Ухвала суду № 128891248, 15.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2025 року м. Київ № 826/1423/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши звіт про виконання судового рішення у справі в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018 адміністративний позов задоволено.

22 жовтня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва було видано стягувачу виконавчий лист.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. У подальшому, державним виконавцем, 16.12.2019 прийнято постанову про закриття виконавчого провадження у справі.

Крім того, як встановлено з постанови про закінчення виконавчого провадження, в ході примусового виконання виконавчого документа, в зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, керуючись статтями 63,75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн та 10200 грн.

Позивач стверджує, що боржник позивачу виплатив пенсію за віком не з 01.12.2017, як указано у рішенні суду, а з 01.09.2018. У зв`язку з чим, позивач звернувся з заявою про роз`яснення невиплати пенсії, а також з роз`ясненнями у письмовому варіанті щодо сум виплат по заборгованості. Відповіді не отримано.

Позивач подав клопотання про встановлення судового контролю, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у даній справі № 826/1423/18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 826/1423/18. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у строк до 12.06.2025 подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 826/1423/18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом денсяти днів з дня отримання цієї ухвала подати до суду відповідь Пенсійного фонду України на запит від 15.05.2025 та інформацію чи перебуває ОСОБА_1 у списках осіб, яким підлягає виплата заборгованості в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

На адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому відповідач зазначив, що із нарахованої заборгованості в розмірі 33091,47 грн гр. ОСОБА_1 була виплачена частина коштів в сумі 11573,22 грн. за період з листопада 2022 по грудень 2024. Бюджетний період для бюджету Пенсійного фонду становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року. Залишок не виплачених коштів станом на 14 травня 2025 року становить 21518 грн 25 коп. (двадцять одна тисяча п`ятсот вісімнадцять грн 25 коп.)

З метою виконання Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 826/1423/18 від 22.10.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати заборгованість в сумі 21518 грн 25 коп. для виконання рішення суду в повному обсязі (вих. № 2600-0401-5/87865 від 15.05.2025).

Також на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійло клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що згідно з листом Пенсійного фонду України від 20.06.2025 № 2800-030202- 9/41157 суми пенсії, нараховані ОСОБА_1 , підлягають виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомляє, що пенсійні виплати проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат буде визначена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.

Розглядаючи звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає про таке.

Так, у рішенні від 25.05.2018 у справі № 826/1423/18 судом визнано дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 протиправними та зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 40376133, вул. Борисоглібська, 14, м. Київ, 04070) відновити виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком з 01 грудня 2017 року.

Відповідачем у звіті від 16.05.2025 № 2600-0803-8/89289 було зазначено, що як свідчать матеріали ЕПС № 930050870779, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 по справі № 826/1423/18 виконано 03.08.2021 в межах резолютивної частини.

Нараховані за рішенням суду кошти за період з грудня 2017 по серпень 2018 року в сумі 33091,47 грн обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України від 10.11.2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території». Із нарахованої заборгованості в розмірі 33091,47 грн гр. ОСОБА_1 була виплачена частина коштів в сумі 11573,22 грн. за період з листопада 2022 по грудень 2024.

Згідно частини другої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пункту 12 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення 280.

Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України відповідні зміни.

Відповідно до пункту 4 Положення № 280 (в редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Згідно з пунктом 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Витрати Пенсійного фонду України на виплати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України, затверджуються Бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Тому погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

При цьому, кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Фінансування даних виплат здійснюється за кодом КЕКВ 2710 «Виплата пенсій і допомог».

Разом з тим, бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено та відповідної постанови Кабінетом Міністрів України не прийнято.

Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Натомість, встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі за відсутності бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, що обумовлюється відсутністю у відповідача на даний час необхідних бюджетних коштів для виплати заборгованості по присудженому грошовому забезпеченні.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 травня 2021 року у справі № 560/594/20, від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20, невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно не може свідчити про бездіяльність державного виконавця щодо невжиття передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Згідно з абзацем другим ч. 5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та наведених фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суд, суд дійшов висновку про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та не вбачає наявності підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.

Суд зауважує, що проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов`язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.

Разом з тим суд наголошує, що це не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду, ухвалене на користь позивача за умов затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, та не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання відповідача подати новий звіт про його виконання, якщо поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від від 25.05.2018 року у справі № 826/1423/18.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Панова Г. В.