Рішення № 12877808, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/50607.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайд Авто Україна"

про стягнення 500000,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники :

Від позивача: Шило Н.Є. –представник за довіреністю від 12.10.2010р.

Від відповідача: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 500000,00 грн. частини загальної заборгованості по основному боргу (тіла кредиту) по договору про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. порушено провадження у справі № 47/506 та призначено справу до розгляду на 16.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 розгляд справи відкладено до 07.12.2010.

В судовому засіданні 07.12.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач всупереч умов укладеного з позивачем договору про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008 порушував умови зазначеного договору щодо своєчасної сплати процентів, а також щодо відповідача порушено провадження в справі про банкрутство, що згідно п.п. б,д п. 8.2 та п. 8.3 договору про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008 є підставою для розірвання договору та заявлення вимог щодо дострокового повернення наданих кредитних коштів. Представник позивача зазначав про те, що заборгованість відповідача за зазначеним договором є значно більшою, але на даний час він просить стягнути лише частину загальної заборгованості по основному боргу (тіла кредиту) по договору про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008.

Відповідач своїх представників в судові засідання 16.11.2010, 07.12.2010 - не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 658184. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 16.11.2010.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.12.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008 між ЗАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”, правонаступником якого є позивач - ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”, що підтверджується п. 1.2 та п. 1.3 Статуту ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”, як кредитодавцем, та відповідачем –ТОВ “Вайд Авто Україна”, як позичальником, укладено договір про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 (далі – договір № 75-Н/08 від 11.06.2008).

Відповідно до п.1.1. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, банк зобов’язувався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надати позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах кредитного договору, а позичальник зобов’язувався використати кредитні кошти за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також повернути надані кошти у розмірах та в терміни, визначені умовами кредитного договору, виконувати інші умови кредитного договору,

Згідно п.п. а) п.1.2. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, ліміт кредитної лінії становить 5000000,00 грн. з дати підписання кредитного договору та по 09.01.2011 р. включно.

Підпунктом б) п.1.2. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008 передбачено, що починаючи з 10.01.2011 р. ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, включаючи січень 2011 р., кожного 10 числа календарного місяця на 833000,00 грн., останній платіж в сумі 835000,00 грн. має бути здійснено не пізніше 10 червня 2011 р.

Розмір процентів за користування кредитними коштами складає 19,5% річних, відповідно до п.1.3. кредитного договору.

Згідно п.1.4. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, останній день дії кредитної лінії –10 червня 2011 року.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, в день підписання цього договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту.

Згідно п.6.1. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, позичальник зобов’язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений в пункті 1.3. цього договору.

Згідно п.6.2. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.

Згідно п.6.3. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, нарахування процентів за користування кредитною лінією здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і фактичну кількість днів у році по останній календарний день місяця включно.

Також, відповідно до п. 8.2 договору № 75-Н/08 від 11.06.2008 банк має право в одностронньому порядку розірвати договір та/або вимагати від позивальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором у разі якщо порушено провадження у справі про банкрутство позичальника (п.п. в), невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов’язань, передбачених цим договором (п.п. д).

Згідно п. 8.3 договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, у разі, якщо банк використовує своє право щодо розірвання цього договору в односторонньому порядку, то він зобов’язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника.

Позивач на виконання умов договору відкрив відповідачу кредитну лінію, надав відповідачу кредитні кошти в межах встановленого ліміту на загальну суму 5 000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам з 20.06.2008 р. по 18.10.2010 р. (копія банківської виписки знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за спірним кредитним договором, нараховані за період проценти за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 31.07.2009 року в сумі 245753,43 грн. не сплатив у встановлений кредитним договором строк та на день подання позовної заяви до суду.

Відповідно до п.6.6. договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 договору, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до виписки по особовому рахунку № 206820132218 (за період з 11.06.2008 р. по 06.12.2010 р.) вбачається, що відповідач сплачував позивачу нараховані проценти за користування кредитними коштами до 30.04.2009 р. (30.04.2009 р. відповідачем здійснено осатаній платіж в сумі 2671,24 грн.), а в подальшому сплату процентів –не здійснював.

11.09.2009 р. в офіційному засобі масової інформації –газеті «Урядовий кур’єр»(№166) опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “ВАЙД АВТО Україна”.

09.11.2009 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу № 6401/5/30-01 про дострокове повернення позивачу повної суми заборгованості за кредитним договором. Проте, відповідач залишив повідомлення-вимогу позивача про сплату кредитних коштів без відповіді та задоволення.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію на суму 5000000,00 грн. терміном з 11.06.2008 по 10.06.2011, отримання коштів по якій в сумі 5000000,00 грн. підтверджується наявними в справі банківськими виписками.

В свою чергу, відповідач всупереч умов договору № 75-Н/08 від 11.06.2008 не здійснював своєчасне повернення кредитних коштів та не сплачував проценти за користування кредитною лінією, внаслідок чого озивачем було нараховано відповідачу пеню за прострочення повернення заборгованості по тілу кредиту та процентів, графік нарахування яких надано позивачем до матеріалів справи. Також, враховуючи те, що відносно відповідача було порушено провадження в справі про банкрутство, що підтверджується оголошенням у офіційному засобі масової інформації, позивач реалізував своє право, передбачене п.п. в), д) п. 8.2 договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, на розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку та дострокову вимогу про повернення кредитних коштів, про що надіслав відповідачу повідомлення-вимогу № 6401/5/30-01 від 09.11.2010. Але відповідач, всупереч умов договору № 75-Н/08 від 11.06.2008, на вимогу позивача повернути достроково частину тіла наданого кредиту в сумі 500000,00 грн. –не виконав, зазначену суму позивачу не повернув, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача непогашеної частини загальної заборгованості по основному боргу (тілу кредиту) по договору про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008 в сумі 500000,00 грн. –є законною, обгрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайд Авто Україна" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код ЄДРПОУ № 357604010; рахунок № 260060132218 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ № 25959784; рахунок № 3739604 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 500000,00 грн. (п’ятсот тисяч гривень 00 коп.) частину загальної заборгованості по основному боргу, 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення –14.12.2010 р.