Єдиний державний реєстр судових рішень ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2010 р. Справа № 12/100-1821
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю " Зборів-Агробізнес ", с. Вірлів , Зборівського району, Тернопільської області, 47241
За участю представників від:
позивача: ОСОБА_2 адвокат (довіреність №8 від 01.09.2010р.);
відповідача: не з'явився
Учасникам судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю " Зборів-Агробізнес " про стягнення 88159,23грн., з них 15132,00грн. заборгованості за поставлену продукцію; 67942,68грн. відсотків за товарним кредитом; 983,78грн. 3% річних та 4100,77грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленого товару на виконання договору поставки продукції на умовах товарного кредиту від 26.05.2008р. по накладній №36 від 16.05.2008р. згідно довіреності серії ЯОД №263770 від 15.05.2008р.
Відповідач відзиву на позов не надав, проте звернувся із клопотанням про зупинення провадження у справі та надіслання документів до слідчих органів, мотивуючи тим, що відповідач у 2008 році відповідно до книги обліку розрахунків з організаціями за 2008-2009р.р. не отримував від ФОП ОСОБА_1 жодного товару згідно договору поставки продукції на умовах товарного кредиту, який підписаний сторонами 16 травня 2008 року і на виконання якого ТзОВ " Зборів-Агробізнес " перерахувало на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату за товар в сумі 3250,00грн., проте останній товару не передав, відтак станом на момент подання позову його заборгованість перед ТзОВ " Зборів-Агробізнес " становить 3250,00грн. Крім того, доказами неотримання товару від позивача є те, що згідно договору відповідач мав отримати продукцію від позивача на його складі, однак в матеріалах справи відсутні відрядження на директора Пульку Т.Ч., шляхові листи, товарно-транспортні накладні та сертифікат якості на даний товар. Також надані позивачем документи в підтвердження факту отримання відповідачем товару за договором поставки всупереч вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., мають істотні недоліки, які не дозволяють розглядати їх як первинні облікові документи, а відтак не містять необхідних реквізитів, які б дозволили прийняти їх як належні та допустимі докази в силу ст.ст. 32, 34 ГПК України.
Суд дане клопотання відповідача відхиляє за безпідставністю і зазначає, що якщо ТзОВ " Зборів-Агробізнес " вважає, що видана ним довіреність використана третьою особою, то це господарство не позбавлене можливості звернутись з відповідними заявами до правоохоронних органів.
Позивач в поясненнях від 06.12.2010р. №06/12-1 зазначив, що Відповідно до пунктів 1, 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів; довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. Доводи відповідача про відсутність між сторони договірних відносин та невідповідність підпису посадової особи, зазначеній на видатковій накладній, підпису посадової особи на довіреності про прийняття товару є безпідставні, оскільки безумовним доказом передачі відповідачу товару є довіреність - документ суворої звітності, оформлений у чіткій відповідності до вимог законодавства та скріплений печаткою товариства відповідча ;
наявність у позивача оригіналу довіреності беззаперечно свідчить про отримання товару, вказаного у довіреності, відповідно до п.13 названої Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника товару, і є документом, що підтверджує факт тримання товару покупцем. Відповідачем не надано жодного доказу того, що Позивачу у встановленому Інструкцією порядку направлено повідомлення про анулювання ним довіреності, що спростовує його твердження про неотримання на її підставі товару згідно накладної. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством. Довіреність серія ЯОД 263770 від 15.05.2008 року видана директору Пулька Т.Ч., ним же ж, на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача містить посилання накладну №36 від 16 травня 2008року на підставі якої здійснювалась поставка товару, найменування цінностей що поставлялись, підписи всіх необхідних осіб, а також печатку відповідача. Дана накладна № 36 від 16 травня 2008 року, надана до матеріалів справи, містить відповідальну особу через яку було здійснено поставку товару - Пулька Тарас Чеславович , посилання на довіреність серії ЯОД 263770 від 15.05.2008 року, договір як на підставу постачання товару, найменування, кількість, ціну товару, а також підпис особи, що відповідає підпису зазначеному на довіреності. Найменування, кількість, ціна поставленого за даним первинним документом товару ідентична визначеним у п. 2 Договору від 16 травня 2008 року. Печатка на накладній відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на що посилається відповідач, не є обов'язковим реквізитом, який повинен містити первинний документ. Подані відповідачем копії витягів з книги обліку розрахунків з організаціями за 2008 - 2009 роки не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є односторонніми документами та жодним чином не можуть спростовувати чи то підтверджувати передачі позивачем відповідачу товару. Твердження відповідача щодо відсутності обов'язку виконати грошове зобов'язання за договором з тих обставин, що у нього відсутні документи, які б могли підтвердити перевезення товару (відрядження на директора Пульку Т.Ч., шляхові листи, товарно-транспортні накладні для перевезення даного товару, сертифікати якості) не можуть братись до уваги оскільки такі документи є односторонніми, а передача окремих документів позивачем та отримання їх відповідачем передбачена п. 5.3. Договору від 16 травня 2008 року та підтверджується підписами представників сторін на видатковій накладних, так як вказана передача документів відповідно до умов договору мала здійснюватися разом з передачею продукції. Будь-яких доказів незгоди з належністю виконання зобов'язань позивачем та неотриманням відповідної документації відповідач не надав.
Відповідач не надав суду витребуваних ухвалою від 30.11.2010р. матеріалів, а саме: доказів порушення кримінальної справи по фактах, викладених в клопотанні, повноважний представник в судове засідання 13.12.2010р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час розгляду справи в судовому засіданні 30.11.2010р.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини .
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.
16 травня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Зборів-Агробізнес", як Покупцем, укладено договір поставки продукції на умовах товарного кредиту, (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобовязався поставити та передати у власність Покупнця матеріально-технічні ресурси, а Покупець, в свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору, останній укладено на умовах товарного кредиту, за користування товарним кредитом Покупець зобовязався виплацувати Постачальнику процентну ставку в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції за кожен день. Процентна ставка нараховується в кінці кожного місяця користування товаринм кредитом з моменту фактичного отримання Покупцем продукції до моменту повного розрахунку з Постачальником. Оплата процентної ставки за товарний кредит проводиться щомісячно. (п.п. 4.3.,4.4. Договору)
Найменування, кількість, ціна та вартість продукції встановлено в розділі 2 Договору, а саме: Імпакт (який є засобом захисту рослин), кількість 130л, ціна 141,40грн. за 1л, вартість 18382,00грн.
Згідно п. 4.1. договору Покупець зобовязався здійснити попередню оплату в розмірі 3250,00грн. протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору. Кінцевий розрахунок за поставлену на умовах товарного кредиту продукцію здійснюється до 01 вересня 2008 року.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення №01-05 від 16.05.2008р. здійснив попередню оплату товару в сумі 3250,00грн., при цьому в призначенні платежу зазначив "засоб зах росл р 16.05.08".
Позивач на виконання умов зазначеного вище договору по накладній №36 від 16.05.2008р. через представника відповідача згідно виданої довіреності серії ЯОД №263770 від 15.05.2008р., належні копії яких знаходяться в матеріалах справи, поставив відповідачу товар Імпакт в кількості 130л по ціні 141,40грн. на загальну суму 18382,00грн. (факт одержання засвідчується підписом повноважного представника на накладній).
Доводи відповідача, викладені у його відзиві на позовну заяву, про невідповідність довіреності вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., далі Інструкція, оскільки мають істотні недоліки, які не дозволяють розглядати їх як первинні облікові документи, а саме: не містять необхідних реквізитів, які б дозволили прийняти їх як належні та допустимі докази в силу ст.ст. 32, 34 ГПК України, судом відхиляються, як безпідставні, оскільки:
Безумовним доказом передачі відповідачу товару є довіреність документ суворої звітності, оформлений у відповідності до вимог законодавства та скріплений печаткою товариства відповідача; те, що довіреність датована 15.08.2008р., а накладна від 16.05.2008р. не свідчить про неможливість отримання товару на підставі даної накладної, оскільки остання містить зазначення щодо даних довіреності, якою уповноважено представника відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей на підставі даної накладної - довіреність серії ЯОД №263770 від 15.05.2008р, дана довіреність засвідчена підписами керівника та головного бухгалтера та завірена печаткою товариства відповідача; товар, зазначений в накладній є засобом захисту рослин, що відповідає довіреності.
Наявність у позивача оригіналу довіреності беззаперечно свідчить про отримання товару, вказаного у довіреності, оскільки згідно п.2 Інструкції товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів бланку суворої звітності, встановленого зразка;
Відповідно до п.13 названої Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника товару, і є документом, що підтверджує факт тримання товару покупцем.
Відповідно до п.3 Інструкції бланки довіреностей є документами суворої звітності.
Відповідно до п.6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Відповідно до п.10 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним Позивачу у встановленому Інструкцією порядку направлено повідомлення про анулювання ним довіреності серії ЯОД №263770 від 15.05.2008р.
А дані книги обліку розрахунків з організаціями, витяг з якої надав відповідач, не є первинним доказом отримання/постачання товару.
Позивач стверджує, що відповідач свого зобовязання щодо оплати товару та відсотків за користування товарним кредитом в повному обсязі не виконав, у звязку з чим станом на момент подання позову допустивши заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 15132,00грн.2001,00грн. та по відсотках за користування товарним кредитом станом на 01.11.2010р. - в розмірі 67942,68грн..
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі доказів незгоди з належністю виконання зобовязань позивачем, а також доказів погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар та доказів сплати відсотків за користування товарним кредитом суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг за отриманий згідно договору товар в сумі 15132грн.00коп. та 67942,68грн. боргу по відсотках за користування товарним кредитом.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період вересень 2008р. жовтень 2010р. становить 4100,77грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 01.09.2008р. по 01.11.2010р. становить 983,78грн.
При таких обставина, позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Зборів-Агробізнес ", с. Вірлів , Зборівського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32147193, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1 код НОМЕР_1, 15132грн.00коп. заборгованості за поставлену продукцію, 67942грн.68коп. боргу по відсотках за користування товарним кредитом, 983грн.78коп.- 3% річних, 4100грн.77коп. інфляційних втрат, 881грн.59коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаціно технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) 15 грудня 2010р . через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 12878501, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 13.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/100-1821. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: