Рішення № 12878695, 16.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.12.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 грудня 2010 рокусправа № 13/115

Позивач: Субєкт господарської діяльності ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач 1: Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції,

вул. Шевченка, 118, м. Чернігів,14030

Відповідач 2: Головне управління Державного казначейства в Чернігівській області, вул. Комсомольська, 27, м. Чернігів, 14000

Відповідач 3: Головне управління юстиції в Чернігівській області,

пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 13874 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача 1: Кичка Р.В. довіреність № б/н від 20.07.2010

від відповідача 2: Устименко І.Г. довіреність № 2 від 04.01.2010

від відповідача 3: Зенченко Н.В. довіреність № 09-06/3493 від 29.11.2010

Рішення приймається після оголошеної 07.12.2010 р. перерви відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про стягнення з 1-го відповідача шкоди в сумі 13874 грн., обґрунтовуючи ст. 625,1172,1173 ЦК України.

Відповідач 2 у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Відповідач 1 відзив на позов не надав.

Позивачем подано суду 22.11.2010 року заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з 1-го відповідача 10338,07 грн.

Відповідач 3 у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідачів, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Прийняти до розгляду подане позивачем уточнення позовних вимог, оскільки це не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України. Розгляд справи провести з урахуванням поданого уточнення.

Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа 16/46(11/196/31(2/164)) за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до 1 відповідача Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції до 2 відповідача Головного управління державного казначейства в Чернігівській області про участь у справі на боці 2 відповідача подав заяву заступник прокурора Чернігівської області за участю третіх осіб на стороні 1 відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування 43419,00 грн. шкоди. До прийняття рішення по справі, позивач, надавши письмову заяву, збільшив розмір позовних вимог до 114220,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі 16/46 , позивач посилався, зокрема, на те, що на виконанні в Деснянському відділі Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі Деснянський ВДВС) знаходилося виконавче провадження з виконання виконавчих документів про стягнення на користь СГД ОСОБА_1 з боржника СП „Росинка” ЧОБФ „Олімп” заборгованості в сумі 114220,45 грн. Але з вини Деснянського ВДВС, у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, достатні для забезпечення виконавчих документів про стягнення заборгованості.

02.11.2009 р. господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі 16/46(11/196/31(2/164)), яким позов задоволено повністю, стягнуто з рахунку Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 114220,45 грн. збитків, стягнуто з Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 1713,30 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

21.01.2010 р. постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Чернігівської області від 02.11.2009 р. по справі 16/46(11/196/31(2/164)) та змінено в частині стягнення державного мита, в інший частині залишено без змін.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що вказана сума є сумою, яка підлягала стягненню з СП "Росинка" ЧОБФ "Олімп" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рішеннями (наказами) господарського суду Чернігівської області у справах №13/200, №2/53, №15/168-15/243, №15/167, проте реально не була стягнута внаслідок неправомірних дій державних виконавців Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

20.04.2010 р. постановою Вищого господарського суду України відхилено касаційну скаргу Деснянського ДВС та касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області та залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 р. у справі 16/46(11/196/31(2/164)).

В судових рішеннях по справі 16/46 була встановлена вина Деснянського відділу ДВС у невиконанні судових рішень на користь позивача та наявність понесеної шкоди позивачем.

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області від 15.02.2010 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Чернігівської області 16/46(11/196/31(2/164)) від 10.02.2010 р. про стягнення 1142,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 22.02.2010 р.

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області від 15.02.2010 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Чернігівської області 16/46(11/196/31(2/164)) від 10.02.2010 р. про стягнення 114220,45 грн. збитків, встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 22.02.2010 р.

Господарським судом розглядалась справа 16/18 за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до 1 відповідача Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції до 2 відповідача Головного управління державного казначейства в Чернігівській області заявлено позов про стягнення 72415,48 грн. шкоди, завданої незаконними діями Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції при здійсненні ним своїх повноважень. В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути 69103,1 грн. шкоди за період з 01.08.2006р. по січень 2010р. включно на підставі ст.ст.1166,1172,1173 ЦК України. 03.06.2010 р. рішення господарського суду Чернігівської області по справі 16/18 позов задоволено повністю, яким стягнуто з рахунку Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1) 69103,1 грн. шкоди. Слід зазначити, що предметом позову було стягнення шкоди у вигляді нарахованих інфляційних та річних в період до січня 2010 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. по справі 16/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2010 року у справі № 16/18 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 року по справі 16/18 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. залишено без змін. З Постанови ВГСУ від 10.11.2010 року по справі 16/18 вбачається, що суд касаційної інстанції зазначив на вірний висновок суду апеляційної інстанції, керуючись приписами ст.625 Цивільного кодексу України, що позивач, як кредитор, мав право вимагати сплати Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми лише з 22.01.2010р. до моменту повного належного виконання зобов'язання боржником, внаслідок чого обґрунтовано визнав безпідставним висновок суду першої інстанції щодо виникнення у Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції грошового зобов'язання по перерахуванню коштів з березня 2006р.Окрім того, в Постанові зазначено, що до 21.01.2010р. (дня набрання законної сили рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.11.2009р. у справі №16/46(11/196/31(2/164) грошове зобовязання перед позивачем, як кредитором, щодо сплати коштів на суму 114220,45грн. мав лише боржник позивача СП "Росинка" ЧОБФ "Олімп", тоді як у відповідача-1 до 21.01.2010р. було відсутнє будь-яке грошове зобов'язання перед позивачем, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача-1 обов'язку сплачувати на користь позивача інфляційні втрати, нараховані останнім, до 21.01.2010р. (моменту виникнення у відповідача-1 прострочення виконання грошового зобов'язання).

Постановами КАГС та ВГСУ по справі 16/18 було встановлено наявність права позивача на стягнення суми інфляційних та річних з Деснянського ВДВС саме з 21.01.2010 року.

Заявлені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення вимог про стягнення 10338,07 грн. по цій справі , обґрунтовані правом позивача як кредитора вимагати сплати відділом ДВС боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України з 22.01.2010 року, в т.ч. з посиланням на судові рішення по справі 16/18 та 16/46.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч.5 ст.11, частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України, грошове зобовязання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а саме: сплатити гроші, а тому обовязок відшкодувати збитки зводиться до сплати грошей, тобто є грошовим зобовязанням.

У Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції виникло грошове зобов'язання щодо сплати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 114220,45грн. з 21.01.2010р. (дня набрання законної сили рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.11.2009р. у справі №16/46(11/196/31(2/164)., про що зазначено в Постанові КАГС у справі 16/18 від 31.08.2010 року та Постанові ВГСУ по справі 16/18 від 10.11.2010 року.

За таких обставин, керуючись приписами ст.625 Цивільного кодексу України, позивач, як кредитор, має право вимагати сплати Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми лише з 22.01.2010р. до моменту повного належного виконання зобов'язання боржником.

З матеріалів справи вбачається невиконання на момент прийняття рішення відповідачем зобовязання по оплаті суми 114220,45 грн. збитків.

Позивач просить стягнути суму інфляційних 7516,44 грн. починаючи з січня 2010 року ( за 10 днів 663,21 грн.) та з 01.02.10 по 30.10.2010 року 6853,23 грн . Однак, з урахуванням того, що зобовязання по оплаті виникло в другій половині січня, а саме 22 числа, інфляційні з цей період не підлягають нарахуванню , відповідно до листа Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97, а тому сума 663,21 грн. не є обґрунтованою та не підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині проведене нарахування суми 6853,23 грн. за період з 01.02.10 по 30.10.2010 року на суму боргу 114220,45 грн. є правомірними й підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути відсотки річних з 22.01.2010 року по 30.10.2010 року в сумі 2821,63 грн. та проводить їх нарахування з суми 114220,45 грн. + 7516,44 грн. інфляційних. Однак, з юридичної конструкції норми 625 ЦК України , не вбачається нарахування річних на борг з інфляційними, а навпаки, відсотки річних є самостійним видом відповідальності та нарахування розміру яких покладено в залежність від простроченої суми ( без зазначення нарахованих інфляційних). З урахуванням цього, суд вважає неправомірним здійснене нарахування річних позивачем в сумі 174,22 .грн., виходячи з правомірності наступного нарахування 114220,45 грн. х 3% /365 днів х 282 дні = 2647,41 грн. Таким чином, вимоги про стягнення річних підлягають задоволенню частково в розмірі 2647,41 грн., в стягненні суми 174,22 грн. в позові має бути відмовлено.

З урахуванням зроблених судом висновків, позов підлягає задоволенню частково, в звязку з чим судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Наведені доводи та заперечення відповідачів по справі судом до уваги не приймаються з огляду на встановлене порушення з боку 1-го відповідача та правомірності заявлених вимог.

Статтею 9 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ здійснюється органами Державного казначейства України в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд враховує ту обставину, що 3-ий відповідач є розпорядником бюджетних коштів, 2-ий відповідач є фінансовим органом. 1-ий відповідач є бюджетною установою, однак не є розпорядником бюджетних коштів, в звязку з чим зазначене позивачем по тексту вимоги стягнення з рахунку 1-го відповідача не є правомірним, оскільки матеріалами справи встановлено відсутність такого реєстраційного рахунку в органах казначейства (крім депозитного) у 1-го відповідача. Суд враховує ту обставину, що 3-ій відповідач є розпорядником бюджетних коштів, а 1-ий відповідач є підпорядкованим та підзвітним саме 3-ьому відповідачу, відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу».

Керуючись ст.ст.11,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (14030 м. Чернігів, вул.. Шевченко, 118, наявні відомості про рахунки р/р 37314001003635 ГУДКУ в Чернігівській області код 35029719 МФО 853592) на користь Субєкта господарської діяльності ОСОБА_1 (14000 АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в КФ АБ «Таврика»м. Києва МФО НОМЕР_3 код НОМЕР_1) 6853,23 грн. інфляційних та 2647,41 грн. річних , 93,74 грн. державного мита та 216,88 грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову в частині стягнення 663,21 грн. та 174,22 грн. річних відмовити.

Суддя І.А.Фетисова

Рішення підписано 16.12.2010 року