Рішення № 128826229, 11.07.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/796/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 17.01.2025 №222030031687;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути подану заяву про призначення пенсії та врахувати наступні періоди роботи на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря»:

-з 23.08.1986 в цеху КИПиА на посаді слюсаря КИПиА з обслуговування цеху №8 3 розряду;

-з 02.02.1987 в цеху №8 слюсарем КИПиА 4 розряду;

-з 16.12.1991 в цеху №6 на виробництво поліефіру 3-0,5%;

-з 15.05.1992 по 04.01.1993 в цеху №11 майстром виробничої ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

У період із липня 1987 року по січень 1991 року працював у Рубіжанському хімічному заводі «Зоря» на різних посадах (крім періоду перебування на строковій військовій службі), а саме:

- 27.07.1987 було прийнято на роботу до Рубіжанського хімічного заводу «Зоря» до автотранспортного цеху на посаду слюсаря 3 розряду;

- 25.04.1983 було звільнено із займаної посади у зв`язку з призовом на строкову військову службу;

- 23.08.1986 було прийнято на роботу до Рубіжанського хімічного заводу «Зоря» в цех КИПиА на посаду слюсаря КИПиА з обслуговування цеху №8 3 розряду;

- з 02.02.1987 працював в цеху №8 слюсарем КИПиА 4 розряду;

- з 16.12.1991 було переведено із цеху КИПиА з посади слюсаря КИПиА 4 розряду на ту ж посаду в цех №6 на виробництво поліефіру 3-0,5%;

- з 15.05.1992 був працевлаштований у цех №11 майстром виробничої ділянки.

04.01.1993 позивача звільнено з роботи у Рубіжанському хімічному заводі «Зоря».

Викладені періоди працевлаштування та займані посади підтверджуються записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, 09.01.2025 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України він звернувся з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 №222030031687 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою для відмови послугувало те, що Пенсійний фонд не врахував періодів роботи у Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», повідомив про відсутність у позивача права виходу на пенсію на пільгових умовах (за списком №1 та списком №2) та про те, що позивач має право на вихід на пенсію на загальних умовах.

Позивач вважає рішення ГУ ПФУ в Луганській області протиправним та таким, що порушує його права на належний соціальний захист.

27.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв`язку із необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернувся до вебпорталу Пенсійного фонду України із заявою від 09.01.2025 про призначення пенсії за віком.

Заяву позивача про призначення пенсії було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за принципом екстериторіальності, що не заперечується відповідачем.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було прийнято рішення від 17.01.2025 № 222030031687 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (далі рішення від 17.01.2025 № 222030031687).

Зі змісту спірного рішення вбачається, що вік заявника 59 років 10 місяців. За наданими документами страховий стаж складає 27 років 22 дні, стаж для визначення права на призначення пенсії з урахуванням норм пункту 3-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону 27 років 8 місяців 10 днів (починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру з урахуванням сплати страхових внесків). За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.09.1982 по 29.06.1991 в Рубіжанському філіалі Ворошиловградського машинобудівного інституту за дипломом від 29.06.1991 серії НОМЕР_3 , оскільки термін навчання перевищує 5 років та перетинається з періодами роботи та проходження строкової військової служби; ведення підприємницької діяльності з 01.06.2005 по 31.07.2005, з 01.01.2006 по 30.04.2009, з 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.11.2009 по 31.01.2010, з 01.06.2010 по 30.06.2010 та з 14.10.2022 по 31.12.2024 у зв`язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. Відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 60 років, відсутністю необхідного страхового стажу 32 років, особистого повідомлення про неодержання пенсії в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації та недолученням документів про реєстрацію місця проживання.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV, туті далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону №1058-IV визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;

- звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;

- порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі веб-портал) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Як вже було встановлено судом, згідно змісту спірного рішення, до страхового стажу позивача не було зараховано виключно періоди навчання з 01.09.1982 по 29.06.1991 в Рубіжанському філіалі Ворошиловградського машинобудівного інституту за дипломом від 29.06.1991 серії НОМЕР_3 , оскільки термін навчання перевищує 5 років та перетинається з періодами роботи та проходження строкової військової служби, а також ведення підприємницької діяльності з 01.06.2005 по 31.07.2005, 3 01.01.2006 по 30.04.2009, 3 01.08.2009 по 31.08.2009, з 01.11.2009 по 31.01.2010, з 01.06.2010 по 30.06.2010 та з 14.10.2022 по 31.12.2024 у зв`язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

Дослідженням змісту рішення від 17.01.2025 № 222030031687, судом встановлено, що спірне рішення не містить відомостей щодо не зарахування до страхового стажу позивача, у тому числі пільгового, інших періодів його роботи, навчання, військової служби, тощо, а також правових підстав відмови у зарахуванні відповідних періодів трудової діяльності ОСОБА_1 .

Разом з тим, із змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що до пільгового стажу за записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.08.1982 не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 на Рубіжанському хімзаводі «Зоря», оскільки, в трудовій книжці відсутня інформація, що зазначені посади відносяться до посад, передбачених Списком № 1 або Списком № 2. Зокрема, періоди роботи:

- з 27.07.1982 по 25.04.1983 в автотранспортному цеху не відноситься до пільгової роботи;

- з 23.08.1986 по 15.12.1991 в цеху КИПиА слюсарем КИП і А по обслуговуванню цеху № 8 в трудовій книжці не зазначено назву цеху та виробництва;

- з 16.12.1991 по 14.05.1992 в цеху КипиА слюсар КИПиА в цеху № 6 виробництва поліефіру 3-05% - не зазначено найменування списків, до яких відноситься робота на зазначеній посаді;

- з 15.05.1992 по 04.01.1993 в цеху № 11 майстром виробничої ділянки не зазначено найменування цеху або виробництва, до якого належить ділянка.

Також, відповідач посилається на те, що оскільки за документами, долученими до заяви від 09.01.2025, неможливо визначити періоди пільгової роботи заявника, період строкової військової служби з 06.05.1983 по 14.06.1986 враховано до страхового стажу на загальних умовах.

Відповідно до форми РС-право, наданого відповідачем, страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням перетину періодів становить 27 років 0 місяців 22 дні. До розрахунку страхового стажу було включено такі періоди трудової діяльності позивача: 27.07.1982 по 25.04.1983; з 06.05.1983 по 14.06.1986 - військова служба строкова; з 23.08.1986 по 21.06.1991; з 22.06.1991 по 16.12.1991; з 17.12.1991 по 15.05.1992; з 16.05.1992 по 04.01.1993; з 01.01.2001 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 31.05.2005; з 01.08.2005 по 31.12.2005 - підприємець (внески) п. 3.1 (пп ЗУ №1058); з 01.05.2009 по 30.06.2009; з 01.07.2009 по 31.07.2009 - підприємець (внески) п. 3.1 (пп ЗУ №1058); з 01.09.2009 по 31.10.2009 - підприємець (внески) п. 3.1 (пп ЗУ №1058); з 01.02.2010 по 31.03.2010 - підприємець (внески) п. 3.1 (пп ЗУ №1058); з 01.04.2010 по 31.05.2010; з 01.07.2010 по 28.02.2022; з 09.04.2022 по 28.06.2022 безробіття.

Суд зазначає, що вказана форми РС-право не містить відомостей щодо періоду навчання позивача, а також інформації щодо зарахування до пільгового (Список № 1, № 2) стажу ОСОБА_1 спірних періодів його роботи, а також інших періодів, у тому числі строкової військової служби.

Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, діючим законодавством передбачено судовий захист саме порушених прав та інтересів особи, який досягається винесенням судового рішення. Отже, захист прав - це наслідок вирішення спору, а не завдання суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення не містить конкретизації та зазначення усіх періодів, які зараховано та/або не зараховано відповідачем до страхового, у тому числі пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно відмови у призначенні пенсії.

Таким чином, вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність в оскаржуваному рішенні конкретних періодів, правових обґрунтувань щодо кожного періоду та мотивів не зарахування до стажу позивача таких періодів, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно відповідні періоди роботи не зараховані до страхового (пільгового) стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

З огляду на наведене позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 222030031687 про відмову у призначенні пенсії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 222030031687 про відмову у призначенні пенсії позивачу;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 09.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду.

Позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області врахувати періоди роботи на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря» задоволенню не підлягають, оскільки є передчасною.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Разом з тим, згідно частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська обл., м. Сіверськодонецьк (м. Сєвєродонецьк), вул. Шевченка, 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.01.2025 № 222030031687 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова