Рішення № 12877777, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/32602.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Інвест Компані",

          м. Київ

До          Компанії Кастлеберг Юниверсал ІНК, м. Панама (Панама)

Про розірвання договору купівлі-продажу та повернення 8 304 973 доларів США

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Гончарук О.П. - пред. по довір.

Від відповідача          Дейнека О.А. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про розірвання Контракту №21/12-09 від 21.12.2009р. (купівлі-продажу ) та зобов’язання повернути вартість предмету контракту у сумі 8 304 973 доларів США за причин не виконання договірних зобов’язань.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-6-9/255 від 14.07.2010р.(суддя Бондаренко Г.П.) було відмовлено у прийняті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010р. апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-6-9/255 від 14.07.2010р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2010р., розгляд справи було відкладено на 24.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010р., розгляд справи було відкладено на 09.12.2010р. та продовжено строк вирішення спору, за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, враховуючи збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 9957440,48 доларів США, що за курсом НБУ складає 78872614,90 грн.

Представник відповідача надав відзив та доповнення до відзиву, в яких позовні вимоги, враховуючи збільшення, по суті визнав. Причини невиконання договірних зобов’язань відповідач пояснив фінансовою кризою та тяжким матеріальним становищем.

В судовому засіданні 09.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2009 року між сторонами у місті Києві був укладений Контракт №21/12-09, який по своїй суті є договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. Контракту відповідач, як сторона 1., зобов'язався передати у власність позивача, як сторона 2., продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки (надалі - Предмет договору), що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною Договору), а позивач зобов'язався прийняти предмет договору і оплатити його.

Згідно п.п. 1.2., 5.1. Контракту вартість предмету договору складає 8 304973 долари США, яка повинна бути оплачена позивачем в якості передплати у 100% розмірі у строк до 25.12.2009р.

Позивачем свої зобов'язання по Договору виконані в повному обсязі та у строк, встановлений у договорі.

29.12.2009р. позивач перерахував відповідачу на рахунки, вказані в Договорі 8 304 973 доларів США, що підтверджується проведенням платежу в іноземній валюті за платіжним дорученням № 35 від 28.12.2009р. та відповідним повідомленням SWIFT.Наведені документальні підтвердження засвідчують факт проведення розрахунків .

Відповідно до п.2.2. Договору, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки предмету договору вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

Згідно «Інкотермс 2000. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів" №560 від 01.01.2000р., СІР - це "звичайний транспортний документ", що є доказом поставки товару.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгоджено визначили , що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, які зазначені в Додатку №1 - специфікації (є невід'ємною частиною Договору), та поставка здійснюється протягом 180 днів від дати оплати.

Оскільки оплата за Договором проведена 29.12.2009р., таким чином кінцева дата поставки предмету договору узгоджено визначена сторонами - 27.06.2010р.

Відповідачем поставка предмету договору не здійснена, вантажна митна декларація на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000) позивачу не надана, будь-яких документальних підтверджень або належних листувань з цих питань суду не представлено.

В подальшому, між сторонами в місті Києві 04.01.2010р. був укладений Контракт №01/01-10 (надалі - Договір №2), який за аналізом правовідносин також є договором купівлі-продажу ( з елементами поставки ).

За даним Договором 2 (п. 1.1.) відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки (надалі - предмет договору), що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною Договору), а позивач зобов'язався прийняти предмет договору та оплатити його вартість .

Згідно п. 5.1. Договору 2 позивач здійснює передплату на користь відповідача в розмірі 356 135,53 долари США, у строк не пізніше ніж 15.01.2010р., шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Позивачем договірні зобов'язання виконані в повному обсязі та у строк, встановлений у договорі, а саме, 12.01.2010р. позивач перерахував відповідачу на рахунки, вказані в Договорі №2 долари США у сумі 356 135,53, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті проведений банком в той же день.

02.04.2010р. позивачем додатково здійснено перерахування на користь відповідача –у сумі - 304135,74 доларів США.

Відповідно до п.2.2. Договору №2, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки предмету договору вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

Пунктом 1.2. Договору №2 встановлено, що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, що зазначені в Додатку №1 - специфікації (яка є невід'ємною частиною Договору), в якому зазначено, що поставка здійснюється протягом 180 днів від дати оплати.

Оскільки перший платіж за Договором 2 було здійснено 12.01.2010р., то кінцевою датою поставки предмету договору визначається - 09.07.2010р., друга оплата 02.04.2010р., то кінцевою датою поставки є 30.09.2010р.

Відповідачем поставка предмету договору не здійснена, вантажна митна декларація на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000) позивачу не надана.

Між позивачем, Компанією Веббінг Лтд. та відповідачем на підставі ст.ст. 520-523 ЦК України укладено договір про переведення боргу від 12.01.2010 року, за умовами якого Компанія Веббінг Лтд переводить на відповідача борг у розмірі 693 967,46 доларів США, а відповідач погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. Цим договором регулюються відносини , пов’язані із заміною зобов’язаної сторони . Проте фактично оплата боргу до даному договору не надійшла.

Між позивачем, Компанією Веббінг Лтд. та відповідачем укладено другий договір про переведення боргу від 02.04.2010 року, за умовами якого Компанія Веббінг Лтд. переводить на відповідача борг у розмірі 299 228,75 доларів США, а відповідач погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. Оплата боргу до даному договору також не надійшла.

Сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків станом на 09.12.2010р. та складено Акт звірки, відповідно до якого сторони узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними даними та підтверджується розрахунком вимог і складає 9957440,48 доларів .

Так як, місцем укладання угод, а також місцем поставки предмету договорів на підставі п. 2.2. Договору, а також "Інкотермс 2000. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів" №560 від 01.01.2000р. є місто Київ, то дана справа підвідомча до розгляду Господарським судом міста Києва та за домовленістю сторін ( п.7.3 Договору ) під час судового процесу застосовується матеріальне і процесуальне право України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідач в порушення вищезазначених норм та умов укладених Договорів, не здійснив своєчасної та повної поставки і передачі у власність позивача предмету договору фактично порушив виконання зобов’язання ,передбаченого п.2 Контракту зобов’язань .

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Зазначаючи про невиконання договірних умов відповідачем

позивач вважає, що обставини, якими керувалися сторони під час укладення контракту , істотним чином змінилися, що зробило неможливим виконання умов укладеного договору, і тому змінив попередньо заявлені вимоги . З огляду на це, позивач просив суд стягнути заборгованість .

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача чи підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог і по суті заявлені вимоги визнав.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 655 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами та Контрактами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Компанії Кастлеберг Юніверсал ІНК. (Castleberg Universal INC. (Ricardo Arias Avenue, Proconsa 2 Building, Piso 11, Office B, Panama City, Panama.: BENEFICIARY’S BANK: UKIO BANKAS, Kaunas, Lithuania, SWIFT: UKIO LT 2; BENEFICIARY: ACC LT107010000015603683; INTERMEDIARY BANK: COMMERZBANK AG, Frankfurt/Main Germany 400886671700USD; SWIFT:COBADEFE) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані»(04119, м. Київ. вул. Якіра, 19; Код ЄДРПОУ: 23150908, п/р 26009962483583 в Філії ПАТ «ПУМБ», МФО 322755), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму боргу в розмірі 9 957 440,48 (дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч чотириста сорок доларів США 48 центів) доларів США, 3224,02 (три тисячі двісті двадцять чотири доларів США 02 центів) доларів США витрат щодо сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     Н. І. Качан

Повне рішення складено 10 грудня 2010 року.