Рішення № 128882827, 16.07.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/597/25 Пров. №2/478/297/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області,

в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ща Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», через свого представника Горну В.І., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 5 500,00 грн сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 26 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №26.02.2023-100000833, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн, строком на 42 дні. Згідно з умовами Договору сторони визначили, що первинний період користування кредитомскладає 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитомкожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка «Економ»- це фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» - цефіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Відповідно до Договору від 26.02.2023 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 42 дні, а ОСОБА_1 26.02.2023 року отримано кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн.

Отже, позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 19.05.2025 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 15 500 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн та по процентам в розмірі 5500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві ним було заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив. Відзив до суду не надходив.

В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За обставин наведених вище, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг та шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною Пропозиції про укладення договору (оферти), прийняв пропозицію Товариства та уклав кредитний договір №26.02.2023-100000833 від 26.02.2023 року за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т183.

Відповідно до умов п.п. 1-6 Договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах, а саме: дата надання/видачі кредиту 26.02.2023 року; сума Кредиту складає 10000 грн та строк у 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 08.04.2023 року. Первинний період користування кредитом складає 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитомкожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка «Економ» це фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» цефіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Зі змісту п. 8 Договору Проценти, розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

З огляду на п. 9 Договору, проценти розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 10 000 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит.

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (далі - Пропозиція) передбачено, що Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Згідно з п. 3.2. Пропозиції, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу п. 4.1. Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Пунктом 4.3. Пропозиції визначено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано Кредит.

Відповідно до п.4.4. Пропозиції, сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується у порядку, встановленому договором.

Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику вказано у заявці від 26.02.2023 року: 5168-74ХХ-ХХХХ-8271.

Вказаний кредитний договір, який складається із Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та Заявки, було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Т183.

Як вбачається з Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, сторони узгодили графік сплати кредиту та процентів за його користування на загальну суму 18400,00 грн, з яких: 10000,00 грн складає чиста сума кредиту та 8400,00 грн розмір відсотків.

Відповідно до квитанції від 26.02.2023 року видача коштів за кредитним договором №26.02.2023-100000833 здійснювалося за допомогою системи LiqPay: ІD платежу2229478940; дата: 26.02.2023 року; картка/рахунок: НОМЕР_1 ; сума: 10 000,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, у зв`язку з чим залишок заборгованість за Договром складає 15 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 5 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Інших обставин з матеріалів справи не встановлено.

Встановивши наведене, суд керується наступним.

Відповідно до ст.6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексівУкраїни може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

В свою чергу, у ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст.12, ч. 1,5-7 ст.81, ч. 1 ст. 89ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами судового розгляду справи, судо встановлено, що Кредитний договір №26.02.2023-100000833 від 26 лютого 2023 року було укладено сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та відправлений товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір. Отже, такий правочин відповідно до Закону України«Про електроннукомерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

При цьому, з оглянутої судом квитанції вбачається, що за банківськими реквізитами, вказаними у заявці відповідача було здійснено перерахування грошових коштів на суму 10000,00 грн, що вказує на належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо надання кредиту відповідачу та підтверджує факт отримання відповідачем кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідач будь-яких доказів у спростування факту укладення кредитного договору та повернення суми кредиту зі сплатою відсотків за його користування не надав, чим не виконав покладеного на нього процесуального обов`язку, передбаченого ст. 81 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину укладення Договору між позивачем та відповідачем, отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором та неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у зв`язку з чим наявна заборгованість відповідача за Договором складає 15 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 5 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

З огляду на наведене, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача потрібно стягнути заборгованість за Договором у загальному розмірі 15 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 5 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 та ч.2ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00016363 від 19 травня 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.12,13,259,264,265,268,279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. №133-А, Код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №26.02.2023-100000833 від 26 лютого 2023 року в розмірі 15 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 5 500,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 16.07.2025 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський