Рішення № 12882194, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/48613.12.10 За позовомКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»

ДоДочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД»

Простягнення 20763,75 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:           Мотрончук Д.П. –дов. № 110/905-2343 від 29.10.10 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»до Дочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД»про стягнення 20354,23 грн. основного боргу, 205,98 грн. інфляційних нарахувань та203,54 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на оплату комунальних послуг № 11-09 від 01.06.09 р.

Ухвалою суду від 04.10.10 р. було порушено провадження у справі № 37/486 та призначено її розгляд на 10.11.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 04.10.10 р. надав витребувані документи частково, зокрема, не надав суду оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання 10.11.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

З метою витребування додаткових доказів у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 04.10.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 10.11.10 р. розгляд даної справи було відкладено до 29.11.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.10 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду від 04.10.10 р. та від 10.11.10 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду від 04.10.10 р. та від 10.11.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/486 на 13.12.10 р. та повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази, якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 13.12.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.07р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»(підприємство) та Дочірнім підприємством «МЕДІА-СТАР ЛТД»(споживач) був укладений договір на оплату комунальних послуг № 11-09 від 01.06.09 р., відповідно до умов якого підприємство зобов’язується укласти договори з постачальними організаціями на теплопостачання та електропостачання місць загального користування для власників нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 5, а споживач оплачує повну вартість отриманих ним комунальних послуг та втрати в мережах (з врахуванням різниці в показниках загального лічильника та сумарними показниками лічильників по всіх користувачах конкретної комунальної послуги).

Відповідно до п. п. 2.1.1. та 2.1.2. договору № 11-09 від 01.06.09 р., підприємство зобов’язується укласти відповідні договори з постачальними організаціями; проводити нарахування за комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами згідно виставлених табуляграм постачальними організаціями, з врахуванням втрат в мережах (з врахуванням різниці в показниках загального лічильника та сумарними показниками лічильників по всіх користувачах конкретної комунальної послуги) шляхом розподілу загальної вартості спожитих комунальних послуг (з втратами) між всіма власниками (користувачами) приміщень за адресою, визначеною в п. 1.1. цього договору, пропорційно до площі приміщень, які є у їх власності (користуванні)

Згідно з п. 2.1.3. вищевказаного договору, підприємство зобов’язане проводити відповідно до п. п. 4.1. та 4.2. даного договору нарахування споживачу оплати його частки комунальних послуг, визначеної в порядку п. 2.1.2. цього договору.

У відповідності до п. п. 2.1.4. та 2.1.5. договору № 11-09 від 01.06.09 р., підприємство зобов’язується надсилати (надавати) споживачу до 15 числа поточного місяця рахунок-фактуру для оплати комунальних послуг (з урахуванням втрат в мережах) та 4,0 % на відшкодування витрат, пов’язаних з нарахуванням, збором і обліком комунальних послуг; надавати (надсилати) споживачу до 15 числа поточного місяця акт виконаних робіт (наданих послуг) за попередній місяць та акт звірки сальдо розрахунків по цьому договору.

Згідно з п. п. 2.2.1., 2.2.3. та 2.2.4. вищевказаного договору, споживач зобов’язується до 27 числа поточного місяця в повному обсязі оплачувати на рахунок підприємства комунальні послуги (теплопостачання, електрична енергія), відповідно до виставлених підприємством рахунків-фактур, на умовах, визначених в п. 4.1. та 4.2. цього договору; здійснювати до 27 числа кожного поточного місяця 100 % попередню оплату за електроенергію, теплопостачання, в розмірі, визначеному в п. 4.1. та 4.2. цього договору; підписати (скріпити печаткою) наданий (надісланий) підприємством акт виконаних робіт (наданих послуг) за попередній місяць та акт звірки сальдо розрахунків, , та повернути протягом трьох робочих днів один оформлений примірник підприємству.

Відповідно до п. 4.1. договору № 11-09 від 01.06.09 р., підприємство здійснює до 10 числа кожного поточного місяця нарахування споживачу попередньої оплати для розрахунку за комунальні послуги (з врахуванням втрат) за наступний розрахунковий періоді надає (надсилає) споживачу до 15 числа поточного місяця рахунок-фактуру на оплату за цим договором.

Розмір попередньої оплати складається з не більше ніж 100 % нарахованої, згідно п. 2.1.2. цього договору оплати за попередній місяць та різниці між нарахованою попередньою оплатою та фактично спожитими комунальними послугами (з врахуванням втрат) в розрахунковому місяці. Якщо сума нарахованої попередньої оплати буде меншою або більшою, ніж буде зазначено в табуляграмах за розрахунковий період, різниця нараховується споживачу для попередньої оплати за наступний місяць, а сума попередньої оплати відповідно збільшується або зменшується.

Згідно з п. 4.2. договору № 11-09 від 01.06.09 р., споживач оплачує на рахунок підприємства до 27 числа поточного місяця комунальні послуги (з врахуванням втрат в мережі) на умовах попередньої оплати, розрахованої, згідно з п. 4.1. цього договору та 4,0 % на відшкодування витрат, пов’язаних з нарахуванням, збором і обліком комунальних послуг.

У відповідності до п. п. 4.3. та 4.4. вищевказаного договору, вартість комунальних послуг за цим договором може змінюватись, у зв’язку зі зміною цін і тарифів на послуги; про зміну цін і тарифів на комунальні послуги підприємство надсилає споживачу лист з посиланням на відповідний нормативний документ, при цьому додаткова угода не укладається; корегування суми нарахованих і оплачених за цим договором вартості комунальних послуг з врахуванням попередньої оплати споживача, відбувається на умовах цього договору кожного місяця, наступного за розрахунковим; розрахунковим періодом є період з першого числа місяця до останнього числа місяця.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду виставлені позивачу рахунки-фактури № 11-09/4 від 30.04.10 р. на суму 25751,00 грн., № 11-09/4 від 31.05.10 р. на суму 17040,61 грн., № 11-09/4 від 30.06.10 р. на суму 19765,29 грн., № 11-09/4 від 31.07.10 р. на суму 20354,23 грн.; звіти про використану активну електроенергію за березень 2010 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 11-09 від 01.06.09 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиті послуги виконував невчасно та не в повному обсязі., у зв’язку з чим станом за період з квітня 2010 р. до липня 2010 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 20354,23 грн.

Також позивач пояснив суду, що відповідачем не були підписані акти про надання послуг від 31.01.10 р., від 30.04.10 р., від 31.05.10 р., від 31.07.10 р. та акт звіряння взаєморозрахунків.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Дочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД»про стягнення 20354,23 грн. основного боргу, 205,98 грн. інфляційних нарахувань та203,54 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на оплату комунальних послуг № 11-09 від 01.06.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо надання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані комунальні послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»щодо стягнення з Дочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД» основного боргу за договором № 11-09 від 01.06.09 р. у розмірі 20354,23 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»просить суд також стягнути з відповідача 205,98 грн. інфляційних нарахувань та 203,54 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за отримані комунальні послуги за договором № 11-09 від 01.06.09 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 20354,23 грн., з нього підлягають стягненню відповідно 205,98 грн. інфляційних нарахувань та 203,54 грн. річних процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Таким чином, позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС»до Дочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «МЕДІА-СТАР ЛТД»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 10/10, офіс 60, код ЄДРПОУ 36426476) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС» (01004, м. Київ, вулиця Крутий Узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) 20 354 (двадцять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 23 коп. основного боргу, 203 (двісті три) грн. 54 коп. трьох річних процентів, 205 (двісті п’ять) грн. 98 коп. інфляційних нарахувань, 207 (двісті сім) грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.