Ухвала суду № 128882772, 14.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3747/24

Провадження № 1-кс/487/3297/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 18.03.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024230000000041, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 18.03.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024230000000041, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність ризику, передбаченого п. 1 с. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України повністю обґрунтовано та є всі підстави вважати, що на даний час наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він буде переховується від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з великою кількістю належних та допустимих доказів його вини. Через загрозу притягнення в майбутньому до кримінальної відповідальності суттєво підвищується ризик переховування підозрюваного від слідства та в подальшому суду. Враховуючи що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, беручи до уваги їх тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_5 виним у вчиненні інкримінованих злочинів йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний нівелювати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 є саме застава. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 знайомий з багатьма свідками в кримінальному провадженні, оскільки останні були його підлеглими та знайомими під час зайняття ним посади директора КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, тому перебуваючи на свободі підозрюваний може шляхом особистих зустрічей та телефонних дзвінків незаконно впливати на свідків з метою схилити до надання неправдивих показів шляхом умовлянь, погроз в бік свідків, членів їх сімей. Крім того, на сьогоднішній день ще не допитано всіх свідків по кримінальному провадженню, встановлюється їх місцезнаходження, тому знаходячись на свободі, підозрюваний може на них незаконно впливати з метою не надавати свідчення або змінити раніше надані свідчення вже допитаних свідків, як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, беззаперечного підтвердження наявних ризиків, стосовно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави. Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2025 становить 3028 гривні. Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти (60 560 грн) до вісімдесяти (242 240 грн) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , діючи умисно, спричинив майнової шкоди КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради на загальну суму 264 635,08 грн. У зв`язку з чим, розміром застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків є 88 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 266 464 гривень (двісті шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят чотири гривні).

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Наголосив на тому, що клопотання є формальним та не підлягає задоволенню. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває більше року, ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, має стійкі соціальні зв`язки. Крім того, зазначив, що ризики є недоведеними, стороною обвинувачення не здобуто доказів на підтвердження вини підозрюваного. Вказав, що зазначений у клопотанні застави не може бути внесено підозрюваним з огляду на його майновий стан.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 42024230000000041 від 18.03.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області № 488-к від 12.12.2022 призначений з 13.12.2022 на посаду директора комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573).

Відповідно до Статуту комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 17.12.2021 № 738, та контрактів з керівником КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, ОСОБА_5 , як директор підприємства, несе персональну відповідальність за діяльність підприємства та за виконання покладених на підприємство завдань, за додержання порядку організації та ведення бухгалтерського обліку, достовірність фінансової звітності та статистичної інформації, зобов`язаний дотримуватись положень відповідних законодавчих актів, статуту та контракту. Крім цього, ОСОБА_5 , як директор підприємства, був наділений наступними повноваженнями: діяти без доручення від імені Підприємства, представляти його у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими юридичними особами і громадянами, а також у судових органах у порядку самопредставництва, укладати договори, видавати доручення, відкривати рахунки у банківських установах; відповідно до рішень засновника підприємства оформляти документи на отримання кредитів та відкривати кредитну лінію на отримання Підприємством грошових коштів у банківських установах; видавати у межах своєї компетенції накази, організовувати та перевіряти їхнє виконання; розпоряджатись в установленому порядку майном та коштами Підприємства; забезпечувати ефективне використання та збереження комунального майна, закріпленого за Підприємством; організовувати роботу Підприємства, його структурних підрозділів; затверджувати структуру і штатний розпис Підприємства за погодженням з уповноваженим виконавчим органом; призначати на посади і звільняти з посад в установленому чинним законодавством порядку заступників директора Підприємства, керівників та спеціалістів структурних підрозділів, інших працівників Підприємства; затверджувати функціональні обов`язки працівників Підприємства, положення про його структурні підрозділи; обирати форми і системи оплати праці, встановлювати працівникам розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором; забезпечувати дотримання законодавства України у діяльності Підприємства; здійснювати інші повноваження з оперативного управління Підприємством, які не належать до виключної компетенції Засновника/Власника і встановлюються законодавством України, а також цим Статутом і контрактом.

Відповідно до положень статті 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Посадові особи підприємства мають обов`язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов`язки).

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Тобто, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573), відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Відповідно до наказу директора КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» ОСОБА_5 від 30.03.2023 № 40-к на посаду заступника директора з організаційно-правового забезпечення підприємства з 03.04.2023 прийнято ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після цього, ОСОБА_5 , у період часу з 03.04.2023 до 29.03.2024, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, діючи з прямим умислом, вчинив розтрату чужого майна в інтересах ОСОБА_7 , шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись за адресою розташування комунального підприємства: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Залізнична, будинок 8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у період з квітня 2023 року по березень 2024 року, діючи з метою розтрати коштів, виділених для оплати праці працівників підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, переслідуючи єдиний прямий умисел, направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, умисно, надав неправдиву інформацію підпорядкованому працівнику, який був необізнаний щодо протиправного діяння керівника, для внесення її до табелів обліку (використання) робочого часу стосовно роботи заступника директора з організаційно-правового забезпечення комунального підприємства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті вказаних дій ОСОБА_5 , вчинених з прямим умислом, до табелів обліку (використання) робочого часу «за квітень 2023 року», «за травень 2023 року», «за червень 2023 року», «за липень 2023 року», «за серпень 2023 року», «за вересень 2023 року», «за жовтень 2023 року», «за листопад 2023 року», «за грудень 2023 року», «за січень 2024 року», «за лютий 2024 року» та «за березень 2024 року», внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 03.04.2023 до 29.03.2024, нібито працювала упродовж 8 (восьми) годин кожного облікованого робочого дня на посаді заступника директора з організаційно-правового забезпечення КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради. Водночас, остання фактично була відсутня на робочому місці, не здійснювала функціональних обов`язків, пов`язаних із діяльністю підприємства.

Після цього, ОСОБА_5 , як керівник підприємства, підписав вказані табелі обліку (використання) робочого часу, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, чим створив підстави для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_7 , за робочий час, в який вона не виконувала свої посадові обов`язки на підприємстві.

Таким чином, ОСОБА_5 , шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, підробив табелі обліку (використання) робочого часу, які відповідно до наказів Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» від 27.10.1995 № 277 та Державного Комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» є офіційними документами, що складаються і подаються повноважними особами для виплати заробітної плати і містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що з метою протидії збройній агресії російської федерації 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався і діє на цей час.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючи відповідно до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області № 488-к від 12.12.2022, посаду директора комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573), у період з 13.12.2022 до 29.03.2024, достовірно знав про вказані факти.

Наказом директора КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» ОСОБА_5 від 30.03.2023 № 40-к на посаду заступника директора з організаційно-правового забезпечення підприємства з 03.04.2023 прийнято ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись за адресою розташування комунального підприємства: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Залізнична, будинок 8, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою розтрати чужого майна, а саме, коштів, виділених для оплати праці працівників підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у період з квітня 2023 року по березень 2024 року умисно надав завідомо неправдиву інформацію підпорядкованому працівнику, який був необізнаний щодо протиправного діяння керівника, для внесення її до табелів обліку (використання) робочого часу стосовно роботи заступника директора з організаційно-правового забезпечення комунального підприємства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті вказаних дій ОСОБА_5 , вчинених з прямим умислом, до табелів обліку (використання) робочого часу «за квітень 2023 року», «за травень 2023 року», «за червень 2023 року», «за липень 2023 року», «за серпень 2023 року», «за вересень 2023 року», «за жовтень 2023 року», «за листопад 2023 року», «за грудень 2023 року», «за січень 2024 року», «за лютий 2024 року» та «за березень 2024 року» внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 03.04.2023 до 29.03.2024, нібито працювала упродовж 8 (восьми) годин кожного облікованого робочого дня на посаді заступника директора з організаційно-правового забезпечення КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради. Водночас, остання фактично була відсутня на робочому місці, не здійснювала функціональних обов`язків, пов`язаних із діяльністю підприємства.

Достовірно знаючи про вказані обставини, ОСОБА_5 , як керівник підприємства, підписав перелічені табелі обліку (використання) робочого часу, які стали підставою для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_7 за фактично невідпрацьований нею час.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 за період часу з 01.04.2023 по 31.03.2024 незаконно нараховано заробітну плату на загальну суму 264 635,08 грн, незаконно виплачено заробітну плату на загальну суму 213 031,22 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав комунальному підприємству «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 01235573) матеріальну шкоду у в розмірі 264 635,08 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану.

30.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 16.05.2024 відповідно якого в службових кабінетах КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, розташованих на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, вул. Залізнична, будинок, 8 вилучено документацію щодо трудових відносин ОСОБА_7 , (штатний розпис від 01.04.2024 року, табелі обліку робочого часу за 2023 рік (період роботи ОСОБА_7 ), особова справа на ім`я ОСОБА_7 в якій знаходяться: особова картка працівника, опис, наказ № 54 к від 29.03.2024, заява ОСОБА_7 про звільнення від 28.03.2024, наказ № 84 к/1 від 01.08.2023 про запровадження дистанційної роботи, наказ №62 к2 від 02.07.2023, наказ 42 к1 від 03.04.2023, наказ 40к від 30.03.2023, заява про прийняття на посаду заступника директора, копія паспортних даних, реквізити банківського рахунку, диплом спеціаліста); протоколом огляду від 24.05.2025 в ході якого оглянуто оптичний диск формату DVD-R на якому збережено копії документів отриманих 17.04.2025 року в ході тимчасового доступу до речей і документів, а саме судових справ №923/29/22, №916/4463/23, №916/4464/23, №916/4466/23, №916/4470/23, №916/4471/23, №916/4478/23, за позовами Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» до Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, вилучені у Господарському судді Одеської області (код ЄДРПОУ: 03499997) за адресою: м.Одеса, проспект Шевченка, 29. Відповідно якого згідно оглянутих документів в судових засіданнях по вищевказаним справам, в період з квітня 2023 по березень 2024 року приймала участь як представник відповідача - ОСОБА_8 ; протоколом огляду від 25.06.2025 в ході якого інформацію про абонента оператора рухомого мобільного стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_1 (яким користується ОСОБА_7 ), за період часу з 28 березня 2023 року по 30 березня 2024 року, яка вилучений 27.03.2025 відповідно до вимог ухвали слідчого судді заводського районного суду міста Миколаєва від 17.03.2025, під час тимчасового доступу. В ході аналізу за вказаний період абонент НОМЕР_2 ( ОСОБА_7 ) перебувала в місті Херсон 11.05.2023, 16.05.2023, з 24.03.2024 по 28.03.2024; висновком судово-економічної експертизи №СЕ-19/122-24/6696-ЕК від 15.01.2025, відповідно якого, документально підтверджується нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_7 та складає 264635,08 грн; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.01.2024, яка показала, що працювала на посаді заступника директора з організаційно-правових питань КП «ХКТС» ХМР. Працювала постійно дистанційно. З колективом підприємства не знайома, в м. Херсон була три - чотири рази. Конкретно нічого щодо роботи на ХКТС пояснити не змогла; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.09.2024 колишнього інспектора відділу кадрів КП «ХКТС» ХМР, яка пояснила, що дійсно готувала накази про прийняття на роботу ОСОБА_10 на посаду заступника директора з організаційно правового забезпечення. Фактично ОСОБА_7 ніколи не бачила та з нею особисто не знайома. Заяву на прийняття на роботу та звільнення отримувала від бухгалтерів. Про оголошення конкурсу на посаду та про надання інформації в ЗМІ про пошук працівника їй невідомо. Вихід ОСОБА_7 дистанційно на роботу ніяк не перевіряла, просто ставила в табелі 8 годин робочого часу щодня з понеділка по п`ятницю. Таким чином ОСОБА_7 табелювалася з моменту запровадження дистанційної роботи і до звільнення. ОСОБА_7 контролювалася безпосередньо директором ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.09.2024, яка пояснила, що працює на ХКТС з 2011 року на посаді економіста. ОСОБА_7 не знає та ніколи не бачила. Коли їй була потрібна юридична допомога вона зверталася до ОСОБА_5 який повідомив, що юриста на підприємстві не має. Пізніше по юридичним питанням була ОСОБА_12 , яка і займалася судовими справами щодо теплоходів. Коли хтось звертався за юридичною допомогою, говорили, що юриста на підприємстві не має; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.01.2025, яка пояснила, що вона працювала з 1 листопада 2023 року на посаді інженера з комплектації устаткування і матеріалів. Із ОСОБА_7 не знайома; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.01.2025, яка пояснила, що в період з березня 2023 по квітень 2024 працювала на посаді старшого касира та секретаря КП «ХКТС» ХМР. Із ОСОБА_7 не знайома та на підприємстві не бачила; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 17.01.2025, яка пояснила, що з лютого 2023 по липень 2024 працювала на посаді провідного бухгалтера КП «ХКТС» ХМР. Знає, що на підприємстві ОСОБА_7 була на посаді юриста, особисто з нею не знайома та ніколи її не бачила.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 1 ст. 366 КК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ч. 4 ст. 191 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є нетяжким, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1982 році, на обліку за станом здоров`я у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідність не встановлювалась; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 одружений, має дітей 17 та 11 років, має вищу освіту; має постійне місце мешкання за яким проживає з дружиною та дітьми. ОСОБА_5 має офіційне джерело доходу. Раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 8 ст. 194 КПК України, до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Отже, згідно норм ч. 8 ст. 194 КПК України, обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, є неможливим, а доводи сторони захисту щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового слідства з дати повідомлення про підозру (30.06.2025 року).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Нормами ч. 5 ст. 182 КПК України також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно лише щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України) або особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, за якими ОСОБА_5 оголошено про підозру, не здатна забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Наявність виключних випадків, які б свідчили про те, що застава у визначеному розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов?язків, стороною обвинувачення, згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, не доведено та слідчим суддею, в ході розгляду клопотання, не встановлено.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30.07.2025 року виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз`яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі внесення застави, на заставодавця покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16.07.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1