Рішення № 128891363, 15.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року м. Київ справа №640/19295/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Громадянка Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 18 серпня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 від 13 жовтня 2021 року;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання громадянки Демократичної Федеративної Республіки Непал ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у зв`язку з досягненням 45-річного віку, вона звернулась до відповідача з заявами про обмін посвідок на постійне проживання.

Вперше отримала рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 18 серпня 2021 року.

При повторному зверненні позивач отримала рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 від 13 жовтня 2021 року.

Підставою для ухвалення таких рішень, як вказує позивач, зазначено підпункт 3 пункту 62 Порядку № 321, зокрема, дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

На адвокатський запит щодо з`ясування, які саме дані, отримані з баз реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану позивачем, відповідачем у відповіді на адвокатський запит зазначено про не підтвердження ГУ ДМС України в Одеській області законності надання чоловіку іноземки дозволу на імміграцію. Також, зазначено, що на даний час дозвіл на імміграцію в Україні наданий позивачу є дійсним. Після отримання остаточної інформації від ГУ ДМС України в Одеській області, відповідачем буде прийнято рішення у відповідності до чинного законодавства.

Позивач вважає вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що з аналізу норм Закону України «Про імміграцію» вбачається, що для оформлення дозволу на імміграцію заявник повинен подати заяву з доданням певного пакету документів. У разі ненадання особового повного пакету документів, заява про надання дозволу на імміграцію не приймається та дозвіл на імміграцію не видаються.

Крім того, позивач посилається на те, що дозвіл на її імміграцію є дійсним і ніким не скасований та при його наданні позивачу разом з її неповнолітніми дітьми у 2006 році суб`єктом владних повноважень не було встановлено жодної підстави для відмови їй в наданні дозволу на імміграцію.

Також позивач у своїй позовній заяві наголосила й на тому, що 18 грудня 2006 року та 080 липня 2015 року її було документовано посвідкою на постійне проживання, тобто, уповноважені органи двічі проводили ідентифікацію позивача та перевіряли подані документи та правомірність видачі дозволу, за результатом чого порушень виявлено не було.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивач 11 грудня 2006 року отримала дозвіл на імміграцію в Україну, як дружина іммігранта, та була документована посвідкою на постійне проживання.

Після досягнення 45-річного віку позивач неодноразово зверталась із заявами до відповідача про обмін посвідки на постійне проживання на території України.

Рішенням відповідача № 80112300009861 від 18 серпня 2021 року, № 80112300011029 від 13 жовтня 2021 року та № 80112300013005 від 17 січня 2022 року позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку № 321 (із зв`язку з не підтвердженням ГУ ДМС України в Одеській області законності надання чоловіку позивача дозволу на імміграцію в Україну).

На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на те, шо відповідачем у відзиві на позовну заяву не розкрито мотивів прийняття оскаржуваних рішень. Представник позивача також звернув увагу на те, що жодним компетентним органом у встановленому законом порядку не встановлено, що чоловік позивача незаконно отримав дозвіл на імміграцію в України, а тому є дійсним та не скасованим.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2022 року для розгляду адміністративної справи № 640/19295/22 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянську Я.І.

На підставі розпорядження Керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року № 1129 проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 640/19295/22 між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2022 року для розгляду адміністративної справи № 640/19295/22 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/19295/22 передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 травня 2024 року для розгляду адміністративної справи № 640/19295/22 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року адміністративна справа № 640/19295/22 прийнята до провадження суддею Жуком Р.В., вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 13 січня 2006 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 згідно з Законом про реєстрацію шлюбів/шлюбних відносин 2028 (1971 р.).

Згідно наявної в матеріалах справи копії посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 , ОСОБА_5 13 травня 2003 року ВГІРФО УМВС України в Одеській області видано посвідку на постійне проживання безстроково.

Позивач 02 серпня 2006 року звернулась до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою № 72 про надання їй дозволу на імміграцію в Україну, оскільки вона є дружиною ОСОБА_5 , який постійно проживає в Україні.

На підставі рішення УГІРФО ГУМВС України в м. Києві від 11 грудня 2006 року Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в м. Києві 11 грудня 2006 року позивачу видано дозвіл на імміграцію в Україну № 113014 на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про імміграцію» (дозвіл дійсний до 10 грудня 2007 року).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2015 року позивач звернулась до ГУ ДМС в м. Києві з заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання, за результатом розгляду 10 липня 2015 року отримала посвідку серії НОМЕР_4 .

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, після досягнення 45-річного віку позивач звернулась до відповідача з заявами про обмін посвідки на постійне місце проживання.

За результатами розгляду заяв позивача Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийнято рішення від 18 серпня 2021 року № 80112300011029, від 13 жовтня 2021 року № 80112300011029 та від 17 січня 2022 року № 80112300013005, яким позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне місце проживання на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321.

Крім того, судом встановлено, що 08 грудня 2021 року представник позивача - адвокат Кобилецький Олег Іванович звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 2021-08/12-А1 щодо надання інформації, які дані, отримані з баз даних реєстру, картотек, не підтверджують інформацію надану позивачем при зверненні із заявою про обмін посвідки на постійне проживання та стали підставою для прийняття рішень про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання та щодо того, чи дійсний дозвіл на імміграцію, виданий позивачу.

У відповідь на адвокатський запит листом від 14 грудня 2021 року № 8010.6.1-59969/80.1-21 адвоката Кобилецького О.І. повідомлено про те, що за надісланим запитом отримано відповідь від Головного управління ДМС України в Одеській області, в якій зазначено, що не вбачається законні підстави для надання чоловіку позивача дозволу на імміграцію. На підставі викладеного, у зв`язку з не підтвердженням ГУ ДМС України в Одеській області законності надання чоловіку іноземки дозволу на імміграцію, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 18 серпня 2021 року та 13 жовтня 2021 року прийняті рішення про відмову в обміні посвідки на постійне проживання позивачу на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення.

Крім того, у листі зазначено, що на даний час дозвіл на імміграцію в Україну наданий позивачу є дійсний. Після отримання остаточної інформації від ГУ ДМС України в Одеській області ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області буде прийнято рішення у відповідності до чинного законодавства.

Вважаючи, рішення відповідача від 18 серпня 2021 року № 80112300009861 та від 13 жовтня 2021 року № 80112300011029 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач через свого представника звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Згідно пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Так, механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачений Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321 (далі - Порядок № 321).

Положеннями підпункту 5 пункту 7 Порядку № 321 передбачено, що обмін посвідки здійснюється у разі досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

У пункті 16 Порядку № 321 визначено, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Згідно із положеннями пункту 21 Порядку № 321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32 - 34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (пункт 22 Порядку № 321).

У пункті 22 Порядку № 321 зазначено, що після перевірки іноземцем або особою без громадянства правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.

Прийняті уповноваженим суб`єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідного уповноваженого суб`єкта, що здійснив прийняття документів від іноземця або особи без громадянства (пункт 27 Порядку № 321).

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження для розгляду документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32 і 33 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства (пункт 29 Порядку № 321).

Згідно пункту 36 Порядку № 321 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.

Пунктом 37 Порядку № 321 установлено, що ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.

У пункті 38 Порядку № 321 визначено, що рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.

Відповідно пункту 40 Порядку № 321 для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:

1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту;

3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за умови отримання ними одного з документів, зазначених у частині сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та мають дозвіл на імміграцію в Україну, для обміну посвідки в установленому порядку можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов`язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 р. № 68/262.

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту.

До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.

Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.

Положеннями пункту 43 Порядку № 321 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Пунктом 44 Порядку № 321 визначено, якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі коли втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана іншим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, для підтвердження видачі не пізніше наступного дня після прийняття до розгляду заяви-анкети до такого територіального органу/територіального підрозділу ДМС надсилається запит.

Згідно із пунктом 45 Порядку № 321 перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, яке міститься в ній. У графі «Службові відмітки» заяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв`язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну.

За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі коли під час порівняння фотозображень не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, про це повідомляється територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з ідентифікації іноземця або особи без громадянства і з`ясування обставин виникнення розбіжностей.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 321 після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Водночас, пунктом 62 Порядку №321 визначені підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки, зокрема: дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що Порядком № 321 чітко визначено повноваження територіального органу ДМС при вирішенні питання про обмін посвідки на постійне проживання, які обмежені перевіркою лише підстав для такого обміну та підстав для прийняття рішення про відмову у видачі (оформленні) посвідки, передбачених пунктом 62 Порядку № 321.

З матеріалів справи вбачається, що рішення № 80112300009861 від 18 серпня 2021 року, № 801123000011029 від 13 жовтня 2021 року та № 80112300013005 від 17 січня 2022 року прийняті на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку № 321.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавцем відокремлюється поняття «обмін» посвідки та її «оформлення». Під різне нормативне регулювання підпадає як порядок розгляду заяви, так і підстави для прийняття рішення та кінцевий результат розгляду заяви.

Так, положеннями підпункту 5 пункту 7 Порядку № 321 передбачено, що обмін посвідки здійснюється у разі, зокрема, досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку.

Як вже зазначалось судом, позивач звернулась до відповідача саме із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 45-річного віку відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 321 та надала до заяви необхідний перелік документів, визначений пунктом 40 цього Порядку.

Однак, вказаними вище рішеннями відповідача, на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку № 321, їй відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання з підстав того, що дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію. Крім того, як зазначено у листі-відповіді на адвокатський запит від 14 грудня 2021 року № 8010.6.1-59969/80 та у відзиві на позовну заяву, що не вбачається законних підстав для надання чоловікові позивача дозволу на імміграцію.

З цього приводу суд зазначає, що оскільки приписи Порядку № 321 не надають право відповідачу при розгляді заяви про обмін посвідки перевіряти наявність підстав для видачі посвідки на постійне проживання та обґрунтованість підстав надання дозволу на імміграцію в Україну, то доводи відповідача є безпідставними та такими, що не гуртуються на вимогах чинного законодавства.

У зв`язку з чим, рішення відповідача про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання є протиправними та такими, що прийняті міграційною службою всупереч вимогам законодавства України.

З приводу доводів позивача в частині зобов`язання міграційного органу здійснити обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з досягненням 45-річного віку, суд зазначає таке.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин і задоволеними в адміністративному судочинстві можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Як передбачено частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вказаний принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.(ч.3 ст.9 КАС України)

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував про неможливість виходу за межі позовних вимог із порушенням принципу диспозитивності у випадку самостійно обрання правової підстави та предмету позову, оскільки принцип стабільності є визначальним в даному випадку.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

З огляду на викладене, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб.

Так, звертаючись за захистом своїх прав, позивач просила, серед іншого, зобов`язати відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

Однак, згідно із приписами пункту 46 Порядку № 321 після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Таким чином, положеннями Порядку № 321 чітко визначено перелік дій територіального органу ДМС при вирішенні питання про обмін посвідки на постійне проживання та передбачено альтернативні варіанти щодо результатів розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання: прийняти рішення про оформлення посвідки чи відмовити в такому обміні.

Саме за наслідками вчинення дій, передбачених Порядком № 321, а також за відсутності підстав для відмови у обміні посвідки, визначених приписами цього Порядку, територіальний орган ДМС зобов`язаний видати особі, що зверталася із заявою про обмін посвідки, нову посвідку на постійне проживання в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, за наслідком поданих позивачем заяв не здійснено відповідних дій, визначених Порядком № 321, та не прийнято рішення про обмін або відмову у обміні посвідки.

Таким чином, аналізуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема, щодо не прийняття рішення про обмін або відмову у обміні посвідки, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з досягненням 45-річного віку, водночас, керуючись частиною другою статті 9 КАС України вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати у тому числі рішення відповідача від 17 січня 2022 року № 80112300013005 та зобов`язати повторно розглянути заяви позивача про обмін посвідки на постійне проживання з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VI. Судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною третьою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 1 984,80 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-262, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, місто Київ, вулиця Березняківська, будинок 4А, код ЄДРПОУ 42552598), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 18 серпня 2021 року № 80112300009861.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13 жовтня 2021 року № 80112300011029.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 17 січня 2022 року № 80112300013005.

5. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повторно розглянути заяви громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 45-річного віку, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

6. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь громадянки Федеративної Демократичної Республіки Непал ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 984,80грн (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.