Рішення № 12877671, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/45402.12.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

До відповідача-1          Відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»

До відповідача-2          Товариства з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРЕЙД»

Про                              стягнення 1389432,92 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Зайцев М.М. (за дов.)

від відповідача-1          Лесик Б.Б. (за дов.)

від відповідача-2          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»до відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»та товариства з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРЕЙД»про стягнення 1389432,92 грн. за договором оперативного лізингу № 486 від 01.10.2007 р., з яких: 1273310,72 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 84760,45 грн. пені, 31361,80 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги до відповідача-1 мотивовані тим, що ним порушено зобов’язання зі сплати лізингових платежів за договором оперативного лізингу № 486 від 01.10.2007 р..

Вимоги до відповідача-2 обґрунтовуються договором поруки укладеним між ним та позивачем як забезпечення виконання відповідачем-1 договору оперативного лізингу № 486 від 01.10.2007 р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі № 6/454, розгляд останньої призначено на 18.10.2010 р..

У судове засідання 18.10.2010 р. відповідач-1 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач-1 відзиву на позов не надав.

Відповідач-2 у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив в повному обсязі, зазначивши, що зобов’язання за договором поруки припинились, оскільки договір оперативного лізингу № 486 від 01.10.2007 р. без його згоди було змінено, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Представник відповідача-2 на виклик суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(лізингодавцем) та відкритим акціонерним товариством «Озерянський комбінат»(лізингоодержувачем) був укладений договір оперативного лізингу (оренди) № 486 (далі –Договір лізингу), за яким лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах оперативного лізингу транспортні засоби (далі - ТЗ) відповідно до замовлення.

Згідно з п. 5.1 Договору лізингу нарахування лізингових платежів здійснюється щомісячно в останній день поточного місяця і відображається в акті виконаних робіт. Сума нарахованого лізингового платежу являє собою вартість фактично наданих послуг за користування ТЗ за відповідний період лізингу і складається з суми лізингового платежу за місяць, вказаного в плані лізингу, частини першого лізингового платежу, що припадає на відповідний період лізингу. Оплата лізингових платежів здійснюється відповідно до графіка платежів (далі - план лізингу).

Відповідно до п. 5.2 Договору лізингу крім сплати лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати витрати, податки та обов'язкові платежі, передбачені Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.3 Договору лізингу (в редакції додаткової угоди № 1 до Договору лізингу) у разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів передбачених цим договором повністю або частково лізингоодержувач сплачує пеню в сумі, що дорівнює 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума, що підлягає до сплати лізингоодержувачем в таких випадках складається з суми несплаченого у строк платежу та пені. Якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингового платежу більше ніж на 30 днів лізингодавець має право на дострокове розірвання договору, відшкодування збитків і повернення транспортного засобу. Всі платежі, які не передбачені графіком платежів сплачуються протягом 10 банківських днів з дати надання рахунку-фактури лізингодавцем.

В силу п. 7.16 Договору лізингу - лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачу лізингодавцю всі необхідні платежі, які пов'язані з використанням ТЗ.

05.12.2007 р. сторонами Договору лізингу було підписано плани лізингу №№ 486/001, 486/001 486/003, 486/004, відповідно до яких було передбачено період та розміри лізингових платежів. Загальна сума, яку має сплатити лізингоодержувач за Договором лізингу, склала 2529322,56 грн..

05.12.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та товариством з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРЕЙД»(поручителем) було укладено договір поруки № 486/ІІ/01(далі –Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати перед лізингодавцем у другу чергу за виконання лізингоодержувачем його фінансових зобов’язань зобов'язань за Договором лізингу.

На виконання умов Договору лізингу між лізингоодержувачем та лізингодавцем було складено та підписано акти приймання-передачі транспортних засобів №№ 486/001, 486/002 від 23.01.2008 р. та №№ 486/003, 486/004 від 04.02.2008 р..

13.09.2008 р. лізингоодержувачем та лізингодавцем було підписано зміни до планів лізингу №№ 486/001, 486/002 вц 23.01.2008р. та №№ 486/003, 486/004 від 04.02.2008 р., що є невід'ємною частиною Договору, якими встановлено нові період та розміри лізингових платежів. Загальна сума, яку має сплатити лізингоодержувач за Договором лізингу після підписання змін, склала 2683406,22 грн.

Лізингоодержувач свої зобов’язання з оплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого його заборгованість по сплаті платежів за період з 20.03.2009 р. по 22.07.2010 р. склала 1273310,72 грн., що ним не заперечується.

13.07.2010 р. листом за вих. № 1961 лізингодавець звернувся до поручителя з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 1640439,2 грн. та штрафних санкцій в сумі 512027,83 грн., а всього - 2152467,0 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Станом на день розгляду справи борг відповідача-1 перед позивачем в розмірі 1273310,72 грн. за період з 20.03.2009 р. по 22.07.2010 р. не погашено.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. А відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму та згідно ч. 5 даної статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму та згідно ч. 5 даної статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором.

Оскільки відповідачем-1 належним чином зобов’язання по Договору лізингу не виконані, вимоги позивача про стягнення з нього суми основного боргу в розмірі 1273310,72 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, або припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом.

Відповідно до п. 5.3 Договору лізингу (в редакції додаткової угоди № 1 до Договору лізингу) у разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів передбачених цим договором повністю або частково лізингоодержувач сплачує пеню в сумі, що дорівнює 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який приймається судом як вірний, до стягнення підлягає пеня, розрахована відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань»в розмірі 84760,45 грн..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Згідно зі здійсненим позивачем розрахунком, який судом приймається як вірний, сума трьох відсотків річних до стягнення складає 31361,80 грн.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання за виконання лізингоодержувачем його фінансових зобов’язань зобов'язань за Договором лізингу.

Додаткових угод до Договору поруки сторонами не укладалось.

В той же час без погодження з поручителем 13.09.2008 р. лізингоодержувач та лізингодавцем було підписано зміни до планів лізингу №№ 486/001, 486/002 від 23.01.2008р. та №№ 486/003, 486/004 від 04.02.2008р., якими було змінено період та розмір лізингових платежів. Після підписання сторонами змін до планів лізингу загальний розмір лізингових платежів збільшився на 154083,63 грн.

Таким чином, оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРЕЙД»не погодило збільшення суми лізингових платежів та обсягу його відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України Договір поруки є припиненим з 13.09.2008 р., а тому вимоги до відповідача-2 є не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відкритим акціонерним товариством «Озерянський комбінат» не виконані належним чином зобов’язання щодо сплати лізингових платежів перед товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»згідно з договором оперативного лізингу № 486 від 01.10.2007 р., чим порушено права останнього.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, суд вважає позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У задоволенні вимог до відповідача-2 судом відмовлено, оскільки на час розгляду справи Договір поруки є припиненим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» (11021, Житомирська обл., смт. Новоозерянка, вул. Заводська, 1, р-н Олевський, код 01033444) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(юридична адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, код 32774741) 1273310,72 грн. заборгованості, 84760,45 грн. пені, 31361,80 грн. трьох відсотків річних, 13894,33 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до товариства з обмеженою відповідальністю «КОХАН ТРЕЙД»відмовити.

Суддя                                                                                                    С.А. Ковтун

Рішення підписано 16.12.2010 р.