Рішення № 12877643, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/49210.12.10                                         

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант"

До Комунального підприємства “Київпастранс”

Пропро стягнення 9328355,35 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаФоменко Г.С.–представник за довіреністю від 18.10.2010 р.

Від відповідача Магратій Я.В.–представник за довіреністю від 04.01.2010 р. 10.12.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Київпастранс” 7482365,27 грн. боргу зі сплати лізингових платежів за договором про закупівлю фінансових лізингових послуг від 29.12.2008 р. № 193 Ф, 733466,99 грн. пені, 322495,88 грн. 3 % річних та 790127,21 грн. інфляційної складової боргу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/492 від 13.10.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.11.2010 р.

В судовому засіданні 22.11.2010 р. позивач подав заяву про повернення зайво сплаченого державного мита у сумі 67783,56 грн.

22.11.2010 р. судом позивачу було видано довідку на отримання з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в сумі 67783,56 грн.

22.11.2010 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

07.12.2010 р. позивач подав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких зазначив, що в тексті позовної заяви допущено помилку при зазначенні документу, на підставі якого проводились розрахунки лізингових та інших платежів по договору про закупівлю фінансових лізингових послуг від 29.12.2008 р. № 193 Ф, а тому позивач повідомив що розрахунок заборгованості відповідача здійснювався на підставі додатку № 2/1 і додатку № 2/2 в редакції додаткової угоди № 10 від 08.07.2010 р. про внесення змін до договору № 193 Ф.

У судове засідання, призначене на 10.12.2010 р., з’явилися представники сторін, які надали пояснення по справі. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач визнав суму основного боргу, проте заперечив щодо стягнення 733466,99 грн. пені, 322495,88 грн. 3 % річних та 790127,21 грн. інфляційної складової боргу та надав свій розрахунок пені та інфляційної складової боргу, про що зазначив у своєму відзиві від 23.11.2010 р. та уточненні до відзиву від 10.12.2010 р. Крім того, в судовому засіданні відповідач подав заяви про відстрочення та розстрочення судового рішення не менш ніж на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю фінансових лізингових послуг № 193 Ф (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) зобов’язався передати лізингоодержувачу (відповідач), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця у виключне платне користування на умовах фінансового лізингу майно, яке набувається лізингодавцем у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем, з наступною передачею права власності на це майно лізиногоодержувачу після сплати останнього лізингового платежу.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом лізингу є нові міські автобуси Богдан А-09202 в кількості 100 одиниць.

Згідно п. 1.3 Договору, термін лізингу складає 36 місяців.

За користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі ануїтетними щомісячними платежами, крім пільгового періоду та ПДВ, що нараховується на комісію лізингодавця, в розмірах та термінах відповідно до «Графіку оплати лізингових платежів», що вказаний у додатку № 2 цього договору (п. 2 Договору).

Додатковою угодою № 10 внесені зміни до «Графіку оплати лізингових платежів».

Приймання-передача кожної одиниці предмета лізингу підтверджується актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін (п. 4.3 Договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв автобуси Богдан А-09202 в кількості 77 одиниць, що підтверджується актами приймання –передачі 29 грудня 2008 року (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.2.2 Договору лізингоодержувач зобов’язаний у встановлений термін і в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов’язання виконував не належним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість станом на 01.08.2010 р. в розмірі 7482365,27 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Матеріали справи містять підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 01.08.2010 р., відповідно до якого заборгованість відповідача по комісії складає 7482365,27 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 7482365,27 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем визнається, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 733466,99 грн. пені, 322495,88 грн. 3 % річних та 790127,21 грн. інфляційної складової боргу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 12.3 Договору за порушення строків внесення лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, із дня, наступного за днем оплати поточного платежу, зазначеного у додатку № 2 до Договору, по день фактичної оплати цього платежу включно.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком суду стягненню підлягають 172989,13 грн. 3 % річних та 329662,98 грн. інфляційної складової боргу.

період

заборгованостісума боргуінфляційна складова боргу 3 % річнихпеня

01.05.09-31.05.091024454,255122,272610,25 01.06.09-30.06.091834788,5820182,674524,14 01.07.09-31.07.092319013,37- 2319,015908,72 01.08.09-31.08.092845883,41- 5691,767251,15 01.09.09-30.09.093365482,8226923,868298,45 01.10.09-31.10.093870921,5634838,299862,90 01.11.09-30.11.094366245,4848028,7010766,08 01.12.09-31.12.094846356,3043617,2012348,25 01.01.10-31.01.105252956,7794553,2213384,25 01.02.10-28.02.105642337,14107204,4012985,1088731,55 01.03.10-31.03.106080187,2554721,6815491,98105861,89 01.04.10-30.04.106 374622,85- 19123,86 15718,25107408,03 01.05.10-31.05.106754712,02- 40528,2717210,64117606,01 01.06.10-30.06.107123410,56- 28593,6417564,57113291,50 01.07.10-31.07.107482265,27- 14964,5319064,40110901,52 7482265,27329662,98172989,13643620,50 Відповідно до ч. 3 с т. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Таким чином, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи посилання представника відповідача на незадовільне фінансове становище підприємства, яке перебуває у комунальній власності міста, що підтверджується звітами про результати фінансової діяльності за 2007 р., 2008 р., 2009 р., враховуючи недоотримання коштів відповідачем з державного та місцевих бюджетів для здійснення фінансово-господарської діяльності відповідача, суд зменшує розмір пені з 643620,50 грн. до 321810,25 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, щодо якої не надійшло заперечень від позивача, зважаючи на описані вище обставини незадовільного фінансового становища підприємства, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

У зв’язку з задоволенням заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, заявлена ним вимога про відстрочення виконання рішення судом відхиляється.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія –Гарант” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, к. 4, ідентифікаційний код 31976914) 7482365 (сім мільйонів чотириста вісімдесят дві тисячі триста шістдесят п’ять) грн. 27 коп. боргу, 172989 (сто сімдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 13 коп. 3 % річних, 329662 (триста двадцять дев’ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 98 коп. інфляційної складової боргу, 321810 (триста двадцять одну тисячу вісімсот десять) грн. 25 коп. пені, 22 707 (двадцять дві тисячі сімсот сім) грн. 55 коп. державного мита та 210 (двісті десять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

4.          Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. у справі № 46/492, зобов’язавши Комунальне підприємство “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія – Гарант” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, к. 4, ідентифікаційний код 31976914) належні до стягнення суми шістьма рівними платежами по 1388 290 (один мільйон триста вісімдесят вісім тисяч двісті дев’яносто) грн. 89 коп. кожен відповідно до 10.01.2011 р., 10.02.2011 р., 10.03.2011 р., 10.04.2011 р., 10.05.2011 р., 10.06.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 15.12.2010 р.