Рішення № 12882513, 14.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року                                                            Справа №08/2431

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Годованок О.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –Гладка О.С. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           закритого акціонерного товариства «Черкаський науково-                               виробничий центр по біологічному захисту рослин»

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтех»

про                     стягнення 376100,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин»звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтех»заборгованості згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.10.2009 №1 в сумі 376100,00 грн., в тому числі 365000,00 грн. основного боргу, 9300,00 грн. пені, 1800,00 грн. 3 % річних та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

19.10.2009 між закритим акціонерним товариством «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин»(Кредитором –позивач по справі), в особі генерального директора Зубачова С.Р., який діє на підставі Статуту та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімтех»(Позичальником –Відповідач по справі), в особі директора Моклюка А.П., який діє на підставі Статуту було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 (Далі –Договір) за умовами якого Кредитор зобов’язаний надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу шляхом передачі Позичальнику у користування на визначений строк тимчасово вільних коштів Кредитора без нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами, А Позичальник зобов’язується повернути Кредитору таку ж суму коштів.

Кошти Позичальнику надаються на поворотній основі.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту перерахування Кредитором коштів і є дійсним до моменту повернення всієї суми запозичених коштів.

Відповідно до п. 2.1 Договору сума допомоги становить за цим Договором 365000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору Кредитор зобов’язується надавати Позичальнику допомогу як шляхом перерахування всієї суми допомоги у повному розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору, так і частинами в межах розміру, встановленого в п. 2.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору Кредитор надає Позичальнику допомогу у відповідності до цього Договору шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника.

На виконання умов Договору Кредитор перерахував на поточний рахунок Позичальника фінансову допомогу у розмірі 365000,00 грн.:

-          12.11.2009 платіжне доручення № 682 на суму 335 00,00 грн.;

-          12.11.2009 платіжне доручення № 683 на суму 20000,00 грн.;

-          04.12.2009 платіжне доручення № 743 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору отриману допомогу Позичальник зобов’язується повернути Кредитору в строк до 01 жовтня 2010 року. Допускається повернення допомоги частками, але остаточна сума допомоги повинна бути повернена Позичальником Кредитору не пізніше вказаного в Договорі строку.

На адресу Позичальника була направлена претензія від 29.10.2010 №168 з вимогою негайно погасити заборгованість в розмірі 370365,00 грн. з урахуванням пені за прострочку платежу та 3 % річних з простроченої суми на поточний рахунок Кредитора 2600220629 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00717867 у строк до 01 грудня 2010 року та попереджено про звернення до суду.

У відповіді від 05.11.2010 №67 на претензію Позичальник повідомив, що претензія розглянута і визнана повністю в сумі 370365,00 грн., однак у зв’язку з відсутністю коштів задовольнити її на даний час не має можливості.

Невиконання Позичальником зобов’язань щодо строків та порядку сплати фінансової допомоги, які встановлені п. 4.1 Договору, стало підставою для звернення Кредитора до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своїм змістом договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 є договором позики і відповідає вимогам статті 1046 ЦК України, якою встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов Договору, Позичальник прийняв фінансову допомогу у розмірі 365000 ,00 грн.

Сторонами по Договору підписано акт звірки взаємних розрахунків від 30.11.2010 з якого вбачається, що сума заборгованості Відповідача становить 365000,00 грн.

Наявність заборгованості підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а саме: копією Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1, копією акту звірки взаємних розрахунків, розрахунком суми боргу, копією претензії.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог, Позивачем нараховано Відповідачу 1800,00 грн. 3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання, що підлягає до стягнення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі прострочення повернення суми допомоги Позичальник зобов’язаний сплатити на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі вищевикладеного та п. 6.2 Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 9300,00 грн., яка підлягає до стягнення.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 3761,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімтех» (Черкаська область, Катеринопільський район, с. Стійкове, ідентифікаційний код 31855054) на користь закритого акціонерного товариства «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин»(Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, буд. 3, ідентифікаційний код 00717867) –365000,00 грн. заборгованості, 9300,00 грн. пені, 1800,00 грн. три відсотки річних від простроченої суми, 3761,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

          Суддя О.І. Кучеренко