Рішення № 128760756, 10.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/4966/24

Провадження №2-др/487/13/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10.07.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дідух Крістіни Олегівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Дідух К.О. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, в частинівирішення питаннярозподілу судовихвитрат,просила стягнутиз позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

В своїй заяві про ухвалення додаткового рішення вказує на те, що в тексті відзиву на позовну заяву представником було зазначено, що відповідач має намір понести витрати на професійну правничу допомогу, надати підтверджуючи документи, розрахунки будуть надані протягом 5 днів з дня прийняття судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

04.04.2025 представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» подав до суду клопотання в якому просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, а у разі задоволення клопотання відповідача зменшити розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу. Зазначивши, що вважають розмір правничої допомоги 16000 грн. завищеним та необґрунтованим, представником відповідача не надано детального опису наданих робіт (послуг) в порушення вимог ст. 137 ЦПК України, зазначений розмір витрат порушує принцип розумності та обґрунтованості, тому відсутні підстави для відшкодування витрат відповідача.

14.04.2025 представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

13.06.2025 адвокат Дідух К.О. подала до суду заяву про розгляд без її та ОСОБА_1 участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Рішенням Заводськогорайонного судум.Миколаєва від07.04.2025 позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Профіт Капітал»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнятрьох відсотківрічних задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарномупорядкунакористь ТОВ«Фінансова компанія«Профіт Капітал» 828 доларів США 88 центів, в решті позовних вимог відмовлено, стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 накористь позивача витратина правничудопомогу по2500 грн.з кожногота по 817,56грн.з кожного судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що представник відповідача адвокат Дідух К.О., відповідно до положень ст. 134 ЦПК України, у відзиві на позовну заяву зазначила, що відповідач ОСОБА_1 в подальшому очікує понести судові витрати на професійну правову допомогу за ставками та у розмірах, що передбачені, зокрема, але не виключно в Договорі про надання правничої допомоги від 28.06.2024 та у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 270 ЦПК України, попередній розрахунок витрат на правничу не надано.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137ЦПКУкраїни).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом встановлено, що на підтвердження надання правової допомогу представник відповідача ОСОБА_1 Дідух К.О. надала копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2024, з Додатком №1 до Договору від 28.06.2024 щодо визначення розміру гонорару (винагороди) адвоката за надання правої допомоги, який складається із загальної вартості робіт за визначеними ставками (ціною), відповідно до п. 2.1 Договору, акт приймання наданих послуг за цим договором від 24.06.2024 на суму 16000 грн., ордер б/н від 28.06.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.06.2024 на суму 4000 грн., на суму 4000 грн. , на суму 4000 грн., на суму 4000 грн.

Згідно до п. 2.1 Договору розмір гонорару, порядок його обчислення та сплати визначено у додатку №1 до Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до акту приймання наданих послуг від 28.03.2025: клієнт прийняв та оплати наступні послуги: первісна консультація ознайомлення з обставинами справи 1 година 500 грн., ознайомлення з матеріалами справи 1 год. - 500 грн., аналіз нормативної бази та судової практики, формування правових позиції, визнання способу захисту -1 год. 1000 грн., збір доказів 1 год. 1000 грн., складання відзиву 3 год. 4500 грн., з розрахунку 1 год.=1500 грн., складання додаткових пояснень 1 год. 1000 грн., клопотання про витребування доказів 1 год. 1000 грн., клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження 1 год. 1000 грн., додаткові докази 1 год. 1000 грн.. складання додаткових пояснень 1 год. -1500 грн. та складання заперечення 2 год. 3000 грн., з розрахунку 1 год.=1500 грн.

Представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат за надану правничу допомогу

Досліджуючи докази на підтвердження витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд приймаючи до уваги, складність справи, враховуючи обсяг фактично виконаної адвокатом роботи із представництва відповідача, доведеності належними та допустимими доказами понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи заяву представника позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Таким чином, заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дідух К.О. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дідух Крістіни Олегівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судові витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» ЄДРПОУ 39992082, місце знаходження за адресою: м. Київ вул. Набережно-Лугова, 8;

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

Суддя: С.М. Афоніна