Рішення № 12877611, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/39506.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»

простягнення боргу у сумі 60 014, 07 грн. за договором № LC 455-04/10 від 01.04.2010 року. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:не з’явились;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»стягнення боргу у сумі 60 014, 07 грн.

          Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 526, 530, 610 ЦК України, статті 193 ГК України та статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу № LC 455-04/10 від 01.04.2010 року, укладеного з позивачем, щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 60 014, 07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 30.11.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.11.2010 року та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 12.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 06.12.2010 року.

          Представники сторін у судове засідання 06.12.2010 року не з’явились, вимоги ухвали суду від 30.11.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1179287 та № 1179286.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          28.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(надалі –відповідач) укладено договір фінансового лізингу № L 455-03/07 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічних опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається у Специфікації (додаток № 2 до договору), а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.

          Специфікацією сторони визначили, що предметом лізингу є екскаватор-навантажувач 580 SR фірми CASE, 2007 року випуску.

          31.05.2007 року на виконання умов договору за актом приймання-передачі предмета лізингу, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками, позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, визначений специфікацією.

          Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що лізингові платежі складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію позивача.

          Відповідно до пункту 4.2 договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у Графіку платежів.

          Внаслідок простроченої заборгованості за договором та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до вищезазначеного договору, про що 25.09.2009 року уклали договір фінансового лізингу № LC 455-03/07 (надалі –договір).

          Відповідно до п. 8.1. сторони встановили, що укладений 25.09.2009 року договір є новою редакцією договору фінансового лізингу № L 455-03/07 від 28.03.2007 року, а тому, з дня підписання даного договору сторонами, договірні відносини за договором № L 455-03/07 від 28.03.2007 року продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим договором.

          Пунктом 4.1. сторони встановили, що відповідач має сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

          Згідно з п. 4.3 договору у новій редакції відповідач протягом строку лізингу щомісяця сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії позивача.

          Пунктом 4.4. сторони визначили розмір комісії для кожного періоду лізингу, який розраховується за ставкою, визначеною п. 4.2 договору, від заборгованості відповідача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія позивача, розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у грвні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості відповідача згідно даних колонки «С»графіку (додаток 1 до договору).

          Пунктом 4.5. договору у новій редакції сторони передбачили те, що перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється позивачем за курсом продажу плюс ставка збору до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту позивача за адресою в мережі інтернет: http:www.rla.com.ua.

          Відповідно до п. 4.6. оплату всіх платежів за договором у новій редакції відповідач повинен здійснювати в національній валюті України –гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

          За твердженням позивача, у зв’язку з наявністю у відповідача повторної простроченої заборгованості за договір фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору в новій редакції, про що 01.04.2010 року було укладено відповідну угоду про внесення змін до договору оренди фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року (надалі –договір).

          Відповідно до п. 4 укладеного 01.04.2010 року договору сторони, у зв’язку з проведенням реструкторизації заборгованості відповідача та внесенням відповідних змін до договору, передбачили зміну номеру договору фінансового лізингу № LC 455-03/07 на № LC 455-04/10. З моменту підписання цього договору сторони обумовили право позивача на виставлення рахунків-фактури на сплату поточних лізингових платежів за договором з урахуванням нового номеру договору, а здійснення всіх платежів за договором фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року на підставі договору фінансового лізингу № LC 455-04/10. Крім того, переданий за договором фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року у тимчасове володіння та користування відповідачу предмет лізингу, вважається переданим за договором фінансового лізингу № LC 455-04/10.

          Пунктом 1 договору від 01.04.2010 року передбачено, що, у зв’язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року у розмірі 52829, 88 грн., на підставі рахунків-фактури № LC455-03/07/4 від 04.01.10, № LC455-03/07/5 від 01.02.10, № LC455-03/07/6 від 01.03.10, № LC455-03/07/р1 від 12.03.10, та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору на наступних умовах:

-          реструктуризація заборгованості відповідача згідно графіку в сумі 31557, 98 євро здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості відповідача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками в сумі згідно п.1 цієї угоди;

-          на підставі ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони погодили до визначення зобов’язання у гривні, визначити зобов’язання у грошовому еквіваленті іноземної валюти Євро (надалі – “грошовий еквівалент іноземної валюти»);

-          сума заборгованості, зазначена в п. 1 цієї угоди, розраховується у грошовому еквіваленті іноземної валюти за курсами на дати виставлення рахунків-фактури на сплату поточних лізингових платежів, зазначених у п. 1 цієї угоди;

-          сума заборгованості відповідача згідно графіку, зазначена в п. 1.1. цієї угоди, становить 337105, 75 грн. та розраховується за курсом 10, 682108 грн. за Євро;

-          подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 389935, 63 грн.;

-          база для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 36298, 21 євро.

Пунктом 2 договору сторони погодили внести зміни до додатку «графік розрахунку заборгованості»до договору та виклали його у редакції «додаток №1 до угоди про внесення змін від 01.04.2010 року до договору оренди фінансового лізингу № LC 458-03/07/03 від 25.09.2009 року».

Згідно з пунктом 3 сторони внесли зміни до п. 4.2 договору та передбачили, що відповідач має сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати відповідачем заборгованості позивачеві, визначеної за правилами цього договору за ставкою EURIBOR 3М плюс 10, 287621 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (розділ 1 «визначення»загальних умов додатку 4 цього договору), крім того ПДВ.

Пунктом 5 договору встановлено, що дана угода є невід’ємною частиною договору фінансового лізингу № LC 455-03/07 від 25.09.2009 року.

          Так, на підставі договору фінансового лізингу № LC 455-04/10 від 01.04.2010 року, позивачем було виставлено наступні рахунки-фактури на оплату: № LC455-04/10/2 від 05.05.2010 року на суму 3521, 58 грн., № LC455-04/10/4-004 від 01.07.2010 року на суму 18369, 54 грн., № LC455-04/10/5-005 від 02.08.2010 року на суму 19391, 09 грн., № LC455-04/10/6-007 від 01.09.2010 року на суму 18731, 86 грн..

          В наданих позивачем рахунках за відповідний лізинговий період вказані вихідні значення змінних одиниць, що застосовувалися при розрахунку пред’явлених до сплати сум. Зокрема, в рахунках міститься інформація щодо розміру ставки EURIBOR, офіційного курсу гривні до євро станом на день виставлення рахунку, а також, коефіцієнта індексації платежу.

          Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків, суд приходить до висновку про обґрунтованість розміру пред’явлених до сплати сум.

          Пунктом 6.1 Загальних умов фінансового лізингу (Додатка № 4 до договору) сторони обумовили право позивача в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуюсь):

-          у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці, розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал;

-          у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності позивача, системи оподаткування, розміру податків, зборів обов’язкових платежів, пов’язаних з предметом лізингу та/або виконанням позивачем своїх обов’язків за договором;

-          у разі перевищення розміру комісії позивача за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за договором, розрахованої від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20 % , нарахованого на таке перевищення;

-          в інших випадках, визначених договором та додатком до нього.

          Згідно з пунктом 6.2 Загальних умов фінансового лізингу змінений за правилами пункту 6.1 розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

          Відповідно до пункту 5.3 Загальних умов фінансового лізингу відповідач сплачує зазначені в Графіку платежів поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв’язку. При цьому, сторони обумовили, що у разі неотримання рахунку позивача до 5-го числа поточного місяця відповідач зобов’язаний звернутися до позивача та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити рахунок не пізніше 2-3 днів від дати фактичного отримання рахунку позивача.

          Зобов’язання з надсилання на адресу відповідача рахунків-фактур на сплату лізингових платежів за травень, липень-вересень 2010 року позивач виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень.

          Враховуючи зазначене, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем обов’язку зі сплати лізингових платежів за травень, липень-вересень 2010 року року настав.

          За твердженням позивача, в рахунок оплати лізингових платежів за травень, липень-вересень 2010 року відповідач коштів не перераховував на поточний рахунок позивача.

          Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 60014, 07 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

          Пункт 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

          Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо сплати поточних лізингових платежів за травень, липень-вересень 2010 року відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 60014, 07 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 1, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон» (03680, м. Київ, Святошинський район, вулиця Качалова, будинок 5; ідентифікаційний номер 34731008) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, Оболонський район, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний номер 34480657) заборгованість у розмірі 60014 (шістдесят тисяч чотирнадцять) грн. 07 коп., 600 (шістсот) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –14.12.2010 року.