом 3 кредитного договору передбачено, що попередньо ознайомившись із усіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами у тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг банком та які розміщені на офіційному сайті банку позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. Відповідно до умов договору, банк взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії за кредитним договором, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Розміром 3 кредитного договору було передбачено, що за користування кредитом банк нараховує проценти у розмірі 5% у місяць.

На виконання вищевказаного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно із звітом-рахунком відповідачем використано кредит у загальному розмірі 13300,00 грн.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні місячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Станом на 13.05.2025 року (дату подання позовної заяви до суду) за кредитним договором №. 2038916531 03.02.2022 року становить 92158,55 грн, а заборгованість за картковий рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором №. 2038916531 03.02.2022 року становить 25863,84 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та картковим рахунком в розмірі 118022,39 грн. та судовий збір по справі в сумі 3028,00 грн.

Представник позивача АТ «ОТП Банк» у судове засідання не з`явилась, просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подала до суду відзив на позовну заяву, заяву про розгляд справи без участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільно справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 03 лютого 2022 року між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №. 2038916531, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості у сумі 92134, 00 грн. П. 1.2 Кредитного договору було передбачено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися річна процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Відповідно до кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

На виконання умов вищезазначеного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, на підтвердження чого було надано Меморіальний ордер. Розділом 3 кредитного договору передбачено, що попередньо ознайомившись із усіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами у тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг банком та які розміщені на офіційному сайті банку позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб. Відповідно до умов договору, банк взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Згідно умов обслуговування кредитної лінії за кредитним договором, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Розміром 3 кредитного договору було передбачено, що за користування кредитом банк нараховує проценти у розмірі 5% у місяць.

На виконання вищевказаного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно із звітом-рахунком відповідачем використано кредит у загальному розмірі 13300,00 грн.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні місячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Станом на 13.05.2025 року (дату подання позовної заяви до суду) за кредитним договором №. 2038916531 03.02.2022 року становить 92158,55 грн, а заборгованість за картковий рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором №. 2038916531 03.02.2022 року становить 25863,84 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та картковим рахунком в розмірі 118022,39 грн. та судовий збір по справі в сумі 3028,00 грн.

У відзиві відповідач посилається на те позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів відносно видачу кредиту та його часткового погашення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також сума відсотків, які зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Відповідач також зазначає, що у матеріалах справи не міститься відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості за кредитними договорами, однак зазначені доводи відповідача спростовуються доказами, які наявні у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, ч.2ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК Українитаст.6 цього Кодексувизначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідност. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1ст.1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст.612 ЦК Українивстановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.3 ч.1ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи подані до суду докази, у відповідності до наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем отримані кредитні кошти.

На підставі викладеного суд вважає підтвердженим, що позивачем належним чином виконані свої зобов`язання за умовами кредитного договору №. 2038916531 03.02.2022 року з надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідачем в порушення вимог ч.1ст.81 ЦПК Українине надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору №. 2038916531 03.02.2022 року, на користь АТ «ОТП БАНК» заборгованості станом на 13.05.2025 року у загальному розмірі 118022,39 грн.

Відповідно до ч. 1, 2ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи що позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку що у відповідності дост.141ЦПК України з відповідача слід сягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2038916531 03.02.2022 року, яка становить 92158,55 грн та заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором № 2038916531 03.02.2022 року, яка становить 25863,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Краснокутська