Постанова № 12882634, 07.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010                                                                                           № 48/336

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           Борисенко І.В.

          Євсіков О.О.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Іваненко І.П. – дов. № До7/2010/06/25-2 від 25.06.2010р.

від відповідача -Мазурок О.І. – дов. № 155/1/23-2067 від 31.05.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2010

у справі № 48/336 (Бойко Р.В. .....)

за позовом                               АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   КП "Київжитлоспецексплуатація"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 20099,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення 20099,90 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.09.2010р. у справі № 48/336 позовні вимоги задоволенні частково.

          Стягнуто з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» основний борг у розмірі 8311,10 грн., пеню у розмірі 219,64 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 41,15 грн., 3% річних у розмірі 32,14 грн., державне мито у розмірі 86,04 грн., 101,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині повністю.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. прийнято апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до провадження та призначено розгляд справи № 48/336 на 16.11.2010р.

          Через відділ документального забезпечення 10.11.2010р. представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. розгляд справи № 48/336 було відкладено на 07.12.2010р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.

          Через відділ документального забезпечення 30.11.2010р. представником відповідача були поданні письмові пояснення.

          Через відділ документального забезпечення 01.12.2010р. представником позивача на вимогу ухвали суду від 16.11.2010р. подані письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення 20099,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1538245 від 07.03.2001 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18 991,48 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 287,32 грн., 3% річних у розмірі 104,82 грн. та пені у розмірі 716,28 грн.

Місцевим судом позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компаніяї «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про стягнення 20099,90 грн. з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволені частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, враховуючи наступне.

07.03.2007р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго (далі- позивач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі- відповдач) був укладений договір №15382459 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –Договір).

Згідно п. 1.1 Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених чим договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору позивач зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідач відповідно до п. 2.3.1 Договору зобов’язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Додатком № 4 до Договору сторони погодили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (п.2 додатку), а різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим (п.4 Договору).

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.02.2010 р. по 01.05.2010 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2010 р. становить 18991,48грн., підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу за теплову енергію та табуляграмами обліку теплової енергії за період з лютого по травень 2010 року.

          Місцевий суд у рішенні посилається на те, що позивачем зазначений борг відповідача на суму 18991,48грн. матеріалами справи не підтверджений.

          Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Згідно розрахунку основного боргу за теплову енергію по договору № 15382459 вбачається, що станом на 01.07.2009 заборгованість відповідача складала 17892.54 грн. Дана сума боргу була підтверджена відповідачем при підписанні акту звірки, на підставі якого у липні 2009 року було проведено припинення зобов"язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (Угода № Д06-2 від 31.07.2009) та станом на 01.08.2009 заборгованість по даному договору взагалі була відсутня.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про розірвання або визнання недійсною вказаної угоди.

У зв'язку з тим, що постачання теплової енергії відбувалося лише на потреби опалення за період з 01.08.2009 по 01.11.2009 нарахування не проводилося, а будь-яка заборгованість станом на 01.11.2009 по договору № 15382459 відстутня.

За період з 01.11.2009 по 01.02.2010 відповідачу було нараховано 22 810,64 грн. (при застосуванні розпорядження КМДА від 30.06.2009 № 758 у розмірі 563,46 грн. без ПДВ за Гкал). які було сплачено згідно платіжних доручень № 105 від 27.01.2010 у розмірі 10 000,00 грн., № 161 від 02.02.2010 у розмірі 3 777,24 грн.. № 293 від 25.02.2010 у розмірі 9 033,40 грн.

Згідно п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постанови НБУ від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником (Відповідачем) так. щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу (Позивачу), а саме: за що здійснено платіж, період споживання, підстава для сплати (номер, дата договору, угоди, рахунка тощо).

У зв'язку з тим, що платіжні доручення № 161 від 02.02.2010 та № 293 від 25.02.2010 не містять повної інформації щодо зарахування коштів за конкретний місяць або період, а заборгованість станом на 01.02.2010 складала 12 810.64 грн.. дані оплати були зараховані позивачем в оплату боргу, який виник за період з 01.11.2009 по 01.02.2010.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 10680,38 грн. на підставі Договору за спожиту теплову енергію.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії у період з лютого по квітень 2010 року.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 496,64грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних враховуючи обставини наведені при розрахунку пені за визначений позивачем період.

За перерахунком суду, розмір інфляційної складової боргу та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 246,17 грн. та 72,68 грн. відповідно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» основного боргу у розмірі 10680,38 грн., пені у розмірі 496,64 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 246,17 грн. та 3% річних у розмірі 72,68 грн.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів про застосування позивачем у період з 01.02.2010р. по 01.05.2010р. тарифів, які були скасовані або змінені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» підлягає частковому задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути частково скасовано.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 48/336 від 22.09.2010р. в частині відмови у позві скасувати і в цій частині прийняти нове рішення..

3. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м.Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 26187970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 10 680 (десять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 38 коп., пеню у розмірі 496 (чотириста дев»яносто шість) грн. 64 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 68 коп., державне мито у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 98 коп.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м.Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 26187970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 57 (п»ятдесять сімь) грн. 48 коп. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 48/336 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Шипко В.В.

Судді                                                                                          Борисенко І.В.

                                                                                          Євсіков О.О.