Рішення № 12881707, 13.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2010 р.

Справа № 10/1448

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Могильницький В.Ю., дов. від 20.08.10р.

від відповідача: Чертков В.О., дов. від 25.11.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся - Продукт" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Буд-АБЗ" (м.Житомир)

про стягнення 34813,54 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 34813,54 грн., з яких 33160,68 грн. в повернення попередньої оплати, 1025,99 грн. інфляційних нарахувань, 626,87 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві №1/10 від 10.12.10р. на позовну заяву та в судовому засіданні проти позову заперечив, обґрунтовуючи тим, що у зв'язку з проведеним зарахуванням сума боргу відповідача перед позивачем становить 16125,49 грн. (а.с.37).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торгівельна компанія "Полісся - Продукт" (далі-позивач) відповідно до усної домовленості з ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" (далі-відповідач) платіжним дорученням №3948 від 11.12.09р. (а.с.10) здійснив передоплату за будівельні матеріали шляхом перерахування грошових коштів відповідно до рахунку-фактури №18 від 08.12.09р. в сумі 33160,68 грн. (а.с.9).

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Таким чином, за фактом перерахування позивачем грошових коштів відповідачу у останнього виникло зобов'язання щодо поставки будівельних матеріалів.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію позивача №110 від 09.03.10р. з вимогою поставки товару, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.11).

Факт отримання даної претензії відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 264 від 29.05.2010р. (а.с.13-14) та № 483 від 01.11.2010р. (а.с. 15-16)

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 33160,68 грн., що підтверджується довідкою позивача №527 від 10.12.10р. (а.с.36) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 1025,99 грн. та 626,87 грн. (а.с.4).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджується проведення сторонами зарахування.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 34813,54 грн., з яких 33160,68 грн. в повернення попередньої оплати, 1025,99 грн. інфляційних нарахувань, 626,87 грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 663, 693 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Буд-АБЗ", 10003, м.Житомир, вул.Домбровського 3, ідентифікаційний код 33686489:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся - Продукт", 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна 12, ідентифікаційний код 32265298 - 33160,68 грн. в повернення попередньої оплати, 1025,99 грн. інфляційних нарахувань, 626,87 грн. 3% річних, 348,14 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя

Прядко О.В.

Повний текст складено 16.12.2010р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.