Рішення № 12877968, 13.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10                                                                                           Справа№ 20/152 (10)

За позовом: Адвокатського об»єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс», м. Львів

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база», м.Львів

          про стягнення 591000, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Мільчук І.Л.

Представники:

від позивача: Филипович Р.С. - представник

від відповідача: Магировський Т.А. - представник

          Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.

          Суть спору: Позов заявлено Адвокатським об»єднанням «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»про стягнення 591000, 00 грн.

          Ухвалою господарського суду від 03.12.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.12.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, подав заяву про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Адвокатське об»єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»(надалі –позивач) звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»591000, 00 грн.

          В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.01.2005 р. між Адвокатським об‘єднанням «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»(позивач –виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»(відповідач - замовник) було укладено договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво.

Відповідно до умов договору виконавець взяв на себе зобов‘язання по наданню замовнику на довгостроковій основі комплексу адвокатських послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору та наступними додатковими письмовими угодами, а замовник зобов‘язався здійснювати оплату таких послуг.

04.01.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору. Пунктом 2.1. договору було визначено, що за надання юридичних послуг відповідач сплачує позивачу щомісячну абонентську плату у розмірі 10 00,00 грн. на місяць на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п.2.2. договору, крім платежів, що передбачені у п.2.1. договору, юридичні послуги, що надаються виконавцем, оплачуються клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено спеціалістом (спеціалістами) виконавця на надання юридичних послуг за договором.

Протягом 2005 року позивачем надавались послуги, передбачені договором, що підтверджується актами прийому виконання робіт від 01.12.2005 р. на загальну суму 110000,00 грн., від 30.12.2005 р. на загальну суму 5000,00 грн., від 31.12.2005 р. на суму 5000,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг.

Крім того, 04.01.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво.

Згідно з умовами договору, позивач взяв на себе зобов‘язання по наданню відповідачу на довгостроковій основі комплексу адвокатських послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору, а відповідач зобов‘язався здійснювати оплату таких послуг.

Відповідно до умов договору від 04.01.2006 р., позивачем надавались послуги, що підтверджується актами прийому виконання робіт від 31.05.2006 р. на суму 5000,00 грн., від 01.12.2008 р. на загальну суму 345000,00 грн., від 12.01.2010 р. на загальну суму 130000,00 грн.

12.01.2010 р. договір, укладений між позивачем та відповідачем 04.01.2006 року, було розірвано за згодою сторін.

Станом на момент звернення до суду, заборгованість відповідача на думку позивача становить 591 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, згідно договору про надання адвокатських послуг від 03.01.2005 р., адвокатським об»єднанням «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»надавались послуги ТзОВ «Львівська гарнізонна база», що підтверджується актами прийому виконання робіт від 01.12.2005 р. на суму 110000,00 грн., від 30.12.2005 р. на суму 5000,00 грн., від 31.12.2005 р. на суму 5000,00 грн., тобто на загальну суму 120000,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво від 04.01.2006 р. позивачем надавались послуги, що підтверджується актами прийому виконання робіт від 31.05.2006 р. на суму 5000,00 грн., від 01.12.2008 р. на суму 345000,00 грн., від 12.01.2010 р. на суму 130000,00 грн., тобто на загальну суму 480000,00 грн.

Пунктом 2.3. договорів передбачено, що замовник оплачує отримані роботи та послуги, а також відшкодовує витрати протягом п‘яти банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця. Термін для оплати рахунку обчислюється з моменту отримання Замовником безпосередньо оригіналу рахунку чи його копії факсимільним зв»язком.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Протягом 2005 р. відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг в розмірі 9000,00 грн. Заборгованість згідно договору про надання адвокатських послуг від 03.01.2005 р. становить 111000, 00 грн.

Заборгованість згідно договору про надання адвокатських послуг від 04.01.2006 р. становить 480000,00 грн., оскільки оплата отриманих послуг відповідачем не здійснювалася.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 116000, 00 грн. заперечив, з мотивів пропуску позовної давності .

Як вбачається із матеріалів справи, позов до господарського суду про стягнення вказаної заборгованості позивачем подано лише 01.12.2010 року

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо стягнення заборгованості з наданих позивачем послуг протягом 2005-2006 років, що підтверджується актами прийому виконання робіт від 01.12.2005 р., від 30.12.2005 р., від 31.12.2005 р., від 31.05.2006 р., то термін позовної давності про стягнення заборгованості в розмірі 116000, 00 грн. сплив.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторони у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача в судовому засіданні подано заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач клопотання про поновлення строку позовної давності не заявив, а також не повідомив суду обставин, що свідчать про поважність причин його пропуску.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми в розмірі 116000, 00 грн. грн. слід відмовити у зв‘язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі заборгованості в розмірі 475000,00 грн. не заперечив, доказів погашення боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума в розмірі 475000,00 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»(79039, м.Львів, вул.Маринецька, 7, код ЄДРПОУ 32326800) на користь Адвокатського об»єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс»(79015, м.Львів, вул.Тургенєва, 73, код ЄДРПОУ 19335750) суму у розмірі 479939, 67 грн. з них:

-          475 000, 00 грн. заборгованості;

- 4 750, 00 грн. держмита;

-          189, 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя