Рішення № 12877694, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/36913.12.10 За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства спеціалізованого управління № 2 ВАТ «Будмеханізація»

про стягнення 45400,77 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.- представник за угодою від 08.12.2010р.

від відповідача: Рачинський В.А.- представник по довіреності від 29.09.2010р.

суть спору:

Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства спеціалізованого управління 2 ВАТ «Будмеханізація»заборгованості за Договором про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 15.04.2008 в розмірі 45400,77 грн. з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 порушено провадження по справі № 53/369, розгляд справи призначено на 13.12.2010.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 39794,50 грн. основного боргу. Від стягнення 3% річних та інфляційних втрат позивач відмовився.

Вказана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних, у звязку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнав, однак у звязку з скрутним фінансовим становищем просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

15.04.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач, виконавець за договором) та Дочірнім підприємством «Спеціалізоване управління № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі відповідач, замовник за договором) було укладено договір про надання послуг з організації перевезень автомобільним транспортом (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. виконавець виконує послуги з організації перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом (далі автотранспорт), а Замовник зобовязується оплатити надані послуги.

Умовами розділу 2 договору передбачено, що замовник розраховується з виконавцем за надані послуги автосамоскидами із розрахунку 0,85 грн. без ПДВ за перевезення 1 тони вантажу на відстань 1 км.

Згідно з п. 3.1. Договір діє з дня підписання до 31.12.2008 і автоматично продовжується терміном на один рік в разі відсутності письмового заперечення від жодної зі сторін.

П. 5.1. Договору визначений порядок розрахунків: щомісяця не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяця виконавець виставляє замовнику рахунок за надані послуги на підставі двосторонньо підписаних актів наданих послуг і товарно-транспортних накладних. Замовник оплачує виставлений рахунок не пізніше 10 числа цього місяця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем були надані послуги по перевезенню в період з 18.04.2008 по 26.05.2010 на загальну суму 91846,00 грн., що підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними: № 077468 від 18.04.-25.04.2008 на суму 3060,00 грн., № 077473 від 06.05.-08.05.2008 на суму 1530,00 грн., № 078005 від 12.05.-16.05.2008 на суму 2 550,00 грн., № 077429 від 19.05.-23.05.2008 на суму 2465,00 грн., № 077433 від 26.05.-30.05.2008 на суму 2465,00 грн., № 077437 від 03.06.-09.06.2008 на суму 2116,00 грн., № 077443 від 11.06.-13.06.2008 на суму 1656,00 грн., № 077446 від 17.06.-20.06.2008 на суму 2208,00 грн., № 077450 від 23.06.-27.06.2008 на суму 2760,00 грн., № 089017 від 01.07.2008 на суму 138,00 грн., № 089015 від 01.07.2008 на суму 92,00 грн., № 077402 від 02.07.-04.07.2008 на суму 1656,00 грн., № 077405 від 07.07.-11.07.2008 на суму 2760,00 грн., № 077412 від 14.07.-18.07.2008 на суму 2760,00 грн., № 077416 від 21.07.-24.07.2008 на суму 2208,00 грн., № 077422 від 28.07.-31.07.2008 на суму 2208,00 грн., № 077425 від 01.08.-08.08.2008 на суму 1656,00 грн., № 089035 від 19.08.-22.08.2008 на суму 2116,00 грн., № 089037 від 26.08.-28.08.2008 на суму 1656,00 грн., № 089040 від 01.09.-05.09.2008 на суму 2668,00 грн., № 078028 від 08.09.-12.09.2008 на суму 2760,00 грн., № 089042 від 15.09.2008 на суму 552,00 грн., № 078032 від 30.09.2008 на суму 552,00 грн., № 089045 від 01.10.-10.10.2008 на суму 3864,00 грн., № 089051 від 13.10.-17.10.2008 на суму 3760,00 грн., № 089053 від 20.10.-24.10.2008 на суму 1564,00 грн., № 089055 від 27.10.-31.10.2008 на суму 2668,00 грн., № 089058 від 03.11.-07.11.2008 на суму 2668,00 грн., № 089060 від 10.11.-14.11.2008 на суму 2668,00 грн., № 089062 від 17.11.-20.11.2008 на суму 2024,00 грн., № 089106 від 03.03.2010 на суму 328,00 грн., № 089105 від 04.03.2010 на суму 492,00 грн., № 091278 від 10.03.-16.03.2010 на суму 3690,00 грн., № 091283 від 17.03.2010 на суму 787,00 грн., № 091284 від 18.03.-19.03.2010 на суму 1919,00 грн., № 091287 від 22.03.-23.03.2010 на суму 1968,00 грн., № 091294 від 24.03.-26.03.2010 на суму 2755,00 грн., № 089107 від 29.03.2010 на суму 492,00 грн., № 091298 від 30.03-31.03.2010 на суму 1328,00 грн., № 091301 від 01.04.2010 на суму 738,00 грн., № 091302 від 02.04.2010 на суму 787,00 грн., № 089110 від 06.04.2010 на суму 590,00 грн., № 089112 від 07.04.-09.04.2010 на суму 2006,00 грн., № 089113 від 13.04.2010 на суму 492,00 грн., № 091312 від 14.04.2010 на суму 787,00 грн., № 091311 від 16.04.2010 на суму 984,00 грн., № 091313 від 19.04.2010 на суму 984,00 грн., № 091320 від 20.04.2010 на суму 984,00 грн., № 091321 від 21.04.2010 на суму 590,00 грн., № 091324 від 22.04.2010 на суму 984,00 грн., № 091325 від 23.04.2010 на суму 984,00 грн., № 091355 від 26.04.2010 на суму 1181,00 грн., № 091357 від 27.04.2010 на суму 1181,00 грн., № 091359 від 28.04.2010 на суму 394,00 грн., № 091360 від 29.04.2010 на суму 787,00 грн., № 091329 від 26.05.2010 на суму 826,00 грн., а також виставленими рахунками-фактурами на оплату отриманих послуг.

Судом встановлено, що в даному випадку здійснювались послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України. Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.1997 та Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту від 07.08.1996. N 228/253, виконання положень якої є обов'язковим всіма суб'єктами підприємницької діяльності установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування, форми власності, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом або для яких виконуються такі перевезення, надання такого роду послуг можливе лише за наявності первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема, подорожнього листа вантажного автомобіля - типова форма N 2 (що діє у межах України), товарно-транспортної накладної - типова форма N 1-ТН та талону замовника - типова форма N 1-ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).

Відповідно до п.п. 11.3, 11.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Вищевказані товарно-транспортні накладні та рахунки-фактури приймаються судом у якості належного доказу надання послуг відповідачеві та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату отриманих послуг в розмірі 52051,50 грн.

Отже на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 39794,50 грн. (91846,00 грн. 52051,50 грн.).

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст. 903 ЦК України замовник зобовязаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 39794,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 39794,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Спеціалізоване управління № 2” Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 4; код ЄДРПОУ 04012939) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (18003, м. АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 39 794 (тридцять девять тисяч сімсот девяносто чотири) грн. 50 коп. основного боргу, 397 (триста девяносто сім) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 15.12.2010р.