КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
2 грудня 2010 року №2-а-6193/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1003
час прийняття постанови : 10 год. 20 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Пономаренко Б.В., Пономаренко Т.М.
за участю представника позивача - Вощенко В.В.
представника відповідача- Василенко Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрцукортеплоізоляція» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської
області про скасування податкового повідомлення рішення №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року та податкового повідомлення рішення №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року ВСТАНОВИВ:
Позивач ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі та просив скасувати податкове повідомлення рішення №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року та податкове повідомлення рішення №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до направлення №703 від 03.11.2009 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №533/23-3/19125402 від 16.11.2009 року. Вказаним актом перевірки відповідач визнав правочини між ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» та фірмою «Т.М.М. ТОВ» нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення, у звязку з чим не підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування.
Вважає, визнання відповідачем правочинів нікчемними та недійсними було неправомірним та суперечить чинному законодавству, так як не входить до компетенції ДПІ, тому що нікчемність правочину можу бути встановлена законом, а недійсність правочинів може бути визнано лише у судовому порядку.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення рішення №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року та податкове повідомлення рішення №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року, у яких вказується, що позивачем було порушено п.п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6., 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5., 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Заперечуючи вказані порушення позивач зазначає, що усі податкові накладні надавались перевіряючим згідно вимог п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та є у наявності в обох сторін; податковий кредит формувався на підставі податкових накладних, що й вимагає п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та виходячи з договірної вартості згідно п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» ; матеріальні та нематеріальні активи послуги використовувались у господарській діяльності позивача(п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» ); до складу податкового кредиту включені суми, підтверджені податковими накладними(п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ») ; сума відшкодування ПДВ, заявлена позивачем, визначена як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, що й вимагає п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» .
Отже, посилання ДПІ на порушення вказаних статей є безпідставним та необґрунтованим пому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року та податкове повідомлення рішення №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року
У судовому засіданні представник позивача підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначила, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З 03.11.2009 року по 11.11.2009 року співробітниками ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Укрцукортеплоізоляція» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 977092грн. за серпень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з жовтня 2007 року по липень 2009 року.
За результатами перевірки було складено Акт №533\23-3\19123402 від 16.11.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось за період з жовтня 2007 року по липень 2009 року(далі Акт перевірки).
Не погоджуючись з Актом перевірки від 16.11.2009 року позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було подано заперечення до Акту перевірки за вхідним № 11767/10 від 27.11.2009 року та вхідним №12230/10 від 08.12.2009 року, які відповідями відповідача від 02.12.2009 року №13411/10/23-333 та від 11.12.2009 року №13708/10/23-338 залишено без задоволення.
Вказаною перевіркою було встановлено наступне:
1) угоди на проведення ремонтних та будівельних робіт, укладені між ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» та Фірмою «Т.М.М.» виконувались з порушенням норм чинного законодавства, тому згідно ч.1.ч.2 ст. 215, ч.2 ст. 228, ч.1 ст. 236 Цивільного Кодексу України ( у редакції Закону України від 16.01.2003 року зі зімінами та доповненнями), правочини між ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» та Фірмою «Т.М.М.» описані в Акті перевірки є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.
2) порушення п.п.7.2.1. п.7.2. ст. 7, п.п.7.2.3., п.7.2.ст. 7, п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7, п.п.7.4.1. п.п. 7.4.4., п.п.7.4.5. п. 7.4., п.п.7.7.1. п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 3 277713 грн, в тому числі за жовтень 2007 року на 242673 грн, за січень 2008 року -123919 грн, за квітень 2008 року 89604 грн, за жовтень 2008 року 1530174 грн., за січень 2009 року -17323грн., за травень 2009 року на 67586 грн., за червень 2009 року на 200688 грн., за липень 2009 року на 1005746 грн, в результаті чого завищено суму ПДВ до відшкодування за серпень 2009 року на 977092 грн.та занижено суму податкового зобовязання з ПДВ всього на суму 319956грн., в тому числі за грудень 2008 року на 5244 грн., за січень 2009 року на 11123 грн., за лютий 2009 року на 49104 грн., за березень 2009 року на 109165 грн., за квітень 2009 року на 20202 грн., за травень 2009 року на 18565 грн, за червень 2009 року на 77899грн., за серпень 2009 року на 28654 грн.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області винесено податкові повідомлення-рішення від 3 грудня 2009 р. :
- №0000202301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 319956 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 159978 грн.;
- №0000222301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 992300 грн.
Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями рішеннями та звернувся зі первинною скаргою від 10.12.2009 року до ДПІ у Києво-Святошинському районі, рішенням якої від 28.01.2010 р. №613/10/25-015 залишено без мін оскаржувані податкові повідомлення рішення, а скаргу без задоволення.
Після цього позивач звернувся з повторною скаргою від 28.01.2010 року №08 до ДПА в Київській області, за результатами розгляду якої, рішенням від 31.03.2010 року №728/10/25-017/23-265, оскаржувані податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
06.04.2010 року за №27 позивачем було направлено скаргу до Державної податкової адміністрації України на рішення про результат розгляду первинної скарги та на податкові повідомлення рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі, яка також була залишена без задоволення.
Не погоджуючись з податковими повідомлення - рішеннями від 3 грудня 2009 року - №0000202301/0 та №0000222301/0, позивач оскаржив їх до суду.
Підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 3 грудня 2009 року №0000202301/0 та №0000222301/0 став висновок відповідача про нікчемність угод на проведення ремонтних та будівельних робіт, укладених між ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» та Фірмою «Т.М.М.», недотримання позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.4.5, п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону «Про ПДВ».
Вказані висновки податкового органу є безпідставними.
Судом встановлено, що між позивачем ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» (замовник) та Фірмою «Т.М.М.» (підрядник) було укладено підрядні договори на проведення будівельних та інших робіт за адресою м. Вишневе, вул. Чорновола, 37:
- Підрядний договір на виконання ремонту приміщень по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 10.11.2005 року №10-П. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 600000 грн. (ПДВ-100000грн.). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року включено 34803 грн. 66 коп.;
- Підрядний договір на будівництво підкранових площадок по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 28.08.2008 року №ЖУ -13. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 500000 грн. (ПДВ-83333, 33 грн.).Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року включено 573, 50 грн.;
- Підрядний договір на будівництво транспортного боксу по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 26.05.2006 року №ЖУ -11. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 1000000 грн. (ПДВ-166666грн. 67 коп).Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року включено 38854 грн. 84 коп. за липень 2009 року 28849 грн. 16 коп;
- Підрядний договір на виконання ремонту приміщень по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 02.01.2007 року № ЖУ-15. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 3038647 грн. (ПДВ-506441грн. 16). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за липень 2009 року включено 307859 грн. 03 коп.;
- Підрядний договір на улаштування вузла комерційного обліку газу (ГРП) по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 18.06.2007 року №ЖУ-20 . Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 500000 грн. (ПДВ-83333грн. 33 коп). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за січень 2008 року включено 3368 грн. 40 коп., липень 2009 року 30075грн. 60 коп;
- Підрядний договір на огороджування території по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 18.06.2007 року №ЖУ - 21 . Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 500000 грн. (ПДВ-83333грн. 33 коп). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за січень 2008 року включено 27308 грн. 67 коп., квітень 2008 року -25572 грн. 83 коп, жовтень 2008 року 13210 грн. 33 коп;
- Підрядний договір на будівництво пожежного резервуару по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 14.06.2006 року №ЖУ - 12. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 250000 грн. (ПДВ-41666грн. 67 коп.). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за січень 2008 року включено 15181 грн. 50 коп.;
- Підрядний договір на реконструкцію цеху флексографії по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 02.01.2007 року №17-ЖУ . Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 1500000 грн. (ПДВ-250000грн. 33 коп).Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2008 року включено 64031грн. 17 коп., січень 2009 року 11250 грн. 17 коп., травень 2009 року 40512грн. 17 коп., липень 2009 року 95850 грн. 17 коп.,
- Підрядний договір на будівництво цеху малої механізації по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 11.09.2007 року №18 -ЖУ. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 250000 грн. (ПДВ- 41666 грн. 37коп). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року включено 7305 грн. 33 коп., січня 2009 року 6073 грн. ПДВ.;
- Підрядний договір на будівництво цеху малої механізації по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 26.05.2006 року №ЖУ-10. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 1000000 грн. (ПДВ- 166666 грн. 67 коп.). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за липень 2009 року включено 139591 грн. 50 коп. ПДВ;
- Інвестиційно - Підрядний договір від 18.09.2007 року №1/09/07 . Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року включено 1483025 грн. 67 коп., травень 2009 року 27074грн. 11 коп., червня 2009 року 200688 грн. 33 коп., липень 2009 року 301606 грн. 99 коп. ПДВ;
- Підрядний договір на будівництво площадки АЗС по вул. Чорновола, 37 в м. Вишневе від 27.06.2005 року №28. Орієнтована вартість робіт по вказаному договору становить 300000 грн. (ПДВ- 50000 грн. 00 коп.). Відповідно до вказаного підрядного договору позивачем до складу податкового кредиту за липень 2009 року включено 28672 грн. 83 коп. ПДВ;
- Договір про надання транспортних послуг від 03.01.2006 року №3/01-06 . Відповідно до вказаного договору позивачем до складу податкового кредиту липня 2009 року включено 44539 грн. 36 коп.
Відповідно до п.п.7.2.4 Закону «Про ПДВ» право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст.9 цього Закону.
Сторонами не заперечується той факт, що на момент складання податкових накладних Фірма «Т.М.М.» перебували на податковому обліку як платники ПДВ.
Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», виключною підставою для невключення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ є непідтвердження вказаних сум податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної;в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку;з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У наданих позивачем суду податкових накладних виписаних Фірмою «Т.М.М.» податкових накладних є в наявності всі обовязкові реквізити податкової накладної.
Згідно п.п 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобовязання продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково по поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.
ВАТ «Укрцукортеплоізоляція» п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не порушувався, оскільки оригінали податкових накладних, складених Фірмою «Т.М.М.», є в наявності на підприємстві та зберігаються в установленому законом порядку.
Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.п 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем усі податкові накладні надавались перевіряючим згідно вимог п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та є у наявності в обох сторін; податковий кредит ним формувався на підставі податкових накладних, що й вимагає п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та виходячи з договірної вартості згідно п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»; матеріальні та нематеріальні активи послуги використовувались у господарській діяльності позивача (п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» ); до складу податкового кредиту включені суми, підтверджені податковими накладними(п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»); сума відшкодування ПДВ, заявлена позивачем, визначена як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, що й вимагає п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» .
Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У статті 627 ЦК України вказано, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки на час проведення перевірки і в період судового розгляду справи жодний з договорів (правочинів), зазначених у акті перевірки, не визнаний недійсним, відповідач не мав права стверджувати, про нікчемність укладених позивачем Договорів підряду.
У судовому засіданні також було спростовано висновок відповідача про нікчемність угод, укладених міх позивачем та Фірмою «Т.М.М.», в звязку з відсутністю у Фірми «Т.М.М.»-ТОВ ліцензії на будівельну діяльність, оскільки позивачем було надано суду Ліцензію Серії АВ №195735, видану Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ 12 січня 2007 року.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У звязку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.
Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Таким чином, господарська діяльність здійснювалась позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, з питань оподаткування і встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що позивачем було порушено п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.4.5, п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону «Про ПДВ».
Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Укрцукортеплоізоляція» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення рішення №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року та податкового повідомлення рішення №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000202301/0 від 3 грудня 2009 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000222301/0 від 3 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.
Судове рішення № 12889865, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-6193/10/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: