Вирок № 128726493, 09.07.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/65/25

Провадження №1-кп/472/52/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретарів

судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у с-щі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152190001197 від 06.12.2024 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, освіта повна загальна середня, неодруженого, який не працює, особи з другою групою інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачений - ОСОБА_5 ,

захисник - ОСОБА_9 ,

потерпілий - ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що в період діючого воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року, який в подальшому продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022 року, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 року, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженим Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022 року, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року, затвердженим Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 року, Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженим Законом України №2738-ІХ від 16.11.2022 року, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженим Законом України №2915-ІХ від 07.02.2023 року, Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 року, затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 року, Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 року, затвердженим Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023 року, Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 року, затвердженим Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023 року, Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 року, затвердженим Законом України №3564-ІХ від 06.02.2024 року, Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 року, затвердженим Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024 року, Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 року, затвердженим Законом України №3891-ІХ від 23.07.2024 року, Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024 року, затвердженим Законом України №4024-ІХ від 29.10.2024 року, ОСОБА_5 вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 05.12.2024 року приблизно о 16:00 год. ОСОБА_10 , працюючи таксистом в м. Одеса на власному автомобілі «Scoda Fabia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску, отримав замовлення від клієнта - мешканця с-ща Веселинове ОСОБА_5 , який на той час перебував у м. Одеса, на поїздку за межі Одеської області. За вказівкою останнього вони на автомобілі поїхали в с. Варюшине, Веселинівської ТГ, Вознесенського району, Миколаївської області, де у вечірній час у ОСОБА_5 виник умисел на розбійний напад на ОСОБА_10 , спрямований на заволодіння його майном. Діючи умисно, переслідуючи мету незаконного збагачення та корисливий мотив, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 наказав поїхати потерпілому в ліс біля с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області та зупинитися.

Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що потерпілий являється особою з інвалідністю, фізично слабший від нього, умисно наніс декілька ударів кулаком руки в голову потерпілому ОСОБА_10 , тим самим подолавши його опір, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді саден та подряпин на обличчі, синця правої виличної ділянки. В подальшому, погрожуючи фізичною розправою та застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 , що має при собі пістолет та ніж, якими спричинить тілесні ушкодження та смерть потерпілому у разі невиконання його вимог та, з метою заволодіння майном потерпілого, наказав потерпілому ОСОБА_10 зняти з себе чоловічу куртку «DELPINO» forme, чорного кольору та кросівки чоловічі шкіряні «NEW BALANCE», в які був одягнений та взутий потерпілий.

Обґрунтовано побоюючись за своє життя та здоров`я, сприймаючи погрози ОСОБА_5 реально в зв`язку з обстановкою, в якій він перебував (нічний час, віддаленість місця нападу від населених пунктів та відсутність будь-яких осіб, які б могли завадити реалізації погроз) потерпілий ОСОБА_10 виконав накази ОСОБА_5 та зняв з себе і передав ОСОБА_5 чоловічу куртку «DELPINO» forme, чорного кольору, яка була у вжитку, вартістю 500 гривень, вживані кросівки чоловічі шкіряні «NEW BALANCE», 43 розміру, вартістю 1000 гривень. Крім того, ОСОБА_5 вихопив з панелі автомобіля мобільний телефон «Redmi 10» ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , з сім-картою № НОМЕР_5 , загальною вартістю 3446,67 гривень. Після розбійного нападу ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись викраденими речами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 4946,67 гривень.

Крім того, судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , після вчинення розбійного нападу та застосовування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_10 , перебуваючи в салоні автомобіля SKODA FABIA, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , знаходячись в нічний час з потерпілим ОСОБА_10 в лісі поблизу с. Варюшине, Веселинівської ТГ, Вознесенського району, Миколаївської області, переслідуючи особисті інтереси, вимагав у ОСОБА_10 передати йому свої офіційні документи. Побоюючись за власне життя, потерпілий ОСОБА_10 проти волі, під примусом, передав свої офіційні документи ОСОБА_5 , а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль SKODA FABIA, з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; посвідчення водія серії НОМЕР_7 ; посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_8 ; посвідчення № НОМЕР_9 взамін військового квитка; паспорт громадянина України. Після привласнення офіційних документів, які належали ОСОБА_10 , ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , після вчинення розбійного нападу та застосовування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_10 , перебуваючи в салоні автомобіля SKODA FABIA, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , знаходячись в нічний час з потерпілим ОСОБА_10 в лісі поблизу с. Варюшине, Веселинівської ТГ, Вознесенського району, Миколаївської області, переслідуючи особисті інтереси, наказав ОСОБА_10 передати йому свій паспорт громадянина України. Побоюючись за власне життя, потерпілий ОСОБА_10 проти волі, під примусом, передав ОСОБА_5 свій паспорт громадянина України № НОМЕР_10 . Після незаконного заволодіння паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Крім того, судом визнано доведеним, що 05.12.2024 року приблизно о 16:00 год. ОСОБА_10 , надаючи послуги таксі в м. Одеса на власному автомобілі «Шкода Фабія», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску, отримав замовлення від клієнта - мешканця с-ща Веселинове ОСОБА_5 , на поїздку за межі області. За вказівкою останнього вони на автомобілі поїхали в с. Варюшине Веселинівської ТГ, Миколаївської області, де у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом. Діючи умисно, переслідуючи мету незаконного збагачення та корисливий мотив, ОСОБА_5 наказав поїхати потерпілому в ліс біля с. Варюшине Вознесенського району Миколаївської області, де, спричинивши декілька ударів рукою в голову потерпілому ОСОБА_10 , наказав зупинити автомобіль. Погрожуючи фізичною розправою, повідомив, що має пістолет та ніж, якими спричинить смерть в разі невиконання його вимог, та наказав потерпілому ОСОБА_10 вийти з автомобіля і не чинити опір. Після цього, ОСОБА_5 пересів за кермо автомобіля «Scoda Fabia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску, та з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму 184 980 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України, не визнав повністю, суду зокрема показав, що з потерпілим ОСОБА_10 він знайомий, оскільки близько десяти разів користувався послугами його таксі. Так, 05.12.2024 року він, перебуваючи в м. Одеса, замовив таксі. На виклик приїхав ОСОБА_10 на автомолі «Scoda Fabia». Йому треба було поїхати в с-ще Веселинове Вознесенського району Миколаївської області. Приблизно о 14:00 годині вони поїхали в сторону с-ща Веселинове. ОСОБА_10 сказав, що знає дорогу, а він сидів на пасажирському сидінні. Як вони опинились в с. Варюшине, йому невідомо. По дорозі йому стало зле, оскільки він в цей день здавав кров, а тому він попросив ОСОБА_10 зупинитись ненадовго. Коли вони зупинились, то ОСОБА_10 вийшов із салону автомобіля та кудись пішов, нічого йому не сказавши. Він його кликав та чекав десь 20-30 хвилин, але ОСОБА_10 не повернувся, а тому він вирішив самостійно поїхати на автомобілі потерпілого з місця зупинки. При цьому, зазначив, що він тілесні ушкодження ОСОБА_10 не наносив, жодних погроз не висловлював, ножа та пістолета в нього з собою не було, до того ж він є особою з інвалідністю без однієї ноги, а тому жодної загрози для житття чи здоров`я ОСОБА_10 він не становив. Вказує, що в нього не було наміру заволодівати майном та транспортним засобом ОСОБА_10 , а він просто поїхав по своїм справам, оскільки ОСОБА_10 залишив його самого в лісі і не повернувся. При цьому вказує, що збирався повернути транспортний засіб ОСОБА_10 в м. Одесі.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні показань потерпілого та свідків:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який суду показав, що з ОСОБА_5 він просто знайомий, оскільки він декілька разів користувався послугами його таксі. В той день він спочатку його не впізнав, оскільки ОСОБА_5 обличчя трохи прикрив шарфом. Приблизно в грудні 2024 року він отримав замовлення на таксі в м. Одеса. Він приїхав і підібрав ОСОБА_5 і повіз його в с-ще Веселинове Вознесенського району Миколаївської області. ОСОБА_5 показував йому напрямок руху, оскільки він не знав, де знаходиться с-ще Веселинове. Коли вони під`їхали до якогось села, ОСОБА_5 попросив його зупинитись на польовій дорозі. Після зупинки обвинувачений почав йому говорити, що коли він сидів в тюрмі, то у нього була якась близькість з його дружиною. Він пояснив обвинуваченому, що його дружини ніколи не бачив. Він йому не повірив та почав погрожувати, що в нього є пістолет та ніж в кишенях. Погрожуючи, він хапався за кишені курточки, та почав наносити удари кулаком в обличчя. Потім ОСОБА_5 сказав йому: "виходь з машини, я тебе застрелю і тебе ніхто тут шукати не буде і машину я заберу, а ти не виберешся з цієї місцевості". Відібрав в нього курточку з документами при погрозі, що застрелить, і змусив зняти кросівки. Потім вигнав його з машини і почав кричати йому: "я вистрелю", і він пішов в ліс, а ОСОБА_5 поїхав на його автомобілі. Він йшов по лісу, вийшов в село, побачив в одному з будинків світло і підійшов до цього будинку. Вийшов якийсь чоловік, якому він пояснив ситуацію. Чоловік напоїв його чаєм, дав йому взуття, курточку та шкарпетки, чоловік дав йому телефон і він викликав поліцію та повідомив про вказані обставини. Коли приїхали працівники поліції, то в нього прийняли заяву про вчинення відносно нього нападу. Також зазначив, що в його автомобілі, яким заволодів ОСОБА_5 були всі його речі: документи, паспорт, банківські картки, мобільний телефон. Також ОСОБА_5 забрав у нього кросівки та куртку. Потерпілий зазначив, що до цієї поїздки, коли він також підвозив ОСОБА_5 , останній вже викрадав у нього документи на автомобіль, посвідчення водія, банківські карточки, але він з цього приводу до поліції не звертався, а дружина ОСОБА_5 через Нову Пошту повернула йому його речі. За те, щоб йому повернули документи, він скидав на карточку дружини ОСОБА_5 900 чи 1000 гривень. Також зазначив, що погрози ОСОБА_5 він сприймав серйозно, як реальні погрози, він дійсно вважав, що в ОСОБА_5 може в кишенях бути ніж чи пістолет, коли той йому погрожував.

- Показаннями свідка ОСОБА_11 , який суду показав, що приблизно в грудні 2024 року у вечірній час біля 22:00 години за адресою АДРЕСА_2 він вийшов на подвір`я, бо почув гавкіт собаки, та побачив, що в нього на воротах висить чоловік без взуття, оскільки замерз в ноги. Він запитав в нього, хто він такий, на що той відповів, що він таксист з м. Одеси та його пограбували. В судовому засіданні він впізнав цю людину, зазначивши, що це був потерпілий ОСОБА_10 . Він його запросив до себе в літню кухню, дав йому шкарпетки, взуття, напоїв чаєм. В потерпілого був зляканий вигляд та стурбована мова. ОСОБА_10 сказав йому, що працює таксистом, взяв одну людину в Одесі і розповів, що вони їхали в с-ще Веселинове і заблукали, а потім пасажир ударив його кулаком в обличчя, викинув його з машини і сказав йому бігти, а сам поїхав на його автомобілі в невідомому напрямку по польовій дорозі. При цьому він вказав, що цього пасажира він впізнав, окільки підвозив уже його раніше до с-ща Веселинове, цей чоловік був без однієї ноги. Зазначив, що в автомобілі лишились всі його речі. Він дав йому телефон і ОСОБА_10 зателефонував до поліції. Коли приїхали працівники поліції, то потерпілий вже їм пояснював, що цей пасажир погрожував йому фізичною розправою із застосуванням ножа чи пістолета.

- Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка суду показала, що приблизно о 23:00 годині в грудні 2024 року до будинку зайшов її чоловік ОСОБА_13 і попросив дати йому якісь кросівки, щоб він дав їх чоловіку, який до них прийшов без взуття. Вона винесла кросівки і дала тому чоловіку взутись. Потім вона на прохання свого чоловіка ОСОБА_14 заварила чай та налила чаю незнайомому чоловікові. Цей чоловік був без взуття та без куртки, а на обличчі були подряпини.

- Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка суду показала, що проживає за адресою АДРЕСА_2 . Ввечері в грудні 2024 року почула гавкіт собак. Її зять ОСОБА_13 повідомив, що прийшов якийсь чоловік без взуття та без куртки, також сказав, що він дав йому кросівки та шкарпетки. Потім ОСОБА_16 та незнайомий чоловік викликали поліцію і чекали, поки вони приїдуть. Наступного дня поліція привозила потерпілого проводити з ним слідчий експеримент.

- Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка суду показала, що вона працювала на заправці АЗС "ANP" касиром. Чоловік, який представився ОСОБА_18 , на цій заправці заправився, розрахувався та поїхав. Потім поліцейські приїхали та питали за нього. Через деякий час приїхали поліцейські із с-ща Веселинове. Це було взимку 2024 року. Водій на ім`я ОСОБА_18 казав, що його кинула жінка і він їде до друга в населений пункт Казанку. В автомобілі він був один. Водій був з костилем. Було це о 23:00 годині. Вона не впевнена, що це був обвинувачений, оскільки не пам`ятає його обличчя, але зазначила, що у водія не було частини правої ноги.

- Показаннями свідка ОСОБА_19 , який суду показав, що віг перебував на блокпосту і ніс службу. Приблизно о 10:00 год. на радіостанцію прийшло повідомлення про незаконне заволодіння транспортним засобом "Scoda Fabia" і через годину був зупинений автомобіль з ОСОБА_5 . Це було 06.12.2024 року на блокпосту Лавра В-08 м. Запоріжжя. Вони його зупинили з приводу заволодіння автівкою, перевірили автомобіль та самого ОСОБА_5 . Ножа в автівці вони не знайшли. Він перебував з ними до приїзду Миколаївських працівників поліції. При ньому не було зброї, огляд проводили поверхнево, але не було виявлено заборонених предметів.

- Показаннями свідка ОСОБА_20 , який суду показав, що 06.12.2024 року він знаходився на блокпосту м. Запоріжжя. До них на пост надійшло орієнтування від працівників поліції Миколаївської області про те, що буде їхати машина Шкода, а за кермом буде водій ОСОБА_5 , та що потрібно його зупинити. Потім на блокпост під`їхала машина "Шкода Фабія" синього кольору. Коли вони зупинили автівку, то виявили за кермом автомобіля ОСОБА_5 , а також в салоні на пасажирському сидінні була щє одна особа у військовій формі.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів:

- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.12.2024 року з відеозаписом до нього (т. 1 а.с. 56-58, т. 2 а.с. 60), відповідно до якого ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_21 провів затримання ОСОБА_5 06.12.2024 року об 11:30 годині на блокпосту 308 "Лавра" по вул. Сонячне шосе м. Запоріжжя, 475 км., траса 11-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя.

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2024 року (т. 1 а.с. 215), відповідно до якого о/у СКП Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_22 прийняв усну заяву від ОСОБА_10 , який повідомив, що в ніч з 05.12.2024 року на 06.12.2024 року, приблизно о 22:40 годині, чоловік на ім`я ОСОБА_18 спричинив йому тілесні ушкодження та заволодів його транспортним засобом "Scoda Fabia" синього кольору.

- Протоколом огляду місця події від 06.12.2024 року з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 216-219), відповідно до якого слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_23 провів огляд місця події, яким встановив: об`єктом огляду є відкрита місцевість з координатами 47.3645 С 31.5758 В, яка розташована з західної сторони від с. Варюшине Веселинівської ТГ Вознесенського району Миколаївської області. На даній місцевості розташована грунтова дорога, яка веде до вул. Надбузької с. Варюшине. З однієї сторони від дороги розташований ліс, з іншої - поле. На момент огляду біля грунтової дороги виявлено сліди транспортного засобу, які ведуть в поле, та сліди босих ніг. Зі слів ОСОБА_10 саме на даному місці на нього було здійснено напад та було незаконно викрадено його автомобіль "Шкода Фабія".

- Висновком судово-медичної експертизи № 337 від 26.12.2024 року (т. 1 а.с. 223), відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та подряпин на обличчі, синця правої виличної області, які виникли від травматичної дії тупих предметів, особливості контактної поверхні яких в морфології ушкоджень не відобразилися. Тілесні ушкодження могли утворитися від ударів кулаками, взутими ногама та ін., можливо в строк, за умов та обставин, вказаних в постанові та підекспертним. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

- Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_10 від 06.12.2024 року з відеозаписом, що доданий до протоколу (т. 1 а.с. 224-227), відповідно до якого слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_24 провів слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_10 , яким встановив: на пропозицію потерпілого ОСОБА_10 слідча група прибула до с. Варюшине Веселинівської ТГ Вознесенського району Миколаївської області, де на вул. Надбузькій біля будинку № 4, ОСОБА_10 повідомив та продемонстрував, що працює водієм таксі в м. Одесі, та на своєму автомобілі "Scoda Fabia", з реєстраційним номером НОМЕР_1 05.12.2024 року о 20:00 годині із клієнтом приїхав з м. Одеси до с. Варюшине. Дорогу йому вказував клієнт. Проїхав через с. Варюшине та зупинився в лісі, де клієнт спричинив йому декілька ударів по обличчю, від яких утворилися садна, які виділяли кров. Після заподіяння тілесних ушкоджень висловлював йому неодноразові погрози фізичної розправи, ампутації частин тіла за допомогою ножа, погрожував застрелити з пістолета. Під час висловлювань погроз імітував спроби дістати пістолет та ніж з кишені, де за зовнішніми ознаками виднівся твердий предмет, схожий на пістолет, у правій кишені куртки. У лівій кишені була річ, схожа на ніж. ОСОБА_10 вказав, що погрози каліцтва та позбавлення життя він сприймав як реальні, а тому виконав усі вимоги. Вказані події відбувались в салоні автомобіля, де із застосуванням погроз каліцтва та позбавлення життя пасажир забрав мобільний телефон, який знаходився на торпеді салона біля водія, силою зняв куртку та змусив зняти чоботи. З кишені куртки даний чоловік дістав посвідчення водія, паспорт, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Далі ОСОБА_10 вказав 4 напрямки Варюшинського лісу. На грунтовій дорозі ОСОБА_10 вказав місце, де він зупинив автомобіль, далі вказав напрямок, куди він втік у ліс (східний напрямок), та куди поїхав автомобіль на південь від місця події. Також під час слідчої дії ОСОБА_10 вказав, що пасажир представився військовим, приймав участь у війні, що додатково викликало у потерпілого почуття того, що його погрози про застосування насильства із застосуванням зброї були реальними.

- Протоколом огляду місця події від 06.12.2024 року з фототаблицею, що додана до нього (т. 2 а.с. 10-23), відповідно до якого ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_21 провів огляд місця події, яким встановив: об`єктом огляду є блокпост 308 "Лавра", що розташований по вул. Сонячне шосе м. Запоріжжя, 475 км. автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя. На момент огляду на майданчику блокпосту виявлено легковий автомобіль марки "Шкода фабія", з реєстраційним номером НОМЕР_1 , синього кольору. При огляді в салоні автомобіля було виявлено сумки з речами (одягом), милиці, тачка (Кравчучка). На передньому пасажирському сидінні виявлено куртку чорного кольору, у внутрішній кишені якої виявлено документи: посвідчення серії НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_10 , а також приписне на дану особу. В салоні автомобія виявлено id-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль "Scoda Fabia", з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого вказаний ОСОБА_10 , мобільний телефон Redmi 10, чорного кольору, банківська картка "ПриватБанк" № НОМЕР_12 , банківська картка А-Банк № НОМЕР_13 . Вказані предмети було вилучено до СПД № 1 Вознесенського РУП.

- Протоколом огляду місця події від 08.12.2024 року (т. 2 а.с. 24), відповідно до якого ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_21 провів огляд предмета, яким встановив: об`єктом огляду є мобільний телефон марки "ERGO R181" чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_14 '257. Сім-карта в телефоні відсутня. В ході перегляду історії дзвінків виявлено набір номеру 838 від 05.12.2024 року о 12:01 годині. Мобільний телефон у справному стані. Телефон було передану під розписку ОСОБА_5

- Постановою про визнання та долучення до справи речових доказів від 06.12.2024 року (т. 2 а.с. 25-27), відповідно до якої ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_21 визнав речовими доказами:

1) Автомобіль «Scoda Fabia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску; мобільний телефон «Redmi 10» ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ; чоловічі шкіряні кросівки «NEW BALANCE», що були у вжитку; вживану чоловічу куртку «DELPINO» forme, чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль "SKODA FABIA", з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; посвідчення водія серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення № 11/69-10 взамін військового квитка на ім`я ОСОБА_10 : паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , - які передав під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 ;

2) Мобільний телефон «ERGO R181» ІМЕІ НОМЕР_15 , який передав під зберігальну розписку ОСОБА_5

- Висновком експерта судово-товарознавчої експертизи від 13.12.2024 року № 5523/24 (т. 2 а.с. 31-38), відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону "Redmi 10" становить 3 446,67 гривень, ринкова вартість кросівок чоловічіх шкіряних "New Balance" 43 розміру становить 1000 гривень.

- Довідкою ТОВ "Веселинівський ринок" (т. 2 а.с. 39), відповідно до якої ринкова вартість чоловічої куртки "Delpino" forme, чорного кольору, що була у вжитку, становить 500 гривень.

- Висновком експерта № СЕ19/115-24/23727-АВ від 31.12.2024 року (т. 2 а.с. 45-50), відповідно до якого середня ринкова ціна продажу легкового автомобіля марки Шкода Фабія, 2010 року випуску, станом на 05.12.2024 року могла складати 184 980 гривень.

- Відеозаписом на CD-R диску з нагрудних відеокамер поліцейських, на якому відображено відеофіксація з блокпосту "Лавра" м. Запоріжжя 06.12.2024 року під час зупинки автомобіля Шкода Фабія, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 ( т.2 а.с.52-53)

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2024 року (т. 2 а.с. 56-59), відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнав на фото № 3 ОСОБА_5 - водія автомобіля "Шкода Фабія", синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , якого було зупинено та затрмано 06.12.2024 року приблизно об 11:30 годині на блокпосту "Лавра" м. Запоріжжя.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2024 року (т. 2 а.с. 127-130), відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнав на фото № 3 ОСОБА_5 - водія автомобіля "Шкода Фабія", синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , якого було зупинено та затрмано 06.12.2024 року приблизно об 11:30 годині на блокпосту "Лавра" м. Запоріжжя.

- Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_10 від 07.01.2025 року з відеозаписом, що доданий до протоколу (т. 2 а.с. 131-135), відповідно до якого ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_21 провів слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_10 , яким встановив: місцем проведення слідчого експерименту є вул. Надбузька в с. Варюшине Веселинівської ТГ Вознесенського району Миколаївської області, де на пропозицію слідчого розповісти про обставини розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 , останній рзповів, що він працює таксистом в службі таксі 838. 05.12.2024 року, перебуваючи в м. Одеса, він отримав замовлення від чоловіка без ноги на милицях. Чоловік показував йому дорогу, після чого вони приїхали до с. Варюшине Вознесенського району. Приблизно о 20:00-20:30 годині за вказівкою клієнта вони поїхали в ліс. Переїхавши через ліс, клієнт попрохав зупинити автомобіль. Потім потерпілий показав, як клієнт почав наносити йому удари кулаком правої руки в голову. Потерпілий впізнав клієнта, оскільки той вже користувався послугами його таксі. Під час нанесення ударів клієнт також наказав йому зняти куртку та кросівки, та вийти з салону автомобіля. Також він забрав особисті документи (права, паспорт, посвідчення особи з інвалідністю). Після цього потерпілий сів за кермо автомобіля та разом із слідчими та оператором проїхав до місця вчинення злочину, а саме на польову дорогу в стороні лісу. Потерпілий показав, де знаходились його речі, які забрав клієнт під час нападу на нього. Потерпілий за допомогою статиста продемонстрував, як підозрюваний наніс йому близько 4-х ударів правої руки в обличчя, та як, тримаючись за власні кишені, погрожував йому ножем та пістолетом.

Під час судового розгляду сторона захисту вказувала на те, що у ОСОБА_5 не було умислу на вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 та заволодіння його речами і транспортним засобом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 жодних тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв та погроз не висловлював, зазначаючи, що ОСОБА_5 дійсно замовив таксі потерпілого ОСОБА_10 і приїхав з ним в с. Варюшине, де попрохав зупинитись, оскільки йому стало зле, а потім ОСОБА_10 вийшов з салону автомобіля і пішов в сторону лісу, нічого не сказавши. Після цього, він не дочекався потерпілого і вирішив поїхати далі без нього.

Однак, з даними твердженнями сторони захисту суд не погоджується, і вважає їх як обраний стороною захисту спосіб захисту, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Розбій відноситься до формального (усіченого) складу злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу.

У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу.

Як випливає зі змісту ч. 4ст.187КК України та ч. 3 ст. 289 КК України, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаних складів злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, або погроза застосування такого насильства.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

Разом з цим, до насильства, що є ознакою об`єктивної сторони вказаного складу злочину, відноситься насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну погрозу для життя потерпілого.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_10 зазначав, що ОСОБА_5 напав на нього в салоні автомобіля, завдавши декілька ударів в обличчя кулаком своєї руки, після чого почав погрожувати йому фізичною розправою із застосуванням ножа або пістолета, які він показував знаходяться в нього в кишенях куртки, зазначаючи при цьому, що він є учасником бойових дій. Потерпілий чітко суду показав, що в нього були реальні побоювання за своє життя, так як він вважав на той момент, що обвинувачений може його вбити, оскільки навколо була лісова місцевість та темно, і він не міг знати, чи каже обвинувачений правду, чи імітує навність пістолета чи ножа, хапаючись постійно за кишені свого одягу.

Також твердження обвинуваченого про те, що він не вчиняв розбійний напад на потерпілого та не заволодівав його транспортним засобом, а просто поїхав на автомобілі потерпілого, бо той кудись пішов і не повернувся, спростовуються його ж показаннями та фактичними обставинами справи, які встановлені судом, оскільки як показував обвинувачений він замовив таксі, щоб доїхати до с-ще Веселинове, при цьому він був затриманий на блокпосту в м. Запоріжжя, що знаходиться набагато далі від с-ще Веселинове та в іншому напрямку.

Твердження обвинуваченого про те, що він не спричиняв потерпілому тілесних ушкоджень спростовується висновком судово-медичної експеритизи, відповідно до якого у ОСОБА_10 були виявлені легкі тілесні ушкодження, та показаннями потерпілого ОСОБА_10 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заподіяння потерпілому ударівпо обличчю та висловлювання погроз про застосування фізичної розправи з використанням ножа та пістолета створювало реальну небезпеку для життя і здоров`я потерпілого, який зазнав нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Разом з цим, надані потерпілим ОСОБА_10 показання щодо способу отримання ним тілесних ушкоджень та щодо погроз ОСОБА_5 застосувати відносно нього насильство, небезпечне для життя чи здоров`я, повністю узгоджуються з даними протоколів слідчих експериментів з участю потерпілого від 06.12.2024 року та від 07.01.2025 року та висновком судово-медичної експертизи № 337 від 26.12.2024 року.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що насильство до потерпілого він не застосовував і не погрожував застосувати до нього насильство, яке є небезпечним для його життя чи здоров`я, то вони є безпідставними, та суд визнає їх як обраний обвинуваченим та його захисником спосіб захисту, оскільки, якщо б обвинувачений дійсно не вчиняв розбійний напад на потерпілого, то в нього б не було жодних підстав залишати місце зупинки без потерпілого ОСОБА_10 на автомобілі потерпілого, в якому знаходилися всі його речі та майно.

Отже,агресивні, раптові, небезпечні дії обвинуваченого, які виразились в тому, що він декілька разів вдарив потерпілого в обличчя, голову, висловлював погрози застосувати відносно нього зброю - ніж та пістолет, тобто погрожував фізичною розправою, при цьому постійно хапався за кишені свого одягу, демонструючи, що в його кишенях знаходяться пістолет та ніж, і в разі невиконання потерпілим його вимог, він застосує зброю до потерпілого, давали потерпілому всі підстави реально побоюватись за своє життя і здоров`я. Обґрунтування побоюватися за своє життя та здоров`я та реально сприймати погрози ОСОБА_5 у потерпілого було пов`язано з обстановкою, в якій він перебував (нічний час, віддаленість місця нападу від населених пунктів та відсутність будь-яких осіб, які б могли завадити реалізації погроз).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009 р., небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття187, частина третя статті189 КК) -це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. по справі № 194/1006/17, при грабежі, поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства, основним об`єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак він є незначним. Натомість, за загальним визначенням розбій, як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Головним критерієм реальності погрози при розбої є суб`єктивне сприйняття її потерпілим. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є характер застосованого до потерпілого насильства або погрози, як способу заволодіння чужим майном, при розбої воно є небезпечним для життя чи здоров`я, а при грабежі така небезпека відсутня.

Відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_5 , з метою незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 , наніс останньому ряд тілесних ушкоджень, зокрема, ударів руками в голову та обличчя, після чого, погрожуючи фізичною розправою та застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, повідомив ОСОБА_10 , що має при собі пістолет та ніж, якими спричинить тілесні ушкодження та смерть потерпілому у разі невиконання його вимог, що свідчить про відсутність фактичної можливості чинити опір та протистояти насильству, а відтак, об`єктивних підстав не довіряти потерпілому та вважати, що під час застосування відносно нього насильства потерпілий не сприймав такі дії обвинуваченого небезпечними для свого життя чи здоров`я, суд не знаходить.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України, доведена, і суд вважає можливим дії обвинуваченого кваліфікувати:

- за ч. 4 ст. 187 КК України - напад (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчинений в умовах воєнного стану.

- за ч. 1 ст. 357 КК України - вимагання та привласнення офіційних документів, вчинене в особистих інтересах;

- за ч. 3 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом;

- за ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого.

При призначенніобвинуваченому видуі мірипокарання судвраховує характері ступіньсуспільної небезпеки вчиненого злочину,обставини, які пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,дані проособу обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Водночас згідно із ч. 2 зазначеної норми покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків та особливо тяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Під час судового розгляду, судом не встановлено наявності в поведінці ОСОБА_5 належної критичної оцінки своєї протиправної діяльності, її осуду, бажання виправити ситуацію, яка склалась. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 пробачення у потерпілого під час судового розгляду не просив та не висловлював жалю з приводу вчинених ним злочинів.

За зареєстрованим місцем проживання обвинувачений ОСОБА_5 характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання з основним діагнозом - цукровий діабет з периферичною ангіопатією, з гангреною; в 2024 році відбулася ампутація 2/3 нижньої лівої кінцівки з приводу гангрени. Має виражений ступінь обмеження до самообслуговування та пересування, до трудової діяльності.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_5 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий 06.12.2024 року та йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово безперервно продовжувався.

Ухвалою Веселинівського районного суду від 15 травня 2025 року ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 липня 2025 року. Після цього судом не продовжувався запобіжний захід.

За таких обставин, суд вважає за потрібне рахувати строк відбування покарання з моменту фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , зарахувавши йому таким чином в строк покарання попереднє ув`язнення, а саме один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 06.12.2024 року по 09.07.2025 року.

Також судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід обирався та неодноразово продовжувався у вигляді тримання під варто.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній - у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За такого, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотоварозначої експертизи, розмір якої підтверджується довідкою (т. 2 а.с. 44) та становить 2 387,70 гривень.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України:

- Автомобіль «Scoda Fabia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску; мобільний телефон «Redmi 10» ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ; чоловічі шкіряні кросівки «NEW BALANCE», які були у вжитку; вживану чоловічу куртку «DELPINO» forme, чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль "SKODA FABIA", з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; посвідчення водія серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення № 11/69-10 взамін військового квитка на ім`я ОСОБА_10 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , - які передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 , - слід залишити останньому як власнику (т.2 а.с.25-27);

- Мобільний телефон «ERGO R181» ІМЕІ НОМЕР_15 , який передано під зберігальну розписку ОСОБА_5 , - слід залишити останньому як власнику (т.2 а.с.25-27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень;

- за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень ;

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим,остаточно призначити ОСОБА_5 основне покарання - у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 06 грудня 2024 року, тобто з дня його фактичного затримання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання попереднє ув`язнення, а саме один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 06.12.2024 року по 09.07.2025 року.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- Автомобіль «Scoda Fabia», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2010 року випуску; мобільний телефон «Redmi 10» ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ; чоловічі шкіряні кросівки «NEW BALANCE», які були у вжитку; вживану чоловічу куртку «DELPINO» forme, чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль "SKODA FABIA", з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; посвідчення водія серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 ; посвідчення № 11/69-10 взамін військового квитка на ім`я ОСОБА_10 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , - які передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 , - залишити останньому як власнику - (т.2 а.с.19-23,25-27);

- Мобільний телефон «ERGO R181» ІМЕІ НОМЕР_15 , який передано під зберігальну розписку ОСОБА_5 , - залишити останньому як власнику. - (т.2 а.с.25-27).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_16 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт. Веселинове/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО: 899998, р/р: UA048999980313030115000014374) процесуальні витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_1