Рішення № 12877420, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/31412.11.10

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

до Києво - Святошинського районного військового комісаріату Київської області Міністерства оборони України

простягнення 3593,30 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаМасловський І.А.–представник

від відповідачаКулакевич С.В.–представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії про стягнення з Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області Міністерства оборони України 3593,30 грн. в тому числі 3236,98 грн. основного боргу, 144,71 грн. – пені, 146,57 грн. –інфляційних збитків та 65,04 грн. –3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором №3300003847 про надання послуг електрозв’язку від 07.02.2002 по сплаті вартості наданих послуг зв’язку за січень –грудень 2009 року та січень –липень 2010 року.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість погашена 12.10.2010. Вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач не визнає та вказує на те, що є бюджетною організацією і утримується за рахунок бюджетних коштів і через неналежне фінансування не здійснив оплату телекомунікаційних послуг, а тому його вини у несвоєчасному виконанні зобов’язань не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

07.02.2002 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємство зв'язку) та Києво- Святошинським районним військовим комісаріатом Київської області (споживач) укладено договір № 3300003847 про надання послуг електрозв’язку (далі - Договір), згідно умов якого підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктами 4.1, 4.5 Договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, та оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як свідчать обставини справи, відповідач свої зобов’язання по договору виконував неналежним чином. Станом на 01.07.2010 заборгованість відповідача складала 3236,98 грн. і виникла за період з грудня 2008 року по липень 2010 року включно.

В ході судового розгляду справи відповідач погасив заборгованість, сплативши 12.10.2010 на рахунок позивача 3252,43 грн., про що свідчать копія платіжного доручення відповідача та оборотна відомість по абоненту позивача.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3236,98 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відхиляє посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості в розмірі 71,08 грн. (довідка від 12.11.2010 №2914-765/3), оскільки цей борг утворився за інші періоди, і наявність такого боргу не є предметом дослідження в даній справі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 144,71 грн., 3% річних у розмірі 65,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 146,57 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяли у період, за який нараховується пеня.

При цьому згідно з ч. 1 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оскільки відповідач є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету, і оплата отриманих відповідачем послуг зв’язку залежить від надходження бюджетних коштів, суд вважає, що з боку відповідача відсутня вина в порушенні зобов’язання в частині несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг зв’язку, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 144,71 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судом враховується, що сплата основної суми боргу відбулася після порушення провадження у справі, тому в цій частині судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Києво – Святошинського районного військового комісаріату Київської області (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 25 А, ідентифікаційний код 07910662, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910, рахунок №26000402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 146 (сто сорок шість) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 65 (шістдесят п’ять) грн. 04 коп. 3% річних, 34 (тридцять чотири) грн. 50 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Києво –Святошинського районного військового комісаріату Київської області 144,71 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

4. В інший частині позову провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:10.12.2010