Рішення № 12877229, 30.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2010Справа №2-24/4702-2010 За позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1).

До відповідача Приватного підприємства «Укргазпром» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а).

Про стягнення 429 100,38 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Мороз О. А., представник за довіреністю від 02.08.2010р. №11/9, паспорт НОМЕР_1, виданий 28.08.2007 р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Укргазпром» з позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу природного газу № 1077-ПГ-2009 від 18.12.2008р. в сумі 385132,73 грн., індексу інфляції у розмірі 31840,02 грн. та 3% річних в сумі 12127,63 грн., а всього 429100,38 грн.

Позовні вимоги засновані на приписах статей 193 ГК України, ст. ст. 525, 256, 610 ЦК України та мотивовані тим, що 18.12.2008р. між сторонами було укладено договір купівлі продажу природного газу №1077-ПГ-2009, згідно якого позивач зобовязався поставити і передати відповідачу природний газ в обсягах та строках передбачених договором, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вартість природного газу за ціною і строки визначені цим договором. Так, у виконання наведеного позивач за період з квітня по вересень 2009р. передав відповідачу 1083,558 м.куб. природного газу, загальною вартістю 1711003,10 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе зобовязань не здійснив оплату за отриманий природний газ, в звязку з чим за ним виникла заборгованість, яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду. Крім того, за прострочення оплати отриманого природного газу, позивачем заявлено до стягнення суму індексу інфляції та 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27 вересня 2010 року позов Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до приписів ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи до 09.12.2010р. Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 16.11.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 09.12.2010 р.

Позивач заявою від 23.11.2010 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 415894,8 грн., 3% річних у розмірі 12127,63 грн., а разом 428022,43 грн. Необхідність зменшення позовних вимог обґрунтував невірним розрахунком розміру інфляційних втрат та 3% річних.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2008 року між позивачем по справі (Продавець) та відповідачем ( Покупець ) був укладений договір №1077 ПГ 2009 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобовязався передати у власність покупцю в 2009 р. природний газ, для потреб населення в обсягах, передбачених щомісячним «розрахунковим балансом надходження та розподілу природного газу по Україні», затвердженим НАК «Нафтогаз України», а покупець прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві в 2009 р. газ в обємі 950000 тис. куб. м. для населення.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання передачі газу з обовязковим визначенням обсягів газу, спожитих населенням.

Відповідно до п. 3.5 вказаного договору щомісячні акти приймання передачі газу, що зазначені у п. 3.4 вказаного договору, покупець зобовязаний підписати та погодити з позивачем до 5 ого числа місяця, наступного за звітним. Щомісячні акти приймання передачі газу є підставою для остаточного розрахунку. У випадку виникнення розбіжностей, сторони відображають у вказаних документах мотивовані заперечення та приймають вичерпні заходи щодо їх усунення.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору розрахунки за спожитий газ здійснюються покупцем плановими авансовими рівномірними платежами згідно затвердженого алгоритму шляхом перерахування на рахунок продавця в поточному місяці грошових коштів, рівних вартості обєму газу, що передається у місяці передачі газу.

Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється до 20 ого числа, наступного за звітним місяця на підставі актів приймання передачі природного газу, вказаних у п. 3.5 вказаного договору.

У випадку перевищення спожитих обсягів ( підтверджених актом приймання передачі фактично спожитого за місяць газу ) над плановими обсягами газу ( вказаних у п. 2.1 вказаного договору ) покупець зобовязаний сплатити вартість фактично спожитих обсягів газу в термін до 20 ого числа місяця, наступного за звітним.

27.04.2009 р. між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, відповідно до якої п. 2.1 договору №1077 ПГ 2009 було викладено у наступній редакції: «продавець передає покупцеві в 2009 р. газ в обємі 3734000 тис. куб. м. для населення та Міжнародного дитячого центру «Артек».

27.11.2009 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до вказаного договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди з 24.04.2009 р. внести до п. 1.1 даного договору наступній зміни: «після слів «для потреб населення» доповнити словами: «та Міжнародного дитячого центру «Артек».

Також у вказаній Додатковій угоді сторони дійшли згоди п. 3.5 договору доповнити абзацем наступного змісту: «у разі мотивованої потреби, за згодою сторін, можуть складатися уточнені акти приймання передачі природного газу».

Також у вказаній Додатковій угоді сторони дійшли згоди з 01.10.2009 р. внести до п. 1.1 вказаного договору наступні зміни: «після слів для «потреб населення та Міжнародного дитячого центру «Артек» доповнити словами «а також для опалення культових споруд релігійних організацій».

Також у вказаній Додатковій угоді сторони дійшли згоди про те, що з 24.04.2009 р. продавець продає природний газ покупцеві для подальшої реалізації його для потреб Міжнародного дитячого центру «Артек» по ціні за 1 тис. куб. м. без врахування тарифів на транспортування природного газу за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 12000 кв. м. на рік, за наявності газових лічильників: 1315,88 грн., крім того ПДВ 263,18 грн., всього 1579,06 грн.

У виконання умов вищевказаного договору та додаткових угод, позивачем здійснювався продаж природного газу відповідачу по справі для потреб Міжнародного дитячого центру «Артек», що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі №4 від 30.04.2009 р. на суму 150758,20 грн. ( за квітень 2009 р. ); №5 від 31.05.2009 р. на суму 382601, 69 грн. ( за травень 2009 р. ); №6 від 30.06.2009 р. на суму 307303,89 грн. ( за червень 2009 р. ); №7 від 31.07.2009 р. на суму 283923,17 грн. ( за липень 2009 р. ); №8 від 31.08.2009 р. на суму 307049,91 грн. ( за серпень 2009 р. ); №9 від 30.09.2009 р. на суму 246469,41 грн. ( за вересень 2009 р. ), які були підписані представниками обох сторін та звірені відповідними печатками ( а. с. 17, 19, 21, 23, 25, 27).

Судом встановлено, що в подальшому між сторонами по справі, у виконання п. 3.5 вищевказаного договору, 30.11.2009 р. було складено уточнені акти приймання передачі природного газу, відповідно до яких вбачається, що позивачем було продано відповідачу для потреб Міжнародного дитячого центру «Артек» природного газу на загальну суму 1711003,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи уточненими актами №4 на суму 153713,60 грн. ( за квітень 2009 р. ); №5 на суму 390102,04 грн. ( за травень 2009 р. ); №6 на суму 313328,14 грн. ( за червень 2009 р. ); №7 на суму 289489,07 грн. ( за липень 2009 р. ); №8 на суму 313069,17 грн. ( за серпень 2009 р. ); №9 на суму 251301,08 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 18, 20, 22, 24, 26, 28 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Однак відповідач взяті на себе зобовязання за вищевказаним договором належним чином не виконував, сплативши за придбаний газ позивачу лише 1325870,37 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 385132,73 грн. підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 19.07.2010 р., який був підписаний керівниками та головними бухгалтерами обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 53 ).

В супереч вимогам ст.. 33 ГПК України, відповідач доказів сплатив заборгованості у розмірі 385132,73 грн. суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 385132,73 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, інфляційні втрати у розмірі 30762,07 грн. і 3% річних у розмірі 12127,63 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2009 р. по серпень 2010 р., при цьому при розрахунку інфляційних втрат від суму боргу у розмірі 24791,24 грн. за квітень 2009 р. позивач розраховує вказані втрати за травень 2009 р.

Однак необхідно зауважити, що у виконання рекомендацій Верховного Суду України ( Лист Верховного Суду України від 03.04.97 г. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного месяця, наприклад, индексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то разрахунок починається з наступного місяця. По аналогії якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з врахуванням цього місяця.

З урахуванням того, що у вищевказаному договорі купівлі продажу природного газу передбачено, що остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється до 20 ого числа наступного за звітним місяця, то нарахування інфляційних втрат за травень 2009 р. суд вважає безпідставним.

При таких обставинах суд, перерахувавши інфляційні втрати, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню вказані втрати за період з червня 2009 р. по серпень 2010 р. у розмірі 29139,27 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1622,80 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12127,63 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та дійшов висновку стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.05.2009 р. по 01.09.2010 р. у розмірі 12 127,63 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 02.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Укргазпром», 95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, ( п/р 26009000131175 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкцій», м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31367762 ) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», 95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, ( р/р 260020014162 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 00153117 ) заборгованість у розмірі 385132,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 29139,27 грн., 3% річних у розмірі 12127,63 грн., державне мито у розмірі 4274,73 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,11 грн.

3.В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1622,80 грн. у позові відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.