Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/640-57/11003.12.10 За позовом Національного комплексу "Експоцентр України"
До Приватного підприємства "Індастріал Медіа"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Північук Л.І. (Дов.)
Від відповідача: не з’явився
У судовому засіданні 03.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Національний комплекс "Експоцентр України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача - Приватного підприємства "Індастріал Медіа" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, а саме: загального розміру заборгованості в сумі 21714,20 грн., з яких основний борг 17434,20 грн., пеня в розмірі 2754,60 грн., втрат з урахуванням індексу інфляції 191,80 грн., три відсотки річних 113,20 грн. та сім відсотків штрафу в сумі 1220,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2010р. у справі № 22/640 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Індастріал Медіа" на користь Національного комплексу "Експоцентр України" 17434,20 грн. основного боргу, 838,51 грн. пені, 191,80 грн. інфляційних збитків, 113,20 грн. 3% річних, 385,16 грн. судових витрат, в іншій частині в позові відмовлено.
05.03.2010р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2010 р. у справі № 22/640 було видано наказ.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. у справі № 22/640 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індастріал Медіа" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2010 р. у справі № 22/640 частково скасовано, доручено Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
19.05.2010р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. Господарським судом м. Києва у справі № 22/640 було видано накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010 р. у справі № 22/640 касаційну скаргу Приватного підприємства "Індастріал Медіа" задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 19.05.2010р. та рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2010р. у справі № 22/640 скасовано, а справу № 22/640 передано до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.
Згідно з резолюцією Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 15.09.2010 р. справу № 22/640 за позовом Національного комплексу "Експоцентр України" до Приватного підприємства "Індастріал Медіа" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій передано на новий розгляд судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 22/640 до свого провадження, присвоєно справі № 22/640-57/110 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2010р.
12.10.2010р. в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. по справі № 22/640-57/110, представник Позивача - Національного комплексу "Експоцентр України" надав суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2010 р. № 22/640, та додаткові докази по справі, а саме: Акт приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р. та Акти прийому виконаних робіт (наданих послуг) за період з 16.12.2008р. по 30.04.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. відкладено розгляд справи № 22/640-57/110 на 26.10.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. відкладено розгляд справи № 22/640-57/110 на 16.11.2010р.
16.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача - Національного комплексу "Експоцентр України" підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем за укладеним договором зберігання № 81-4 від 02.07.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг зберігання, зокрема несплаченими є послуги за лютий, березень, квітень 2009р. Крім того, за порушення виконання грошового зобов’язання згідно з уточненим розрахунком Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 838,51 грн. пені, 191,80 грн. інфляційних збитків, 113,20 грн. 3% річних та 1220,40 грн. 7 % штрафу.
16.11.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача - Приватного підприємства "Індастріал Медіа" подав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Позивачем не доведено факту виконання ним своїх зобов’язань за договором зберігання № 81-4 від 02.07.2007р., оскільки ним не надано доказів, що підтверджують передачу Позивачу майна на зберігання та доказів надання послуг зі зберігання (відсутні акти приймання майна на зберігання та акти наданих послуг).
Заперечуючи проти позовних вимог, представник Відповідача - Приватного підприємства "Індастріал Медіа" також зазначив, що оскільки в наданому Позивачем Акті приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р. до договору зберігання № 81-4 від 02.07.2007р. не зазначено яке саме майно (відсутні кількість і опис майна) було передано Позивачу на зберігання, вказаний акт не може бути належним доказом передачі Позивачу майна на зберігання.
Крім того, в судовому засіданні 16.11.2010р. представник Відповідача - Приватного підприємства "Індастріал Медіа" подав до суду клопотання, згідно з яким просив суд зобов’язати Позивача провести інвентаризацію та огляд майна, яке передане на зберігання за спірним договором та відкласти розгляд справи, надавши сторонам час для надання відповідних доказів наявності або відсутності майна у Позивача (Зберігача). Розглянувши матеріали справи та вищевказане клопотання Відповідача - ПП "Індастріал Медіа", суд відмовляє в його задоволенні, оскільки сторонами у справі надано достатньо доказів, необхідних для вирішення справи по суті.
В судовому засіданні 16.11.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 03.12.2010р.
В судове засідання, призначене на 03.12.2010р., представник Відповідача не з’явився, причин неявки в судове засідання не повідомив.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2008 року між Позивачем - Національним комплексом "Експоцентр України" та Відповідачем - Приватним підприємством "Індастріал Медіа" укладено договір зберігання № 75-4 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Зберігач (Позивач) в порядку та на умовах визначених Договором зобов’язувався прийняти від Поклажодавця (Відповідача) і за плату зберігати майно останнього, а також повернути Поклажодавцеві (Відповідачеві) відповідне майно в схоронності в обумовлений Договором строк.
Згідно з п. 1.3, 1.4 Договору докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість і оцінка (вартість) мають бути визначені в акті приймання-передавання; строк зберігання з 16 грудня 2008р. по 31 грудня 2009р.
Згідно з п. 4.3. Договору оплата послуг по зберіганню майна здійснюється з моменту передачі Поклажодавцем (Відповідачем) Зберігачу (Позивачу) майна, що підтверджується актом приймання-передавання.
Розмір оплати та порядок її внесення за договором укладеним між сторонами погоджено у розділі 4 договору, згідно з п. 4.2, 4.3 якого оплату послуг по зберіганню майна поклажодавець здійснює щомісячно до 20 числа за наступний місяць; оплата послуг по зберіганню майна здійснюється з моменту передачі поклажодавцем зберігачу майна, що підтверджується актом приймання-передавання.
16 грудня 2008 року на виконання умов Договору Відповідач - ПП "Індастріал Медіа" передав, а Позивач - НК "Експоцентр України" прийняв на відповідальне зберігання майно загальною вартістю 35000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
В період з 16 грудня 2008 року по 30 квітня 2009 року Позивач - НК "Експоцентр України" надав, а Відповідач - ПП "Індастріал Медіа" прийняв послуги зі зберігання майна на загальну суму 26294,54 грн., що підтверджується Актами прийому виконаних робіт (наданих послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- Акт від 31.12.2008р. (за період з 16.12.2008р. по 31.12.2008р.) на суму 3048,58 грн.;
- Акт від 31.01.2009р. (за період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р.) на суму 5811,49 грн.;
- Акт від 28.02.2009р. (за період з 01.02.2009р. по 28.02.2009р.) на суму 5811,49 грн.;
- Акт від 31.03.2009р. (за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р.) на суму 5811,49 грн.;
- Акт від 30.04.2009р. (за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р.) на суму 5811,49 грн.
Відповідач - ПП "Індастріал Медіа" взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг зберігання майна за лютий, березень, квітень 2009р. на загальну суму 17434,20 грн. не виконав.
Угодою від 30.04.2009р. сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору з 01 травня 2009р., а згідно з п. 2 вказаної угоди Поклажодавець (Відповідач) зобов’язувався оплатити борг у сумі 17434,20 грн. до 31 травня 2009р.
В зв’язку з тим, що Відповідач не оплатив заборгованість в строк, обумовлений в угоді від 30.04.2009р. про розірвання Договору зберігання № 75-4 від 16.12.2008р., 03.07.2009р. Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 01-11/602 на суму 17434,20 грн.
Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 17434,20 грн. та на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості Відповідачем не надано.
У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 17434,20 грн. - основного боргу за період з лютого по квітень 2009 року.
У Відзиві на позовну заяву Відповідач - ПП "Індастріал Медіа", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що Позивач не надавав та не міг надавати Відповідачу послуги зі зберігання майна за договором зберігання № 81-4 від 02.07.2007р., оскільки Відповідач ніякого майна Позивачу на зберігання не передавав.
Проте, зазначені твердження Відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме підписаним та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р., який підтверджує факт передачі Відповідачем Позивачу на зберігання майна загальною вартістю 35000,00 грн.
Також в матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін Акти прийому виконаних робіт (наданих послуг), які підтверджують факт прийому Відповідачем наданих Позивачем послуг зі зберігання майна за період з 16.12.2008р. по 30.04.2009р.
Крім того, Відповідач стверджує, що оскільки в Акті приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р. до договору зберігання № 81-4 від 02.07.2007р. не зазначено яке саме майно (відсутні кількість і опис майна) було передано на зберігання, вказаний акт не може бути належним доказом передачі Позивачу майна на зберігання.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Оскільки положення чинного законодавства, зокрема, ст. 936 ЦК України не вимагають конкретизації кожної речі, яка передається на зберігання у договорі, суд не погоджується з думкою Відповідача про те, що Акт приймання-передачі майна на зберігання від 16.12.2008р. не може бути належним доказом передачі Позивачу майна на зберігання в зв’язку з тим, що в не ньому не зазначено яке саме майно (відсутні кількість і опис майна) було передано на зберігання.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 4.2 Договору № 75-4 від 16.12.2008р. строк виконання зобов’язань щодо оплати послуг за лютий, березень, квітень 2009р. є таким що настав (оплата послуг по зберіганню майна мала здійснюватись щомісячно до 20 числа за наступний місяць), а згідно з п. 2 угоди від 30.04.2009р. про розірвання договору, строк сплати зазначеної суми боргу сторони визначили як 31.05.2009р.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати послуг зберігання майна за договором від 16.12.2008р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 17434,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з позовними вимогами Позивач просив стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку Позивача, розмір збитків від інфляції становить - 191,80 грн., 3% річних - 113,20 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних збитків в розмірі 191,80 грн. та 3% річних в розмірі 113,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення виконання грошового зобов’язання згідно з уточненим розрахунком Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 838,51 грн. пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно п. 3 Угоди від 30.04.2009р. про розірвання договору № 75-4 від 16.12.2008р. у випадку порушення терміну здійснення оплати згідно п. 2 угоди, Поклажодавець (Відповідач) сплачує Зберігачу (Позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягає стягненню пеня в розмірі 838,51 грн.
Крім того, за порушення виконання грошового зобов’язання Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 1220,40 грн. 7 % штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається з довідки № 332 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Позивач - Національний комплекс "Експоцентр України" - державна організація, тобто є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Розрахунок штрафу перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання понад 30 днів, з нього підлягає стягненню штраф в розмірі 1220,40 грн.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 197,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Індастріал Медіа" (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 19, кв. 196; ідентифікаційний код 35982481; р/р 26005000291080 у ВАТ "Універсал Банк" м. Київ, МФО 322001; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Національного комплексу "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова 1; ідентифікаційний код 21710384; р/р 26007699 у ВАТ "Кредитпромбанк" ТВБВ № 1 м. Києва, МФО 300863) 17434 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 20 коп. основного боргу, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 51 коп. пені, 191 (сто дев’яносто одна) грн. 80 коп. інфляційних збитків, 113 (сто тринадцять) грн. 20 коп. 3% річних, 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 40 коп. штрафу, 197 (сто дев’яносто сім) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя О.В. Гулевець
Дата підписання рішення: 09.12.2010р.
Судове рішення № 12877762, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/640-57/110. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: