Ухвала суду № 128731766, 09.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/791/25

Провадження №2/752/3589/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши матеріали цивільбної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору, стягнення коштів, збитків та пені,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору, стягнення коштів та пені.

16.01.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.06.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва від 15.06.2018 № 86153, укладений між ним та АТ АКБ «АРКАДА», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» на його користь :

- передані в управління за Договором від 15.06.2018 № 86153 грошові кошти в сумі 762 482,03 грн.;

- реальні збитки, що виникли внаслідок порушення зобов`язань за договором від 15.06.2018 № 86153 в сумі 547 596,47 грн.;

- пеню, нараховану внаслідок порушення зобов`язань за договором від 15.06.2018 №86153 в сумі 29 535,50 грн.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Також зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він звернувся з позовом про захист своїх прав, що випливають із договору про участь у ФФБ, за яким він є споживачем.

За положеннями статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 2 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Статті 175, 177 ЦПК України визначать вимоги до позовної заяви.

Перевіривши матеріали позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.06.2025, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору, в позовній заяві посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція - зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Суд вважає, що за вимогами про розірвання договору про участь у ФФБ від 15.06.2018 № 86153, укладений між ОСОБА_1 та АТ АКБ «АРКАДА», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» та стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» на свою користь коштів в сумі 762482,03 грн. та пені, нарахованої внаслідок порушення зобов`язань за договором від 15.06.2018 №86153 в сумі 29535,50 грн. він звільнений від сплати судового збору, оскільки є споживачем, який звернувся за захистом своїх прав.

Разом з тим, позивачем також заявлено вимогу про стягнення на його користь реальних збитків, в сумі 547596,47 грн., посилаючись при цьому на ст. 22 ЦК України та зазначаючи, про те, що внаслідок збільшення вартості житла отриманої ним суми після розірвання договору, вже не вистачить для на отримання у власність квартири аналогічної площі.

Таким чином посилання на те, що позивач відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору за всі позовні вимоги є помилковими, оскільки зі змісту заявлених вимог про стягнення реальних збитків вбачається, що позовв ці частині подано з метою захисту прав як власника грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подачі заяви про збільшення позовних вимог), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України;

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір;

Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, враховуючи ціну позову, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 23.06.2025, за позовні вимоги про стягнення з відповідача на свою користь реальних збитків в сумі 547596,47 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5475,96 грн.

Оскільки ОСОБА_1 при зверненні до суду додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., то йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4264,76 грн.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 11 - 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на свою користь реальних збитків в сумі 547 596,47 грн. буде залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 258, 260-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору, стягнення коштів, збитків та пені залишити без руху, про що повідомити позивача.

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Голосіївського районного суду міста Києва належним чином оформленого документу, що підтверджує доплату судового збору за подання до суду позовної заяви у сумі 4264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 76 коп.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява в частині стягнення з відповідача реальних збитків в сумі 547596,47 грн. буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складенак 09.07.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова