Ухвала суду № 128874168, 27.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16896/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

розглянувши заяву представника відповідача-1 - адвоката Мельник Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (далі - позивач, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва») до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2025 року позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишено без розгляду.

24.06.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника відповідача-1 - адвоката Мельник Ольги Володимирівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати та з урахуванням заявлення позивачем необґрунтованого позову до суду, відповідачем-1 понесено судові витрати у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.06.2025 року матеріали справи 27.06.2025 року передано головуючому судді Григоренко І.В.

26.06.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача - Павлика Ігоря Климовича надійшли заперечення на заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення, оскільки з вини відповідачів справу про стягнення заборгованості за комунальні послуги доведено до суду та сплачено заборгованість після відповідного звернення до суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналізуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2025 року Заяву представника позивача - Кісельової Лариси Василівни задоволено частково та позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Згідно з ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача та у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В свою чергу, Цивільним процесуальним кодексом України визначено порядок розгляду питання розподілу судових витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, без ухвалення додаткового рішення суду.

Окрім того, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, ухвалення додаткового рішення передбачено за результатами розгляду справи по суті та ухвалення рішення.

Отже, законодавцем не передбачено можливість ухвалення додаткового рішення за відсутності ухваленого рішення.

Також, як визначено у пункті 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила правовий висновок про те, що вимога, передбачена ч. 8 ст. 141 ЦПК, застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача-1 - адвокат Мельник О.В. просить стягнути з позивача на користь відповідача-1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник відповідача надав Договір про надання правової допомоги № 16/01/2025 від 16.01.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ольги Мельник», Акт приймання-передачі послуг (або частини послуг) від 17.06.2025 року, рахунку № 2 від 17.06.2025 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему в підсистемі «Електронний суд» 24.06.2025 року.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва про залишення позову без розгляду складено та підписано суддею 17.06.2025 року та оприлюднено в Єдиному реєстрі судових рішень 18.06.2025 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).

За таких обставин, суд вважає, що представником відповідача-1 - адвокатом Мельник О.В. докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат подано з пропуском встановленого чинним законодавством п`ятиденного строку.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, строк на подання доказів на підтвердження судових витрат є присічним та поновленню не підлягає.

За таких обставин, заява представника відповідача-1 - адвоката Мельник Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 270, 353 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача-1 - адвокату Мельник Ользі Володимирівні у прийнятті додаткового рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду) - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 27.06.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко