Рішення № 12877813, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/45113.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Афанасьєв Р.Г. (довіреність від 18.05.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_1.;

В судовому засіданні присутній Васечко О.Г. без підтверджених повноважень представника сторони

13.12.2010р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»»(надалі ТОВ «Будкомплект», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі фізична особа-підприємець ОСОБА_1., відповідач) суми основного боргу в розмірі 48382, 38 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 20/01/08 від 02.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати переданого товару, у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, провадження у справі порушено ухвалою від 12.10.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008р. між ТОВ «Будкомплект»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки № 20/01/08 згідно з яким постачальник зобовязувався передати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № КРН-001159 від 29.09.2008р. на суму 991, 58 грн., № КРН-001424 від 21.11.2008р. на суму 38598, 12 грн., № КРН-001501 від 10.12.2008р. на суму 292, 20 грн., № КРН-001502 від 10.12.2008р. на суму 10763, 28 грн., № КРН-001503 від 10.12.2008р. на суму 170, 40 грн., № КРН-001509 від 11.12.2008р. на суму 466, 80 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні в матеріалах справи та саме такі підтверджують виконання договірних зобовязань позивачем.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим зазначені накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Сплата поставленого товару згідно виставлених рахунків-фактур проведена відповідачем не у повному обсязі (платіжні доручення № 114 від 19.01.2009р., № 147 від 24.02.2009р. на підтвердження часткової сплати залучені до справи), у звязку з чим заборгованість перед позивачем складає 48382, 38 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови платежу за укладеним договором сторони погодили у розділі 5, згідно з п. 5.1 якого строк оплати передплата 100%.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з відсутністю оплати переданого товару, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. 1 від 11.01.2010р. у якій просив перерахувати суму боргу що утворилась через несплату за поставлений товар згідно накладних № КРН-001159 від 29.09.2008р., № КРН-001424 від 21.11.2008р., № КРН-001501 від 10.12.2008р., № КРН-001502 від 10.12.2008р., № КРН-001503 від 10.12.2008р., № КРН-001509 від 11.12.2008р.. Отримання вимоги відповідачем підтверджується проставленим вхідним від 08.04.2010р., що засвідчено підписом та печаткою підприємця. Строк виконання зобовязання щодо оплати вказаної у претензії суми боргу є таким що настав 15.04.2010р..

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару за вказаними накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 48382, 38 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 20/01/08 від 02.01.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 483, 82 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк»МФО 321637, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»(49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного 10, п/р 26006108839051 в ЗАТ КБ «Приватбанк»МФО 305299, ідент. код 25008540) 48382, 38 грн. (сорок вісім тисяч триста вісімдесят дві гривні 38 копійки), 483, 82 грн. (чотириста вісімдесят три гривні 82 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.12.2010