Ухвала суду № 12876938, 09.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2010 р. м. КиївК-18867/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.Полтаві (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Полтавської області від 15.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010

у справі № 9/3

за позовом відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібозавод «Південний»(далі Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.04.2007 №0000902301/0 та №0000892301/0.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 названі вимоги було розєднано в окремі провадження, у звязку з чим предметом даного спору залишилася вимога щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.04.2007 №0000892301/0.

Постановою названого суду від 15.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010, позов задоволено з мотивів недоведеності податковим органом порушення позивачем правил оподаткування під час обчислення та сплати податку на прибуток у перевірений період.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами приписів пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

Представники сторін у судове засідання не зявились.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- ДПІ було проведено комплексну документальну перевірку дотримання Товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 01.10.2006, оформлену актом від 22.03.2007 №554/23/21049772;

- у названому акті зафіксовано, зокрема, факт неврахування позивачем під час складення декларації з податку на прибуток підприємства за 4-й квартал 2005 року загальної суми доходу від реалізації продукції, що було зясовано за наслідками виявлення відповідної розбіжності у вказаній декларації та у декларації з ПДВ за той самий період; за висновком ДПІ, зазначена розбіжність виникла з причин списання кредиторської заборгованості перед субєктом підприємницької діяльності фізичної особою ОСОБА_1. (далі СПД ОСОБА_1.) за поставлене борошно та з підстав здійсненим позивачем змін у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, товарів;

- наведені обставини було покладено в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 15300 грн. (у тому числі 10200 грн. за основним платежем та 5100 грн. за штрафними санкціями);

- в акті перевірки відсутні посилання на первинні документи, на яких ґрунтуються вказані висновки контролюючого органу;

- згідно з висновком судово-економічної експертизи у справі від 07.07.2009 №432: протягом жовтня-грудня 2005 року Товариство отримало від СПД ОСОБА_1. борошно на загальну суму 406376,59 грн., однак у матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем коригування приросту (убутку) балансової вартості запасів та списання кредиторської заборгованості перед названим постачальником. Крім того, експертом зазначено, що відсутність необхідних первинних документів, а саме регістрів аналітичного бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 4 квартал 2005 року»виключає можливість встановлення порядку обліку позивачем витрат за наслідками придбання борошна у СПД ОСОБА_1.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В силу вимог пункту 1.5 названого Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, акт перевірки є основним доказом контролюючого органу щодо факту вчинення порушень платником. В цьому акті мають бути повно зафіксовано порушення платником правил оподаткування з посиланням на документи, якими підтверджуються відповідні факти. Втім, як вбачається з установлених судовими інстанціями обставин справи та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, податковим органом не зазначено, якими саме первинними документами засвідчується факт порушення Товариством вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме на яких документах податкового та бухгалтерського обліку ґрунтується висновок ДПІ про порушення Товариством як порядку здійснення убутку (приросту) балансової вартості запасів, так і списання кредиторської заборгованості перед СПД ОСОБА_1. за поставлене борошно, не зазначено, у чому саме полягали ці правопорушення.

За таких обставин висновок попередніх судових інстанцій про недоведеність податковим органом фактів порушення Товариством податкової дисципліни є цілком обгрунтованим, що виключає законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак передбачених законом підстав для скасування правильних та вмотивованих рішень попередніх судових інстанцій не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 у справі № 9/3 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Л.І. Бившева

Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

Є.А. Усенко