Рішення № 128891792, 16.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 рокусправа № 380/10361/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Подільського районного суду міста Києва, про визнання протиправною та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Котлярська, 6, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 35009321), за участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Подільського районного суду міста Києва (місцезнаходження: вул.Хорива, 21, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 02896727), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про відкриття виконавчого провадження»;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про арешт майна боржника»;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про арешт коштів боржника»;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження»;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кінах Лілії Богданівни від 16.05.2025 ВП №78092130 «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника»;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про відкриття виконавчого провадження»;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про арешт коштів боржника»;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про розмір мінімальних витрати виконавчого провадження».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.05.2025 та 16.05.2025 відкрито виконавчі провадження №78092130 та №78091641 з приводу виконання постанови Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23.

В рамках згаданих виконавчих проваджень відповідачем прийнято постанови: про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Оскаржувані постанови Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ позивач вважає необґрунтованими та протиправними, оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ за відсутності заяви стягувача про примусове виконання та з пропуском строків пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Враховуючи вищенаведене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі провадження №78092130 та №78091641 з примусового виконання постанови №758/12483/23, виданої 20.12.2023 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в дохід держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 3 254 470 (три мільйони двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 90 коп та про стягнення з ОСОБА_1 536,80 грн судового збору.

Повідомляє, що 14.05.2025 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим документом.

Відтак, 15.05.2025 та 16.05.2025 державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №78092130 та №78091641.

Зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, а тому постанова №758/12483/23, видана 20.12.2023 Подільським районним судом м. Києва, що підписана заступником голови суду пред`явлена до виконання з дотримання Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Щодо доводів позивача про те, що виконавчий документ пред`явлено до виконання з пропуском строків, звертає увагу, що 24 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Законом № 2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто усі строки, які є в Законі, перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року у справі №758/12483/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 3 254 470 (три мільйони двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.04.2024 у справі №758/12483/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення залишено без задоволення, отже з 19.04.2024 воно набрало законної сили.

Супровідним листом від 30.04.2025 Подільський районний суд м. Києва за підписом заступника голови цього ж суду направив до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію постанови від 20 грудня 2023 року у справі №758/12483/23 для її примусового виконання.

15.05.2025 державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78092130.

16.05.2025 державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78091641.

В межах виконавчого провадження №78092130 відповідачем прийнято постанови від 15.05.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

В межах виконавчого провадження №78091641 відповідачем прийнято постанови від 16.05.2025 про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач, як боржник у виконавчих провадженнях, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають, зокрема рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Положеннями пунктів 6, 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписами частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення або якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з аналізу наведених вище норм слідує, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання або ж виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Повертаючись до матеріалів справи та змісту позовних вимог, однією із підстав для оскарження спірних постанов державного виконавця, було те, що відповідачем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень поза межами строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, в рамках порушення процедури відкриття виконавчого провадження.

Так, строки у виконавчому провадженні врегульовані Розділом 2 Закону №1404-VIII, (статті 11-13).

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до частин першої і другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан на території України продовжувався відповідними указами Президента України та триває до тепер.

Разом з цим, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2.

Одним із положень нововведеної норми є те, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, з 26 березня 2022 року зокрема тримісячний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, якщо він ще не закінчився станом на цю дату, перервався.

За приписами статті 3 Закону №1404-VІІІ постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом.

Так, постанова Подільського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року у справі №758/12483/23 набрала законної сили 19.04.2024, після залишення її без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.04.2024 у справі №758/12483/23, тобто вже після набрання чинності Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року (26.03.2022).

Таким чином, з огляду на приписи частин першої і другої статті 12 Закону №1404-VIII, за загальним правилом, строк пред`явлення такої постанови до виконання міг бути до 20.07.2024 (подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22).

Супровідним листом від 30.04.2025 Подільський районний суд м. Києва за підписом заступника голови цього ж суду направив до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію постанови від 20 грудня 2023 року у справі №758/12483/23 для її примусового виконання.

Постанови про відкриття виконавчих проваджень №78092130 та №78091641 з виконання вказаного вище рішення Подільського районного суду м. Києва прийнято відповідачем 15.05.2025 та 16.05.2025.

Однак, оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

З огляду на те, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання. Відтак, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №78092130 від 15.05.2025та №78091641 від 16.05.2025, а також про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийнятих в межах таких виконавчих проваджень.

Аналогічна правова позиція вже була викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22, а також від 03.08.2023 у справі № 420/10415/22.

Окрім цього, суд критично оцінює аргументи представника позивача про те, що відповідач прийняв до виконання виконавчий документ за відсутності заяви стягувача про примусове виконання, з огляду на таке.

Так, суд зауважує, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (зокрема постанови суду у справах про адміністративні правопорушення) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

За змістом статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, а також за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявність заяви стягувача про примусове виконання рішення не була обов`язковою, а виконавчий документ, а саме постанова суду у справах про адміністративні правопорушення, надійшов до відповідача від цього ж суду, за підписом його посадової особи (заступника голови суду).

Отже, оскільки суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов відповідача, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відстуні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна