Рішення № 12882229, 30.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/34530.11.10 За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства банк “БІГ Енергія” м. Києва

про зобов`язання визнати кредиторські вимоги, ціна позову 79342,31 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Мариніч Н.В.,

від відповідача: Кадиров В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2010 року Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулося в суд з позовом про зобов’язання Відкрите акціонерне товариство банк “БІГ Енергія” визнати кредиторські вимоги в розмірі 79342,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимог чинного законодавства України ліквідаційна комісія відповідача не включила позивача до реєстру кредиторів, хоча вимоги в розмірі 82,31 грн. підтвердженні рішенням господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2009 р. у справі № 17/270/09.

Щодо заявлених вимог у розмірі 79260 грн. зазначав, що на виконання умов укладеного з ТОВ “Сігма-М” договору поставки продукції № 583(2)09УК від 25 листопада 2009 р. він платіжним дорученням № 1809 від 1 березня 2010 р. оплатив одержану продукцію вартістю 79260 грн. Зазначені кошти він помилково перерахував на рахунок № 26001001135 в Енергодарській філії ВАТ “банку “БІГ Енергія”. Таким чином, кошти у зазначеному розмірі відповідачем одержані безпідставно.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, зобов’язавши відповідача визнати кредиторські вимоги в розмірі 79342,31 грн., а також стягнувши з відповідача на свою користь понесені ним по справі господарські витрати.

У попередньому судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення строку, передбаченого для подання касаційної скарги ТОВ “Сігма-М” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 листопада 2010 року у справі № 21/132/10 за позовом ТОВ “Сігма-М” до ДП “НАК “Енергоатом” про стягнення боргу, ціна позову 79260 грн. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки судові рішення у вищевказаній справі набрали законної сили.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав в частині кредиторських вимог у розмірі 82,31 грн., в іншій частині проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 3 березня 2010 р. в газеті “Голос України” № 38 (4788) опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ банку “Біг Енергія”.

30 березня 2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 28-14/7267 про визнання кредиторських вимог в розмірі 1073624,17 грн., в т.ч. про визнання спірних вимог у розмірі 82,31 грн. та 79260 грн.

Листом № 1737 від 5 липня 2010 р. ВАТ банк “Біг Енергія” відхилив заявлені вимоги у розмірі 79260 грн. у зв’язку з тим, що кошти 1 березня 2010 року були зараховані на рахунок одержувача ТОВ “Сігма-М” і не є коштами позивача. Також повідомив, що кредиторські вимоги в розмірі 82,31 грн. будуть акцептовані в разі прийняття Національним банком України пропозиції ліквідатора щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Спір у справі виник з приводу не включення відповідачем до реєстру кредиторів вимог позивача у сумі 79342,31 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 89 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ банк “Біг Енергія” було опубліковане 3 березня 2010 р., а позивач звернувся до ліквідатора відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог 30 березня 2010 р., тобто в межах визначеного чинним законодавством строку. Це підтверджується поясненнями сторін та вказаними вище листами.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює, зокрема, такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.

Згідно з наявними у справі рішенням господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2009 р. у справі № 17/270/09, наказом того ж суду № 17/270/09 від 8 грудня 2009 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто 26,15 грн. пені, 3,27 грн. 3% річних, 5,40 грн. втрат від інфляції, 11, 61 грн. державного мита, 35,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 82,31 грн.

Відповідно до вимог ст. 115 ГПК України рішення господарського суду є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Оскільки кредиторські вимоги позивача в цій частині були належним чином підтверджені, відповідач був зобов’язаний їх визнати. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що на виконання укладеного з ТОВ “Сігма-М” договору поставки продукції № 583(2)09УК від 25 листопада 2009 р. позивач платіжним дорученням № 1809 від 1 березня 2010 р. сплатив на користь останнього 79260 грн. в рахунок оплати придбаного товару.

З пояснень позивач слідує, що указане платіжне доручення було виконане його банком ПАТ “Альфа-банк” належним чином і кошти зараховані на рахунок ТОВ “Сігма-М”, відкритий у банку відповідача.

Вказані обставини підтверджуються також наявною у справі копією вищевказаного платіжного доручення.

З час перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ “Сігма-М” останнє стало їх власником.

Суду не надано доказів безпідставного набуття указаних коштів відповідачем та виникнення в останнього обов’язку повернути їх позивачу.

Позивач права вимоги до відповідача щодо сплати 79342,31 грн. в установленому порядку не набув, тому відмова останнього у визнанні кредиторських вимог на цю суму є правомірною.

Враховуючи що права позивача з цього приводу відповідачем порушені не були, то у позові в цій частині відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” м. Києва задовольнити частково.

Зобов`язати Відкрите акціонерне товариство банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код 20023463) визнати кредиторські вимоги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) за рішенням господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2009 р. у справі № 17/270/09 в розмірі 82,31 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код 20023463) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) 42,50 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар