Рішення № 12877774, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/59308.12.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особаЗакрите акціонерне товариство «Агробудмеханізація»

простягнення 12934,38 грн. Суддя Бойко Р.В. Представники сторін:

від позивача:Кудрявець О.Ю.

від відповідача:

від третьої особиШлапак Є.В.

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» (надалі ПАТ СК «АХА Україна») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(надалі ВАТ «НАСК «Оранта») про стягнення 12934,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ СК «АХА Україна»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №069549/05АП від 29.03.2006 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/5888535), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Агробудмеханізація», розгляд справи призначено на 17.11.2010 р.

В судовому засіданні 17.11.2010 р. у звязку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 08.12.2010 р.

У судове засідання 08.12.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 08.12.2010 р. з'явився, позовні вимоги визнав частково в розмірі 12424,38 грн.

Представник третьої особи, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.12.2010 р. не зявився, вимоги ухвали суду від 29.10.2010 р. виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи підтверджується розпискою в повідомленні про перерву від 17.11.2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2006 р. між ЗАТ «СК «Український страховий альянс»(після зміни назви та правонаступництва ПАТ «СК «АХА Україна») та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №069549/05АП, обєктом страхуванням за яким є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових подій.

22.03.2007 р. близько 09 год. 50 хв. на 1 км автодороги Київ-Харків було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Деу»та автомобіля «КаВЗ 3270», а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КаВЗ 3270»перед початком руху не переконався в безпеці маневру внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Управління Державної автомобільної інспекції в Київській області №605 від 22.05.2007 р. та постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.04.2007 р. у адміністративній справі №3-4867/07, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження спеціаліста складеного станом на 02.04.2007 р. субєктом оціночної діяльності ПП «Аттика Плюс»(Сертифікат субєкта оціночної діяльності №5622/07 від 30.03.2007 р.) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП складає 14776,34 грн.

Згідно рахунку-фактури ТОВ «Автошик»№СФ-0000763 від 02.04.2007 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 16167,97грн.

На підставі страхового акту №5694/05/11 затвердженого 10.08.2007 р. ПАТ «СК «АХА Україна», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №069549/05АП від 29.03.2006 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 12934,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12523 від 15.08.2007 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «АХА Україна»перейшло в межах суми 12934,38 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З довідки Управління Державної автомобільної інспекції в Київській області №605 від 22.05.2007 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить Закритому акціонерному товариству «Агробудмеханізація»та знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до наказу ЗАТ «Укрбудмеханізація»№181-К ОСОБА_2. 11.11.2004 р. було прийнято на посаду водія та закріплено за ним автомобіль «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вина ОСОБА_2. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ЗАТ «Укрбудмеханізація».

Цивільно-правова відповідальність ЗАТ «Укрбудмеханізація», як власника автомобіля «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно із полісом №ВА/5888535.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/5888535) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 27.12.2006 р. (0:00) по 26.12.2007 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/5888535 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ЗАТ «Укрбудмеханізація», судом встановлено, що ОСОБА_2 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2., належного ЗАТ «Укрбудмеханізація»автомобіля «КаВЗ 3270», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/5888535) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу, становить 14776,34 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 12934,38 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою від 01.03.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка отримана відповідачем 13.05.2010 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12934,38 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВА/5888535.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ВА/5888535 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12424,38 грн.

Суд відзначає, що згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні згідно ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги у розмірі 12424,38 грн. визнав та проти їх задоволення не заперечив.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 510,00грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код 31235110) суму страхового відшкодування у розмірі 12 424 (дванадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 38 коп., державне мито у розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн. 24коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 70 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 13.12.2010 р.