Рішення № 12877579, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/44112.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»

пророзірвання договору та стягнення 12368,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»розірвання договору тапро стягнення 12368,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов’язання щодо надання оплачених послуг по туристичному обслуговуванню.

Ухвалою від 24.09.2010 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.

В судове засідання 18.10.2010 року представник позивача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без представника.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.11.2010 року.

В судове засідання 12.11.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання, відповідно до якого просив суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи та подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж»(далі –позивач) звернулось із письмовою заявкою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(далі –відповідач), відповідно до якої просило надати туристичні послуги та забронювати дві туристичні путівки до Туреччини в готелі SUNRISE PARK RESORT & SPA 5* на ім’я Миколаївої Ірини Миколаївни в період з 15.07.2010 року по 25.07.2010 року.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 26 червня 2010 року відповідач виставив для оплати туристичних послуг рахунок –фактуру № СФт-011330 на суму 12368,00 грн.

На виконання умов Договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за надання турпослуг контрагенту позивача, що засвідчується платіжним дорученням № 403 від 01.07.2010 року на суму 12368,00 грн.

09 липня 2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до якої просив останнього в строк до 12.07.2010 року надіслати оригінал повного туристичного пакету, проте вимога була залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

В подальшому, відповідач оплачені позивачем послуги не надав та грошові кошти в сумі 12368,00 грн. не повернув.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач послуги не надав, суму перерахованого авансу не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому загальний розмір передплати, які підлягають до стягнення з відповідача складає 12368,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12368,00 грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір про надання послуг, укладений між сторонами.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207).

Однак, зважаючи на те, що між сторонами Договір про надання туристичних послуг не укладений, а тому фактично і розірвати такий Договір неможливо.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання між сторонами Договору про надання туристичних послуг задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський р-н, бульв. Лесі Українки, буд 34, офіс 407, код ЄДРПОУ 36387940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж»(місцезнаходження: 87500, Донецька обл., Жовтневий р –н, м. Маріуполь, вул. Артема, б. 35, кв. 56, код ЄДРПОУ 30735674) 12 368 (дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. –передплати, 123 (сто двадцять три) грн. 68 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

13.12.2010 року