Рішення № 128891111, 16.07.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2025 р. справа № 300/2725/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ПАКО-ІФ», в інтересах якого діє представник Савчук Василь Романович, до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ПАКО-ІФ» (позивач), в інтересах якого діє представник Савчук Василь Романович (представник позивача), звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 13.01.2025 №UA206020/2025/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000014 від 13.01.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що для здійснення митного оформлення товару позивачем було подано митну декларацію, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак, Івано-Франківською митницею було прийнято рішення від 13.01.2025 про коригування митної вартості товару №UA206020/2025/000001/2. На думку представника позивача таке рішення є протиправним, оскільки відповідачем не наведено в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у свої сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Представник позивача вважає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактично оплата за товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) і часові рамки оплати (пердоплата, післясплата, відстрочка) жодним чином не впливають на ціну (розмір оплати) товару. Крім того, у рішенні про коригування митної вартості відповідач не наводить обґрунтування щодо невідповідностей чи інших недоліків поданих документів. Поряд з тим, єдиною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, митний орган вказав ненадання документів, які б підтверджували складові митної вартості товару, однак не вказав які саме.

Зауважує, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.05.2025 на адресу суду від Івано-Франківської митниці Державної митної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час здійснення Івано-Франківською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №25UA206020000368U8 від 13.01.2025 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, у банківському платіжному документі № 421 від 07.01.2025 у графі «Призначення платежу» відсутня вказівка на рахунок-фактуру (інвойс). У фактурі № FAWZ/15/01/2025 від 08.01.2025 вказано, що загальна сума за товар становить 42767,92 PLN, однак в наданій до митного оформлення платіжній інструкції № 421 від 07.01.2025 оплата здійснена в розмірі 40000 PLN. Відтак, заявлена фактурна вартість не підтверджена платіжними документами. Окрім того, відповідно до пункту 3 договору № 01/07/2024 від 30.07.2024 оплата за товар може здійснюватися згідно з фактурою як у формі 100 % передоплати, так і у вигляді післяоплати шляхом банківського переказу. Отже, товар оплачується на умовах виставленої фактури. Так, фактура № FAWZ/15/01/2025 датована 08.01.2025, у свою чергу, платіжна інструкція № 421 - 07.01.2025, тобто фактура видана після того, як здійснена оплата. Відтак, оплата за дану партію товару здійснена за іншою фактурою, яка до митного оформлення не надавалась.

Звернено увагу, що декларантом заявлені витрати на транспортування в розмірі 14000 грн. Однак, не надано належних документів на підтвердження даних витрат. Декларантом до митного оформлення подано тільки довідку (калькуляцію транспортних витрат) від 07.01.2025. Позивач не підтвердив витрати на транспортування платіжним дорученням та до митного оформлення його не надав. Довідка, яку надано до митного оформлення щодо транспортування товару не містить повну, вичерпну та достатню інформацію щодо маршруту перевезення, протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розміру тарифної ставки на перевезення за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною. Також представниця відповідача заперечила щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАКО-ІФ» та «WICHOWSKI RAFAL PHU SOLAG» укладено договір №01/07/2024 від 30.07.2024, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього контракту, предметом цього договору є скляні вироби, сума договору складається із сум Специфікацій або Рахунків за цим Договором, валюта договору PLN (а.с. 18-20).

Відповідно до накладної (фактури) №FAWZ/15/01/2025 від 08.01.2025 до контракту №01/07/2024 від 30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАКО-ІФ» придбало у «WICHOWSKI RAFAL PHU SOLAG» товар, а саме скляну ємність L-57-272 flint у кількості 25840 штук, вартістю 9793,36 PLN, скляну ємність Ola L-72-574 flint у кількості 48249 штук, вартістю 32974,56 PLN (а.с.14).

Оплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 07.01.2025 у сумі 40000 PLN (а.с. 17).

З метою митного оформлення товару представником позивача подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA206020000368U8 для митного оформлення товару (а.с.73-74).

До митної декларації було долучено: пакувальний лист № 1/01/2025 від 08.01.2025, фактура № FAWZ/15/01/2025 від 08.01.2025, автотранспортна накладна від 08.01.2025, сертифікат про походження товару № PL/MF/AS0054117 від 10.01.2025, довідка (калькуляція транспортних витрат) від 07.01.2025, договір № 01/07/2024 від 30.07.2024, додаток до договору № 1 07.01.2025 від 30.07.2024, платіжна інструкція № 421 від 07.01.2025, договір про надання послуг митного брокера № 68 від 01.01.2023.

Митним органом за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, 13.01.2025 прийнято рішення №UA206020/2025/000001/2 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 81456,78 PLN.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 07.10.2024 №UA206020/2024/014205, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару. Країна виробництва Україна, країна походження Україна. Визначена митна вартість - 1.48 дол/кг» (а.с.87-88).

Також, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000014, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин, зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів (а.с.89-90).

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМитним кодексом Українита іншими законами України.

Частиною першоюстатті 49 Митного кодексу України(даліМК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоїстатті 52 МК Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Згідно з частинами другою-п`ятоюстатті 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою-третьою, шостою та сьомоюстатті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методомза ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою-четвертоюстатті 57 МК Українивизначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основнийза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМК Українизаборонено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 №820/8016/15, від 24.01.2019 №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що декларантом подано не всі документи, а саме експертний висновок про вартість, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи та, оскільки декларантом не подано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Варто зауважити, що у відзиві представник відповідача зазначає, що у банківському платіжному документі №421 від 07.01.2025 у графі "призначення платежу" не зазначено вказівки на рахунок-фактуру (інвойс), що унеможливлює ідентифікувати ввезений товар. Крім того, у фактурі № FAWZ/15/01/2025 від 08.01.2025 вказано, що загальна сума за товар становить 42767,92 PLN, однак в наданій до митного оформлення платіжній інструкції № 421 від 07.01.2025 оплата здійснена в розмірі 40000 PLN. Відтак, заявлена фактурна вартість не підтверджена платіжними документами.

Так, контрактом № 01/07/2024 від 30.07.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАКО-ІФ» та «WICHOWSKI RAFAL PHU SOLAG», визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (скляні вироби), а покупець прийняти та оплатити їх на умовах цього контракту. Сума Договору складається із сум Специфікацій або Рахунків за цим договором.

Відповідно до накладної №FAWX/1501/2025 від 08.01.2025 продавець PHU SOLAG зобов`язується поставити товар,а саме скляну ємність L-57-272 flint у кількості 25840 штук, вартістю 9793,36 PLN, скляну ємність Ola L-72-574 flint у кількості 48249 штук, вартістю 32974,56 PLN. Загальна ціна товару становить 42767,92 PLN. Умови поставкиWitowice.

Суд зазначає, що ціна товару в рахунку-фактурі (накладній) від №FAWX/1501/2025 від 08.01.2025 (42767,92 PLN) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД 25UА206020000368U8від 13.01.2025 (графа 22) (а.с.73).

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

При цьому слід звернути увагу, що митному органу надавалися платіжний документ №421 від 07.01.2025, як містяться в матеріалах справи (а.с.17).

З аналізу банківського платіжного документу №№421 від 07.01.2025, судом встановлено, що у графі 70 «інформація про платіж» зазначено інформацію про оплату за скляні вироби, яка здійснена відповідно до договору №01/07/2024 від 30.07.2024 (а.с. 17).

Відтак, судом встановлено, що квитанція підтверджує вартість імпортованого товару та не містять розбіжностей, а отже сумніви щодо придбаного товару відсутні.

Також, надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність у позивача належного платіжного документа, аналізуючи подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості документи, суд зазначає, що митний орган повинен перевіряти і брати до уваги лише ті обставини, що стосуються предмета доказування.

У процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17 зазначив, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд доходить переконання, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які в свою чергу підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA206020/2025/000001/2 від 13.01.2025 зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з МД №UA206020/2024/014205 від 07.10.2024, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару: Країна виробництва Україна, країна походження Україна, визначена митна вартість -1,48 дол/кг.

При цьому слід врахувати, що відповідно накладної №FAWZ/15/01/2025 від 08.01.2025

вартість товару (скляна ємність) розрахована по 0,379 PLN до 0,683 PLN. Така різниця у вартості за одиницю товару обумовлена різницею в моделях товару, зокрема скляна ємність L-57-272 flint та Ola L-72-574 flint.

Суд зазначає, що відповідач до суду не надав належних доказів та не довів, що вказаний у МД №UA206020/2024/014205 від 07.10.2024 товар є подібним (аналогічним) імпортованому позивачем та імпортувався в тій ж самій кількості.

При цьому, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Також суд звертає увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен, підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. А законом такий доказ не визначений.

Із змісту довідки (калькуляція транспортних витрат) від 07.01.2025, вбачається, що ТОВ «Свитязь-Транс» повідомляє, що вартість транспортних послуг на перевезення вантажу для фірми ТОВ «Пако-ІФ», автомобілем марки DAF, державний номер тягача НОМЕР_1 , державний номер н/причіпа НОМЕР_2 , який слідує за маршрутом м. Вітовіце (Республіка Польща) до м. Надвірна становить 22000 грн. Втому числі від м. Вітовіце (Республіка Польща) до пункту перетину кордону України Шегині, становить 14000 грн, від пункту перетину кордону України Шегині до м. Надвірна становить 8000 грн (а.с.82).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вартість перевезення імпортованого товару є підтвердженою.

Крім того, зауваження відповідача викладені в відзиві на позовну заяву до змісту довідки (калькуляції транспортних витрат), не були висловлені митним органом під час здійснення митного оформлення, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України позбавляє права відповідача як суб`єкта владних повноважень посилатися на них.

Згідно із частиною 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 1статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від № UA206020/2025/000001/2 від 13.01.2025 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000014 від 13.01.2025 є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, даний позов належить до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДМСУ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКО-ІФ» слід стягнути судовий збір в сумі 8747,84 грн, сплачений відповідно до квитанції від 17.04.2025 №4990-2877-2515-9842, від 30.04.2025 №3469-2890-7876-1450.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.01.2025 №UA206020/2025/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000014 від 13.01.2025.

Стягнути з Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ,76005) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКО-ІФ» (код ЄДРПОУ 41148758, вул. Рамішвілі, буд. 8Д, м. Надвірна, 78405) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8747,84 грн (вісім тисяч сімсот сорок сім гривень вісімдесят чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.