Постанова № 12875901, 10.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 грудня 2010 р. № 2-а- 14492/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Нікітіної О.В.

за участі представників сторін:

Позивача Сліпченка П.О.

Відповідача Онопрієнко Л.М., Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Хамелеон Софт»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, приватне підприємство «Хамелеон Софт», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому, просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року №0004102302/0, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 44853,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16201,70 грн., на загальну суму 61054,70 грн. та податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року № 0004112302/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 25993,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12996,50 грн., на загальну суму 38989,50 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ПП «Хамелеон Софт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.06.2009 р. по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт від 20.10.2010 року №6118/235/36459695, яким встановлені наступні порушення: п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток 44853,0 грн., п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану», в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 25993,0 грн.

На підставі вказаного акту Відповідачем було винесено та направлено Позивачу податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року №0004102302/0, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 44853,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16201,70 грн., на загальну суму 61054,70 грн. та податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року № 0004112302/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 25993,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12996,50 грн., на загальну суму 38989,50 грн.

Позивач вважає винесені податкові повідомлення-рішення неправомірними, протизаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити, надавши суду свої письмові заперечення та зазначили, що зазначені податкові повідомлення рішення відповідають вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованими та законними.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ПП «Хамелеон Софт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.06.2009 р. по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт від 20 жовтня 2010 року №6118/235/36459695, яким встановлені наступні порушення: п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток 44853,0 грн., п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану», в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 25993,0 грн.

На підставі вказаного акту Відповідачем було винесено та направлено Позивачу податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року №0004102302/0, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 44853,0 грн. та застосовані штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 16201,70 грн., на загальну суму 61054,70 грн. та податкове повідомлення рішення від 03.11.2010 року № 0004112302/0, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 25993,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12996,50 грн., на загальну суму 38989,50 грн.

Суд зазначає, що перевіряючими в ході перевірки встановлено, що позивачем до валових витрат безпідставно віднесені витрати за договором №02/07-09 від 14.07.2009 р. з СПД-ФО ОСОБА_4 про надання консультаційних послуг; за договором б/н від 01.07.2009 р. з СПД-ФО ОСОБА_5 про надання консультаційних послуг; за договором з ПП «Рекламно - маркетингове агентство «Креатив - Технолоджі»щодо надання послуг з пошуку покупців продукції на ринку України та близького зарубіжжя; за договором №10-09 від 01.10.2009 р. укладеного з Підприємством «Техномет комплект»ХООВОІ «СОІУ».

Суд вважає за необхідним зазначити, що підставою для таких висновків стала неможливість встановити звязок між витратами підприємства на отримання послуг за договором з виробничою діяльністю підприємства, а також у актах виконаних робіт до договору не вказано які саме послуги були надані, що стало підставою для донарахування податку на прибуток у сумі 61054,70 грн.

Суд зауважує, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена у цілях бухгалтерського обліку, у першу чергу є первинні документи. За змістом п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також суд зазначає, що оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Визначення "Первинний документ" наведено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність". Це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція це факт підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяги господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Тобто фактичне виконання/надання послуг може підтверджуватися складанням первинних облікових документів, що в свою чергу є достатньою, східною підставою для підтвердження валових витрат з "точки зору податкового обліку.

Під час отримання послуг за вище переліченими договорами виконавці окрім підписання первинних облікових документів надавали ще і відповідні звіти про виконану ними роботу.

Щодо порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВРсуд зазначає, що згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вказує, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи надано податкові накладні, які підтверджують податковий кредит позивача, і які в свою чергу не були враховані відповідачем при винесенні оспорюваного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Хамелеон Софт»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0004102302/0 та №0004112302/0 від 03.11.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 грудня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко