Постанова № 12890299, 11.08.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року справа № 2-а-6759/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каміа» (далі - Позивач) звернулось із адміністративним позовом до Господарського суду Київської області до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2008 року, № 0001412301/2/2152, № 00011282301/2/2151 та визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції в Обухівському районі.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.11.2008 року по справі № А18/507-08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 року по справі № 22-а-39294/08, відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа» повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 року по справі № К-56395/09 постанова Господарського суду Київської області від 04.11.2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 21.07.2010 року Київським окружним адміністративним судом справу прийнято до свого провадження.

11.08.2010 року Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою, якою уточнив позовні вимоги в частині зменшення їх розміру стосовно донарахування Відповідачем податку на прибуток у сумі 3375,00 грн., у тому числі за основним платежем 2 250,00 грн. та за фінансовими санкціями 1125,00 грн.

Крім цього, Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами розгляду ДПІ в Обухівському районі Київської області його первинної скарги (податкові повідомлення рішення від 25.02.2008 року № 0001512301/1/1264 та від 25.02.2008 року № 0001552301/1/1263) та за результатами розгляду повторної скарги Позивача Державною податковою адміністрацією України (податкові повідомлення-рішення від 12.08.2008 року № 0001412301/3/3139 та від 12.08.2008 року № 00011282301/3/3137).

В обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Каміа» вказує на те, що ДПІ в Обухівському районі Київської області при проведенні планової виїзної перевірки з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2007 року неправомірно зробила висновок про порушення підприємством п.п.4.1.1 п. 4.1, ст. 4, п.п.5.3.1, п.п.5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач вказує на неправомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в силу необєктивності дослідження останнім всіх обставин та даних, що стали підставою для помилкового донарахування податку на прибуток в частині 127393,00 грн., у тому числі за основним платежем 105788,00 грн., застосованих штрафних (фінансових) санкцій 21605,00грн. та зменшення бюджетного відшкодування на суму 22125,00 грн. із застосуванням фінансових санкцій у розмірі 4425,00 грн., тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Крім цього, Позивач зазначає про протиправні дії Відповідача стосовно зменшення валових витрат у розмірі 12200000,00 грн. у червні 2007 року, які понесені внаслідок здійснення попередньої оплати, які повністю підтверджено первинними документами та такі дії вважає незаконними.

11 серпня 2010 року представником Позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити повністю.

Представником Відповідача подано до суду клопотання від 11.08.2010 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

В письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Свої заперечення мотивує тим, що Позивач не виконав зобовязання з податку на прибуток в повному обсязі, завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок відсутності первинних документів обліку на повернення товару, що призвело до заниження валового доходу та податкового зобовязання з ПДВ. Також Відповідач зазначає про відсутність документів, що підтверджують понесені Позивачем витрати при перерахуванні грошових коштів у формі попередньої оплати, що призвело до завищення валових витрат та стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ДПІ в Обухівському районі була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Каміа» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2007 року та валютного законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 07.12.2007р. за № 2103/231/31605151.

На підставі складеного акту Відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007 року № 0001412301/0/2912 (визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1 591 281,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 243 040,00 грн.), № 0001422301/0/2914 (визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 786 429,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 781 802,00 грн.) та № 0011282301/0/2913 (зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2007 року у розмірі 839 886,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 167 977,00 грн.).

Крім цього, Відповідачем було зменшено суму валових витрат по декларації з податку на прибуток Позивача за І півріччя 2007 року у розмірі 12200000,00 грн., що також знайшло своє відображення в акті перевірки.

Позивач, не погоджуючись з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до Відповідача з первинною скаргою від 28.12.2007 року № 1007 про часткове скасування вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням ДПІ в Обухівському районі Київської області від 25.02.2008 року № 478/10/25-2/018 про результати розгляду первинної скарги її задоволено частково та скасовано податкові повідомлення-рішення, що оскаржувалися.

На виконання вищенаведеного рішення Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги від 25.02.2008 року № 0001542301/1/1262 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 6662,50 грн., від 25.02.2008 року № 0001552301/1/1263 про обовязок сплатити податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 26550,00 грн. (сума зменшеного бюджетного відшкодування у розмірі 22125,00 грн. та фінансові санкції 4425,00 грн.) та від 25.02.2008 року № 0001512301/1/1264 про обовязок сплатити податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 130 768,00 грн.

За наслідками розгляду повторних скарг Державною податковою адміністрацією в Київській області та Державною податковою адміністрацією при адміністративному оскарженні вищенаведені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а відповідні скарги без задоволення, про що винесено податкові повідомлення-рішення з дробом 2 та 3.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каміа» на виконання умов укладеного договору 06.06.2002 року № 002 відвантажило в адресу відкритого акціонерного товариства «Концерн «Стирол» товарно-матеріальні цінності (поліпропіленові мішки з поліетиленовим вкладишем) згідно рахунку - фактури № КМ-101853 від 28.04.2007 року та видаткової накладної від 30.04.2007 року №1002982 на загальну суму 132 750,00 грн., у тому числі ПДВ 22 125,00 грн. (номенклатура товару мішки в кількості 75000 шт.), та виписано та надано контрагенту - покупцю податкову накладу від 30.04.2007 року № 10421 на туж суму та номенклатуру Товару. Дана сума була включена до складу валового доходу за квітень 2007 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

У квітні 2007 року фактична поставка товарно-матеріальних цінностей в адресу контрагента не відбулася, документи, що підтверджують фактичне отримання покупцем товарно-матеріальних цінностей в матеріалах справи відсутні та додатково Відповідачем не надано.

Відповідно до документів, що містяться у матеріалах справи, мішки поліпропіленові було реалізовано в адресу ВАТ «Концерн «Стирол» у червні 2007 року, фактичне відвантаження яких підтверджується видатковою накладною (до складу якої, крім мішків у кількості 75000 штук увійшли інші товари, що пояснює розбіжність сум, вказаних в накладних) від 26.06.2007 року № 1003812 на загальну суму 201795,00 грн., у тому числі ПДВ 33 632,50 грн.

Дана сума включена Позивачем до складу валового доходу у червні 2007 року. При відвантаженні товару було сформовано та надано контрагенту відповідну податкову накладну від 26.06.2007 року № 11199.

Оплата за даною операцією здійснена шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача у повному обсязі відповідно до платіжних виписок з відміткою банку від 11.07.2007 року № 6218 на загальну суму 73380,00 грн., в тому числі ПДВ 12230,00 грн. та від 27.06.2007 року № 5715 на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., які наявні у матеріалах справи.

З метою уникнення подвійного оподаткування у червні 2007 року внаслідок відсутності операції з поставки у квітні 2007 року Позивачем було оформлено розрахунок коригування кількісних та якісних показників від 01.06.2007 року № 37/1010421 разом з накладною на повернення.

Суд не погоджується із висновком Відповідача стосовно двократної реалізації мішків у квітні та червні 2007 року та обовязком Позивача включати до складу валового доходу як у квітні, так і у червні 2007року з огляду на таке:

згідно з частинами 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

При цьому статтею 655 ЦК встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Більш детальною для договору поставки та аналогічною по суті є норма п. 1 ст. 712 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У звязку з тим, що поставка товару не відбулась, вважається, що правочин купівлі-продажу також не відбувся. Це підтверджується нормою частини 2, статті 640 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Конкретна партія Товару у квітні 2007 року фактично не була поставлена, відповідно, правочин щодо її купівлі-продажу є неукладеним, розрахунки за неї не проведені та Відповідач не надав суду належних доказів здійснення такої операції у квітні 2007 року.

Суд не бере до уваги наявну у матеріалах справи відповідь Горлівської ОДПІ (податковий орган реєстрації ВАТ «Концерн «Стирол») про відсутність факту повернення мішків, з огляду на те, що у відповіді не зазначено про загальну кількість придбаних покупцем мішків у періоді квітень та червень 2007 року.

Підтвердженням того, що поставка даної номенклатури товарів була здійснена одноразово є довідка складського та бухгалтерського обліку Позивача, за якою надлишків або нестач даної номенклатури товару не встановлено, оприбутковано та реалізовано мішкі у кількості 75 000 штук, яка наявна у матеріалах справи. Водночас, Відповідачем не надано належних документальних доказів того, що Позивач мав в наявності мішкі у подвійної кількості (саме 150 000штук), для їх двократної реалізації.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Дата виникнення валового доходу визначена у п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вищенаведеного Закону, яким передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Слід зазначити, що первинні документи мають всі необхідні реквізити та складені у відповідності із вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, суд прийшов до висновку щодо відсутності законних підстав для винесення Відповідачем податкових повідомлень-рішень з додатковим нарахуванням сум податку на прибуток, ніж ті, що відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток наданих Позивачем.

З тих же самих обставин суд вважає необгрунтованим винесені Відповідачем податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Так, відповідно до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Водночас, відповідно до п.п.4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у звязку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, Відповідачем не доведено двократу реалізацію товару Позивачем у квітні та червні 2007 року, тому суд не погоджується з висновокм Відповідача про заниження податкового зобовязання з ПДВ у червні 2007 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування.

Стосовно зменшених Відповідачем сум валових витрат по податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007 року, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Позивач був власником та орендарем земельних ділянок та, в звязку з цим, платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно розрахунків, поданих до органів державної податкової служби, було нараховано плати за землю за 2007 року в сумі 22 682,27 грн. Позивачем платіжним дорученням від 31.05.2007 року № 1208 на загальну суму 50 696,80 грн. перераховано до місцевого бюджету суму земельного податку авансом, з призначенням платежу «земельний податок за березень-червень 2007 року перераховано повністю», наявним у матеріалах справи. Позивачем у відповідності до вимог законодавства було прийняте рішення щодо перерахування плати за землю до місцевого бюджету за місцем розташування земельних ділянок з погашенням нарахованої суми в розмірі 22 682,27 грн. та авансу в розмірі 28 014,53 грн.

Суму авансу у розмірі 28 014,53 грн. Відповідачем виключено зі складу валових витрат внаслідок відсутності первинних документів підтверджуючих факт понесених витрат.

Однак, в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка підтверджує факт сплати Позивачем сум земельного податку у розмірі 50 696,80 грн. з відміткою банку про здійснення платежу. Банківська виписка має всі передбачені законодавством реквізити, що дає змогу вважати її первинним документом для обліку та підтвердженням факту понесених витрат повязаних із веденням господарською діяльністю Позивача.

Крім цього, внаслідок відсутності первинних документів в ході проведення перевірки, що підтверджують понесені витрати, Відповідачем зменшено суму валових витрат у податковій декларації за І півріччя 2007 року у розмірі 12200000,00 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору від 31.05.2007 року № 260 з ВАТ «Концерн «Стирол», Позивачем у червні 2007 року здійснено в адресу останнього попередню оплату за селітру аміачну, відповідно до наступних банківських виписок на загальну суму з ПДВ 16200000,00 грн., а саме:

- від 18.06.2007 року № 1571 на загальну суму 1 134 000,00 грн.;

- від 13.06.2007 року № 1450 на загальну суму 3 726 000,00 грн.;

- від 15.06.2007 року № 1468 на загальну суму 4 374 000,00 грн.;

- від 15.06.2007 року № 1469 на загальну суму 6 966 000,00 грн.

Частину понесених витрат Позивачем включено до складу валових у звітну податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2007 року у розмірі 1300000,00 грн. без ПДВ, що підтверджено відповідними документами.

У звязку з не включенням повної суми витрат до складу валових податкових декларацій за І півріччя 2007 року Позивачем було подано до ДПІ в Обухівському районі уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до яких Позивачем збільшено валові витрати згідно уточнюючих розрахунків від 26.10.2007 року № 37664 на суму 284512,00 грн. та від 29.10.2007 року № 37678 на суму 11915488,00 грн.

Як свідчить матеріали справи, Відповідачем зменшено суми валових витрат за уточнюючими розрахунками внаслідок відсутності первинних документів обліку, що підтверджують понесені Позивачем витрати, що є порушенням п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, у матеріалах справи наявні банківські виписки на суму здійсненої попередньої оплати на загальну суму 16200000,00 грн. з відміткою банку про проведення розрахунків, які мають всі передбачені законодавством реквізити, що дає змогу вважати їх первинними документами для обліку та підтвердженням факту понесених витрат повязаних із господарською діяльністю Позивача.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази з приводу звернення Відповідача в ході проведення перевірки до посадових осіб товариства щодо надання пояснень стосовно відсутності підтверджуючих документів на понесені витрати, як це передбачено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, тому твердження Відповідача про їх відсутність є необґрунтованими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищенаведеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Водночас, відповідно до п.п.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат також включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

В той же час, згідно з приписами п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, Позивачем понесені витрати було включено до складу валових за подією списання коштів з банківських рахунків на підставі наявних первинних документів, що мають у своєму складі необхідні обовязкові реквізити.

Крім цього, суд зазначає, що застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 662,50 грн. за допущене порушення при реалізації легкового автомобіля відображено у окремих податкових повідомленнях рішеннях, Позивачем не оспорюються та не є предметом розгляду у даній справі.

Стосовно заниження податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі суми податку на прибуток у розмірі 2 250,00 грн. та відповідним застосуванням штрафних фінансових санкцій 1125,00 грн., внаслідок невірного визначення балансової вартості запасів за 2005 рік та І півріччя 2006 року, Позивач погодився та сплатив вказану суму до бюджету у передбачений чинним законодавством термін, про що було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог у частині зменшення їх розміру.

У відповідності до пункту 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, яким затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», факти виявлених порушень законодавства мають бути викладені в акті перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи або документи, які підтверджують наявність зазначених фактів. Проте, як встановлено судом, факт виявленого підприємством порушення податкового законодавства викладено в Акті перевірки відповідача не обєктивно та без посилання на досліджені первинні документи, у звязку з чим останній прийшов до помилкового висновку щодо наявності в діях позивача порушень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти адміністративного позову.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 157-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа» задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 25.02.2008 року № 0001512301/1/1264, від 20.05.2008 року № 0001412301/2/2152 та від 12.08.2008 року № 0001412301/3/3139 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 127393,00 грн., у тому числі за основним платежем 105788,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій 21605,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 25.02.2008 року № 0001552301/1/1263, від 20.05.2008 року № 00011282301/2/2151 та від 12.08.2008 року № 00011282301/3/3137 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22125,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 4425,00 грн.

Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області в частині зменшення валових витрат по податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007 року з урахуванням уточнюючих розрахунків на суму здійсненої Позивачем у червні 2007 року попередньої оплати в адресу ВАТ «Концерн «Стирол» за товарно-матеріальні цінності згідно умов договору від 31.05.2007 року № 260 та додаткових угод до нього у розмірі 12200000,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: / підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 11 серпня 2010 року.

Постанова станом на 11 серпня 2010 року законної сили не набрала.