Рішення № 128791211, 11.07.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 380/8421/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2025 до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов позов Головного управління ДПС у Львівській області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: - стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 5360 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом станом на 25.03.2025 по єдиному податку з фізичних осіб.

Вищевказаний податковий борг становлять самостійно нараховані суми коштів відповідно до податкової декларації від 23.01.2024 у розмірі 2348,15 грн, пеня- 3011,85 грн.

На адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 30.05.2023 № 0009368-1305-1301. Станом на день подання позову податковий борг позивачем не сплачено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 адміністративну справу №380/8421/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передати на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказана ухвала направлена відповідачці за адресою вул. Хмельницького, 102/2, м.Львів,79024, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, ухвалу направлено на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено 30.05.2025.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Відповідно до положень частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 23.07.2019, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, як платник єдиного податку, 30.11.2023 припинено підприємницьку діяльність, але не знято з обліку.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області від 15.04.2025 № 4338/5/13-01-13-05-09 у ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб станом на 10.04.2025 у сумі 5360,00 грн, самостійно визначений в податковій декларації.

Податковим органом на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено податкову вимогу від 30.05.2023 Ф № 0009368-1305-1301.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4, п.16.1, статті 16 Податкового Кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із п. 36.1 ст. Податкового Кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового Кодексу України).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області та є платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку (п. 294.4 ст. 294 ПК України).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПК України).

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом па 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 295 ПК України).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 295 ПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 5360,00 грн, який складається з самостійно нарахованих сум коштів відповідно до податкової декларації від 23.01.2024 у розмірі 2348,15 грн, та пені у розмірі 3011,85 грн

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого відповідачем у встановлений строк набрала статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 30.05.2023 № 0009368-1305-1301, яка направлена на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст. 101 Податкового кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 5360,00 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується розрахунком податкової заборгованості та витягом з інтегрованої картки платника.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належної такому платнику податків.

Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Не подано до суду також і доказів добровільної сплати наявних у відповідача грошових зобов`язань.

Таким чином, зазначене податкове зобов`язання є узгодженим.

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 5360,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути його, відповідно позовні вимоги ГУ ДПС у Львівський області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У даній справі підстави для розподілу судових витрат, передбачені статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ ВП 43968090) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб до місцевого бюджету у розмірі 5360,00 (п`ять тисяч триста шістдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська