Рішення № 128781915, 11.07.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2025 р. Справа № 917/2022/24(917/916/25)

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали

за позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912

до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 917/2022/24

за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912

до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/2022/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365).

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 06.05.2025 року (вх. № 948/25) до Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" про стягнення 88 933,33 грн. у зв`язку з неналежним виконанням Договору № 1-08/08/24 відповідального зберігання майна від 15.11.2024 року.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2025 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 02.06.2025 року прийняв справу № 917/2022/24(917/916/25) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Приватне акціонерне товариство "Полтавапропангаз" не виконало умови покладені на нього Договором № 1-08/08/24 відповідального зберігання майна від 15.11.2024 року, а тому має заборгованість у розмірі 88 933,33 грн.

05.06.2025 року від відповідача надійшов відзив (вх. № 7483), у якому останній позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та Приватним акціонерним товариством "Полтавапропангаз" був укладений Договір відповідального зберігання майна № 1-08/08/24 від 15.11.2024 року (далі - Договір), відповідно до якого Поклажодавець (відповідач) передає, а Зберігач (позивач) приймає на відповідальне зберігання майно Поклажодавця, перелік якого зазначається у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно п. 1.3. Договору зберігання майна Поклажодавця здійснюється Зберігачем на платній основі.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що вартість відповідального зберігання Майна розраховується помісячно та складає 58000,00 грн. в місяць. Оплата по Договору проводиться Поклажодавцем на банківський рахунок Зберігача щомісяця не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Позивач покладені на нього обов`язки виконав належним чином що підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги у зв`язку з чим має заборгованість перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" в розмірі 88933,33 грн.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" 88 933,33 грн. основної заборгованості.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір відповідального зберігання майна № 1-08/08/24 від 15.11.2024 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно Господарського кодексу України та згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до Договору відповідального зберігання майна № 1-08/08/24 від 15.11.2024 року, Поклажодавець (відповідач) передає, а Зберігач (позивач) приймає на відповідальне зберігання майно Поклажодавця, перелік якого зазначається у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно п. 1.3. та п. 3.1. Договору зберігання майна Поклажодавця здійснюється Зберігачем на платній основі. Передача майна на зберігання та повернення його Поклажодавцю здійснюється на підставі Акту приймання-передачі майна.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що вартість відповідального зберігання Майна розраховується помісячно та складає 58000,00 грн. в місяць. Оплата по Договору проводиться Поклажодавцем на банківський рахунок Зберігача щомісяця не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" покладені на нього зобов`язання виконало належним чином, що підтверджується:

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 285 від 30.11.2024 року на суму 30 933,33 грн.;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 296 від 31.12.2024 року на суму 58000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за Договором, натомість визнав позовні вимоги у повному обсязі.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 88 933,33 грн. основного боргу за надані послуги, які обумовлені Договором.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (вул. Короленка, буд. 4, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 31310365) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912) 88 933,33 грн. основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 11.07.2025 року.

Суддя Білоусов С. М.