Рішення № 128868067, 15.07.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1809/23

Провадження № 2/390/802/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

02.10.2023 представник позивача ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» - адвокат Савінський К.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 15 241,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.10.2012 ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надав кредитні кошти відповідачу в розмірі 15 000,00 грн строком на 48 місяців. Плата за користування кредитом (проценти) визначена в розмірі 9,99% річних. Згідно з кредитним договором клієнт зобов`язується сплатити комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідно до кредитного договору клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 04 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 904,00 грн відповідно до графіку платежів на відкритий рахунок. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі. Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернула.

02 червня 2020 року права вимоги за цим кредитним договором були відступлені ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕС» на підставі договору про відступлення права вимоги № 2253/К. Відповідно до умов цього договору, позивач є кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-10738-041012 від 04 жовтня 2012 року.

Станом на дату звернення до суду розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 15241, 85 грн, в тому числі основна сума заборгованості - 2 943, 93 грн; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 11 545,93 грн; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 152,79 грн; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення відсотків 599,20 грн. Тому представник ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15 241, 85 грн, а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу (правову) допомогу.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

13.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та заява відповідача ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин положення про строк позовної давності, які направлені позивачу, що підтверджується відповідними квитанціями.

Заява мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав. Між позивачем та відповідачем дійсно 04.10.2012 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн на строк 48 місяців. Відповідач платежі по кредиту здійснювала відповідно до графіку платежів. За такий термін квитанції про сплату кредиту не зберіглися. Претензій з боку ПАТ «Дельта Банк» на протязі 12 років до відповідача були відстуні. Позивач не надав до суду розрахунків нарахувань та оплат, які були здійснені відповідачкою за кредитним договором, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Крім того, доказів поважності причин пропущення строку позовної давності позивач також не надав, клопання про поновлення строку позовної давності до суду не заявляв.

Керуючись ст. 267 ЦК України відповідачка просить суд застосувати положення про строк позовної давності та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача про розгляд справи був повідомлений належним чином, відповідь на відзив до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

За таких обставин, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Дельта Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №001-10738-041012. Підписана заява разом з Правилами надання банківських послуг і Тарифів банку складає договір, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 000 грн зі строком кредитування 48 місяців, сплатою процентів в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом та комісії в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.

02.06.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» укладений Договір №2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-10738-041012 від 04.10.2012 відступлено ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС».

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредит, що підтверджується копією платіжного документа № 1 від 05.10.2012 про перерахунок коштів в розмірі 15 000 грн на рахунок ОСОБА_1 згідно з умовами кредитного договору № 001-10738-041012 від 04.10.2012.

Разом з цим, відповідачкою заявлено вимогу про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом статті 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки в договорі встановлені окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання, зокрема прострочення виконання відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом України в постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16.

В постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд враховує, що дійсно строк кредиту, відповідно до пункту 2.3 Частини 2 «Умови Договору» договору від 04 жовтня 2012, становить 48 місяців.

Відповідно до п.3.1 заяви № 001-10738-041012 від 04.10.2012 погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно не пізніше 04 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 904 грн відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку 1 до цієї пропозиції, який є невід`ємною частиною цієї пропозиції на відкритий рахунок.

Графіком платежів визначено дати погашення кредиту, суму платежів, їх складових частин. Останньою датою погашення кредиту є 04.10.2016, тобто відповідачка як позичальник зобов`язана була повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати.

Строк договору окремо сторони не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідачка мала здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до кожного місяця кошти (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Таким чином, первісний кредитор, як сторона договору, був обізнаний щодо умов договору та строків виконання зобов`язання.

Отже, оскільки за умовами договору відповідачка мала виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором останній день здійснення платежу за кредитом є 04.10.2016, тобто строк позовної давності сплив 05.10.2019.

Згідно зі статтею 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, коли саме боржник погашала заборгованість за кредитним договором, як не підтверджено і доводи відповідача щодо здійснення нею платежів на погашення кредиту згідно з графіком.

Наведене має важливе значення для визначення початку перебігу позовної давності та наявності чи відсутності підстав вважати її такою, що перервалася.

Між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» 02.06.2020 укладено договір про відступлення прав вимоги (поза межами строку позовної давності).

Згідно з ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Позивач звернувся до суду з позовом 02 жовтня 2023 року, тобто після спливу строку позовної давності. Доказів переривання строку позовної давності та/або заяви про поновлення позовної давності позивачем не надано. Умови про збільшення строку позовної давності, встановленої законом, договір не містить.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Оскільки доказів переривання позовної давності в межах позовної давності позивач не надав, відповідачка клопотала про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір сплачений позивачем, суд відносить за рахунок позивача.

Зважаючи на заяву позивача, викладену в позовній заяві, питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на цей час судом не вирішується.

На піставі ст.ст. 1, 3, 16, 263, 264, 267, 509, 525, 526, 530, 536, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст.141, 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», код ЄДРПОУ 43160452, адреса: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, б.212, офіс 413, поштова адреса: 01001, м. Київ, пров. Рильський, б.4;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка