Рішення № 12881621, 09.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 грудня 2010 р. Справа 11/187-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Вінницької

філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Вінниця

до Навчально-виховного комплексу: середня загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів - гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка м. Вінниці, м. Вінниця

про стягнення 517,91 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - О. Матвєєва за довіреністю № 2128 від 18.07.2008р.;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Навчально-виховного комплексу: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка м. Вінниці заборгованості за договором № 220415 від 12.01.2009р. в загальному розмірі 517,91 грн., з яких: 482,22 грн. основний борг, 18,15 грн. –пеня, 14,17 грн. –сума інфляційних збитків та 3,37 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору № 220415 від 12.01.2009р. позивач надавав відповідачу послуги рухомого (мобільного зв’язку). Відповідно до п. 3.3. вказаного договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за послуги.

Позивач виконує свої зобов’язання, забезпечує відповідача послугами рухомого (мобільного зв’язку) та надає рахунки для оплати, тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати послуг по договору не виконує належним чином, і станом на 01.01.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 482,22 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 24.10.2010р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20408221.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

30 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(позивач, за договором Оператор) та Навчально-виховним комплексом: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка м. Вінниці (відповідач, за договором Абонент) укладено договір № 200415 про надання телекомунікаційних послуг з додатками за № 3048708, № 220415. Цією ж датою між сторонами укладено додаткову угоду до додатку № 3048708 до договору № 220415.

Згідно з предметом даного договору Оператор зобов’язується надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв’язку стандарту UMTS, а також за домовленістю Сторін інші супутні та додаткові послуги, а Абонент зобов’язується приймати та оплачувати послуги на умовах договору, Правил та Тарифів.

Розділом 3 договору визначено порядок та строки проведення розрахунків, зокрема пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість послуг визначається на підставі встановлених Оператором Тарифів, які діяли на момент надання послуг. Тарифами може бути передбачено обов’язковий щомісячний платіж за певні види та/або обсяг послуг. Абонент оплачує вартість послуг з урахуванням чинних на Україні податків, зборів та інших обов’язкових платежів у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством України, включаючи податок на додану вартість та збір до пенсійного фонду.

Не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор надсилає Абоненту рахунок для оплати вартості послуг. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.3 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень представника позивача, свої зобов’язання за договором в частині забезпечення послугами рухомого (мобільного) зв’язку позивачем виконувались належним чином. За період з 01.01.2009р. по 01.01.2010р. надав відповідачу послуг на суму 2 035,41 грн..

Тоді як відповідач свої зобов’язання виконує з порушенням, і станом на 01.01.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 482,22 грн.. Даний борг виник за період з 01.01.2009р. по 01.01.2010р., що стверджується рахунками на оплату послуг, повідомленням № 1 від 07.05.2010р., розрахунком ціни позову та іншими матеріалами справи.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 482,22 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 18,15 грн. пені, 14,17 грн. інфляційних збитків та 3,37 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату рахунків Оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач як особа, що порушила грошове зобов'язання, повинен відшкодувати позивачу збитки від інфляції та три відсотки річних.

Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що заявлені до стягнення суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Навчально-виховного комплексу: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка м. Вінниці (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 62, код 34701167) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(21001, м. Вінниця, вул. Соборна, 9, код 33501534) 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 22 коп. –боргу; 18 (вісімнадцять) грн. 15 коп. –пені; 14 (чотирнадцять) грн. 17 коп. інфляційних збитків; 3 (три) грн. 37 коп. –3% річних; 102 (сто дві) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.12.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу - (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 62)