ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" грудня 2010 р. Справа № 10/177-10-4599
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛИВАР»
про стягнення 33043грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: ФОП ОСОБА_1
від відповідача: не зявився
Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Боливар» 33043 грн., з яких, 29000 грн. основний борг за послуги з перевезення вантажу, що надані позивачем на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень) №17/11, який укладений з відповідачем у 2009р.; 2346,91 грн. пеня, 542,43 грн. 3% річних, 1353,66 грн. інфляційні.
Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2346,91 грн., 3% річних в сумі 542,43 грн. та індексу інфляції в сумі 1353,66 грн. та просив суд припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.4 ст.80 ГПК України, про що надав до суду відповідну заяву, яка залучена судом до справи 08.12.2010р.
Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відправлені відповідачу як на поштову, так і на юридичну адресу останнього, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
У 2009р. між ФОП ОСОБА_1 (позивач, виконавець) та ТОВ «Боливар»(замовник, відповідач) укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень) №17/11, предметом якого є здійснення послуг по організації і забезпеченню перевезення вантажів відповідача автомобільним транспортом і регулювання взаємовідносин відповідача і позивача при виконанні даного договору.
Згідно з розділами 2,3 договору, в яких містяться умови щодо прав та обовязків сторін, позивач зобовязується виконувати доручення відповідача на умовах погодженої заявки відповідача (п.2.1.1.); надавати відповідачу автотранспорт у відповідності та в кількості згідно наданої відповідачем транспортної заявки, погодженої та підписаної сторонами (п.2.1.3.). В свою чергу відповідач зобовязується надавати заявку на перевезення вантажів у письмовому вигляді, з моменту готовності всіх необхідних документів, із зазначенням найменування, ваги вантажу, заявленого вантажовідправником, адреси та найменування вантажовідправника (його телефон/факс), транзитного часу, оформлювати та передавати позивачу необхідні документи, які дають змогу здійснювати завантаження вантажу (п.3.1.2.); надавати позивачу довіреність на видачу вантажу одержувачу (п.3.1.5.).
Згідно з розділом 6 договору, який містить умови щодо порядку розрахунків, оплата послуг позивача здійснюється шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на рахунковий рахунок позивача на підставі виставлених останнім рахунків-фактур, в які включено відшкодування витрат позивача за перевезення третім особам та експедиторська винагорода за перевезення у фіксованому розмірі за погодженням сторін (п.6.1.); здавання-прийом транспортно-експедиційних послуг підтверджується актом, підписаним сторонами, із вказівкою загальної вартості послуг позивача (п.6.3.).
Відповідно до умов п.4.4. договору в разі прострочення платежів по даному договору винна у простроченні сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від суми простроченої плати.
Згідно з умовами п.9.1. договору, строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами на протязі одного року.
Також господарським судом встановлено, що 17.11.2009р. відповідач надав позивачу заявку на перевезення вантажів в міжнародному сполученні №015, згідно з якою відповідач замовив позивачу перевезення холодильного обладнання за маршрутом м. Одеса м. Караганда (Казахстан) вартістю 44000 грн., з умовами оплати 50% передоплата, 50% по предявленню CMR з печаткою одержувача 5 банківських днів.
В свою чергу позивач виставив відповідачу рахунок на оплату послуг №31 від 18.11.2009р. на суму 44000 грн., який відповідач оплатив 23.11.2009р. в сумі 22000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача у відділенні АКІБ «УкрСиббанк»за 23.11.2009. Також позивачем на виконання умов заявки відповідача здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполученні, що підтверджується відповідною CMR №15777 з печаткою одержувача про одержання цього вантажу 02.12.2009р.
29.12.2009р. відповідач перерахував позивачу 15000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача у відділенні АКІБ «УкрСиббанк»за 29.12.2009р., згідно з якою, 15000 грн. сплачені відповідачем позивачу за транспортні послуги згідно рахунку №31 від 18.11.2009р.
Послуги з перевезення вантажу в сумі 7000 грн. відповідач позивачу не сплатив.
Разом з тим, судом встановлено, що 07.12.2009р. відповідач надав позивачу заявку на перевезення вантажів в міжнародному сполученні №020, згідно з якою відповідач замовив позивачу перевезення холодильного обладнання за маршрутом м. Одеса м. Караганда (Казахстан) вартістю 44000 грн., з умовами оплати 50% передоплата, 50% по предявленню CMR з печаткою одержувача 5 банківських днів.
В свою чергу позивач виставив відповідачу рахунок на оплату послуг №37 від 15.12.2009р. на суму 44000 грн., який відповідач оплатив 29.12.2009р. в сумі 22000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача у відділенні АКІБ «УкрСиббанк»за 29.12.2009р. Також позивачем на виконання умов заявки відповідача здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполученні, що підтверджується відповідною CMR №22906 з печаткою одержувача про одержання цього вантажу 12.01.2010р. Послуги з перевезення вантажу в сумі 22000 грн. відповідач позивачу не сплатив.
Таким чином загальна сума послуг, які залишилися несплаченими відповідачем становить 29000 грн., а тому позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача цього боргу, пені, 3% річних та індексу інфляції.
Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2346,91 грн., 3% річних в сумі 542,43 грн. та індексу інфляції в сумі 1353,66 грн. та просив суд припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.4 ст.80 ГПК України, про що надав до суду відповідну заяву, яка залучена судом до справи 08.12.2010р.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень) №17/11, згідно з яким, позивач на підставі погодженої заявки відповідача зобовязався надавати останньому автотранспорт, а відповідач зобовязався надавати заявку на перевезення вантажів у письмовому вигляді та оплачувати надані позивачем послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунковий рахунок позивача на підставі виставлених останнім рахунків-фактур.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, із вище встановлених обставин справи випливає, що послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які надані позивачем на підставі відповідних заявок відповідача, та загальна вартість яких становить 88000 грн., відповідачем оплачені лише частково в сумі 59000 грн.
При цьому надання цих послуг позивачем підтверджується наявними у справі CMR з печаткою одержувача про його одержання, частковою оплатою відповідачем наданих позивачем послуг згідно виставлених позивачем рахунків, а також жодним чином не заперечується відповідачем.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29000 грн.
Поряд з цим провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 2346,91 грн., 3% річних в сумі 542,43 грн. та індексу інфляції в сумі 1353,66 грн. припиняється господарським судом на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки позивач надав до суду заяву про відмову від позовних вимог в цій частині, яка задоволена господарським судом.
На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛИВАР» (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 35Б/2, код ЄДРПОУ 34643493, р/р 26006010112928 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Одеса, МФО 328618) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПІБ м. Комсомольська, МФО НОМЕР_3) основний борг в сумі 29000 (двадцять девять тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 56 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 205 (двісті пять) грн. 32 коп.
3.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 2346 грн., 3% річних в сумі 342,43 грн. та індексу інфляції в сумі 1353,66 грн. припинити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя
Повне рішення складено 10 грудня 2010р.
Судове рішення № 12878130, Господарський суд Одеської області було прийнято 08.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/177-10-4599. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: