Рішення № 12881816, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/38101.12.10 За позовом закритого акціонерного товариства “Єврофінанс”

до приватного підприємства “Будівельна та торгівельна компанія “Забудова”

про стягнення 13801, 75 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Корнілов О.О. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства “Будівельна та торгівельна компанія “Забудова” про стягнення 13801, 75 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору фінансового лізингу № LA 07000370 від 12.11.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2010 порушено провадження у справі № 43/381, розгляд справи призначено на 10.11.2010.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи представники сторін в судове засідання не з’явилися, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконали.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 01.12.10.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача у судове засідання не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.07 між закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” (далі - Позивач) та приватним підприємством “Будівельна та торгівельна компанія “Забудова” (далі –Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № LA 07000370.

За умовами Договору Позивач приймає на себе зобов’язання придбати у власність та передати в платне користування Відповідачу на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору, а Відповідач прийняти у користування майно та сплачувати лізингові платежі.

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу предмет лізингу, що підтверджується відповідним актом прийому –передачі.

Відповідно до п. 3 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати Лізингодавцю (Позивачу) лізингові платежі в порядку передбаченому в узгодженому графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок Позивача, згідно виставленого Позивачем рахунку - фактури.

В порушення умов вказаного договору Відповідач не здійснював лізингові платежі за вересень, жовтень 2008р. та січень-серпень 2009р., що підтверджується рахунками-фактур за вересень, жовтень 2008р., січень-серпень 2009р.

Відповідно до п.10.1. додатку №2 Позивач має право в односторонньому порядку припинити дію договорів, якщо Відповідач: надає недостовірну інформацію щодо свого фінансового стану; стає неплатоспроможним; порушує будь-яке з зобов’язань, покладене на нього у відповідності до положень договорів фінансового лізингу, та якщо таке порушення не буду виправлене протягом 30 календарних днів після направлення відповідної претензії Позивачем у письмовому вигляді; не сплатив перший лізинговий платіж протягом 30 календарних днів з дня виставлення рахунку на сплату першого лізингового платежу; не приймає транспортні засоби протягом 30 днів з дня повідомлення Відповідача про готовність транспортних засобів до передачі; не відновлення транспортних засобів Відповідачем в разі настання страхового випадку з урахуванням положень п.6.9. цих договорів.

Згідно з п.10.8. додатку №2 дострокове розірвання договору фінансового лізингу можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат Позивача, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини Відповідача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів Позивачу за договором фінансового лізингу.

З огляду на викладене, Позивач звернуся до суду з позовною заявою про розірвання Договору фінансового лізингу № LA 07000370 від 12.11.07.

Рішенням господарського суду міста Києва № 38/506 від 21.01.10 позов було задоволено частково, розірвано договір фінансового лізингу №LA07000370 від 12.11.07р., укладений між приватним підприємством “Будівельна та торгівельна компанія “Забудова” та закритим акціонерним товариством “Єврофінанс”, зобов’язано Відповідача повернути Позивачу транспортний засіб JAC HFC 1020K Bort, реєстраційний номер АА2651ЕА, номер кузова LJ11KAAB176008826, стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 28289, 86 грн., пеню в сумі 1813, 62 грн., 3% річних в сумі 299, 97 грн., державне мито в сумі 304, 03 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 06.02.10, отже, договір фінансового лізингу №LA07000370 від 12.11.07р. розірваний з лютого 20010 року.

Під час розгляду справи № 38/506 Позивач здійснював нарахування щомісячних лізингових платежів за грудень 2009 року та січень 2010 року.

Позивач на підставі рахунків –фактур виставив Відповідачу лізингові платежі, які Відповідач не сплатив в установлений строк, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12003, 33 грн.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за договором фінансового лізингу №LA07000370 від 12.11.07р. складає: 12003, 33 грн. лізингових платежів (основний борг), 202, 69 грн. 3 % річних, 432, 94 грн. інфляційних нарахувань та 1162, 79 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 8.9 додатку до Договору, який є невід’ємною його частиною.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення лізингових платежів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Будівельна та торгівельна компанія “Забудова” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23 а, код ЄДРПОУ 34537886, , з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 14, код ЄДРПОУ 30726921) 12 003 (дванадцять тисяч три) гривні 33 коп. лізингових платежів, 202 (двісті дві) гривні 69 коп. 3 % річних, 432 (чотириста тридцять дві) гривні 94 коп. інфляційних нарахувань, 1162 (одну тисячу сто шістдесят дві) гривні 79 коп. пені, 138 (сто тридцять вісім) гривень 02 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____