Рішення № 128888207, 28.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51129/24-ц

Пр. № 2-4137/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року у розмірі 36 370,90 грн., з яких: 11 427,20 грн. - заборгованість за основним боргом, 24 943,70 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що 01.07.2019 року між Публічним акціонерним товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк», Банк) та ОСОБА_2 було укладено Угоду № С-608-006271-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 12 000,00 грн., розмір процентної ставки 24% річних, строком до 01.07.2024 року. АТ «Ідея Банк» зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, відкрив Відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та надало можливість розпоряджатися кредитними кошти на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. 19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023. У подальшому, 22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12-2023. Відповідно до друкованого Реєстру Боржників № 1 до Договору факторингу № 22/12-2023, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 36 370,90 грн., з яких: 11 427,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 943,70 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. Проте відповідач, у порушення умов Договору, не сплатила суму заборгованості ані позивачу ані первісному кредитору, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 06.11.2024 року отримано відповідь № 887666.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.01.2025 року.

13.01.2025 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 04.03.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2025 року, у зв`язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 28.04.2025 року.

14.04.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Ушакевич М.П. надійшла заява, яка була передана головуючому судді 28.04.2025 року, про розгляд справи у її відсутність, в якій також просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 28.04.2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 14.04.2025 року просила розглядати справу у її відсутність. Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подала, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що 01.07.2019 року ПАТ «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено Угоду № С-608-006271-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (далі - Договір) та приєднання Клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферти), яка діє згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО), відповідно до умов якого, Банк відкриває Клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID Insurance поточний рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та ДКБО (п. 1. Договору) (а.с. 5).

Відповідно до п. 2 Договору, Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відповідної Кредитної лінії по рахунку на наступних умовах:

Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (п.п. 2.1 Договору).

Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 12 000,00 грн. (п.п. 2.2 Договору).

Згідно п.п. 2.3 Договору, процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24,00 % річних.

Пунктом 3. Договору визначено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО в т.ч. черговість погашення вимог Банку, здійснюється згідно умов ДКБО, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» (далі - Клієнт) та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» (далі - Фактор) було укладено Договір факторингу № 19/12-2023 (далі - Договір факторингу № 19/12-2023) (а.с. 26-32).

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 19/12-2023, Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору факторингу № 19/12-2023 передбачено, що Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток № 2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток № 1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Як визначено у п. 5.4. Договору факторингу № 19/12-2023 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.

22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» (далі - Клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (далі - Фактор) було укладено Договір факторингу № 22/12-2023 (далі - Договір факторингу № 22/12-2023) (а.с. 38-42).

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 22/12-2023, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а останнє приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 2.2 Договору факторингу № 22/12-2023, Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток № 2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток № 1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до друкованого Реєстру Боржників № 1 до Договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 року, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року у розмірі 36 370,90 грн., з яких: 11 427,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 943,70 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а. с. 43-45).

Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

За положеннями ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, на підставі Договору факторингу № 19/11-23 від 19.11.2023 року, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло прав кредитора у зобов`язанні, що виникло з Договору № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

У свою чергу ТОВ «ФК «Профіт Капітал», на підставі Договору факторингу № 22/12-23 від 22.12.2023 року, набуло прав кредитора у зобов`язанні, що виникло з Договору № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Так, АТ «Ідея Банк» виконало взяті на себе зобов`язання за договором та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка станом на 19.12.2023 року становить 36 370,90 грн., з яких: 11 427,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 943,70 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що підтверджується довідкою-розрахунком складеним АТ «Ідея Банк» (а.с. 16).

29.07.2024 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на адресу відповідача направлялася досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року у розмірі 36 370,90 грн., яка залишалася без реагування (а.с. 17).

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року у розмірі 36 370,90 грн., з яких: 11 427,20 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 943,70 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 12984 від 19.09.2024 року (а. с. 4), які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, становлять 10 028,00 грн. та складаються з: 3 028,00 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 7 000,00 грн. - витрати на професійну правничу (правову) допомогу.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано: копію Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал», в особі Директора Запорожчекно А.В. (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правничий курс», в особі Директора Разумного Є.М. (далі - Об`єднання); копію Додаткової угоди № 1/1 до Договору надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року; копію Акту № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 05.09.2024 року (а.с. 47-50; 51; 53).

Відповідно до п.п. 3.1.1. Додаткової угоди № 1/1 до Договору надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, Клієнт додатково сплачує на користь Об`єднання винагороду в розмірі 7 000,00 грн.

Разом з тим, позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Так, у Акті № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 05.09.2024 року, загалом безвідносно до конкретної справи без детального опису вказано, що Об`єднання надало Клієнту наступну правову допомогу: консультації з клієнтом, здійснено визначення документів та підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду в кількості 26-ти (справ) позовних заяв відповідно до реєстру Боржників, згідно переліку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних достатніх та допустимих доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відтак, правові підстави для відшкодування таких витрат за рахунок відповідача відсутні.

Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 512, 514, 518, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 625, 626, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 133-141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № С-608-006271-19-980 від 01.07.2019 року у розмірі 36 370 (тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн. 90 коп., з яких: 11 427 (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 20 коп. - заборгованість за основним боргом; 24 943 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок три) грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.04.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко