Ухвала суду № 128701759, 07.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

07 липня 2025 рокусправа № 380/12960/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 01 липня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі № 380/12960/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області згідно з листом ГУ ПФУ у Львівській області від 04.06.2025 № 11480-11746/6Т-52/8-1300/25 щодо непроведення індексації моєї пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення моєї пенсії, призначеної з 07.05.2022, 10846,37 грн (середня зарплата за 2019-2021 роки) з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,197, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року, відповідно до постанови КМ України № 168 від 24.02.2023, з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,0796, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року, відповідно до постанови КМ України № 185 від 23.02.2024, з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,115, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року, відповідно до постанови КМ України № 209 від 25.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести індексацію та перерахунок моєї пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення моєї пенсії, призначеної з 07.05.2022, 10846,37 грн (середня зарплата за 2019-2021 роки) з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,197, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року відповідно до постанови КМ України № 168 від 24.02.2023, з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,0796, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року, відповідно до постанови КМ України № 185 від 23.02.2024, з врахуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,115, встановленого для перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року, відповідно до постанови КМ України № 209 від 25.02.2025, та провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум пенсії;

- стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь понесені мною судові витрати судовий збір за подання позовної заяви.

Ухвалою судді від 30 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду із 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року, та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали 01 липня 2025 року позивач подав через систему «Електронний суд» заяву від 01 липня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Указана заява мотивована тим, що про порушення свого права на належну індексацію розміру пенсії позивач дізнався після 21 травня 2025 року, отримавши листа відповідача від 04 червня 2025 року № 11480-11746/6Т-52/8-1300/25, наданого у відповідь на його заяву від 21 травня 2025 року. Також позивач покликається на наявність судової практики, яка до січня 2025 року свідчила про те, що в аналогічних обставинах органи Пенсійного фонду України діють правомірно, тобто права пенсіонера на відповідну індексацію пенсії не порушуються, позивач не міг вважати інакше, тож звернення до суду з таким позовом не мало перспективи на позитивне рішення суду. Тобто відповідач порушував право позивача на перерахунок та індексацію його пенсії станом на 01 березня 2023 року, на 01 березня 2024 року, однак позивач не знав і не міг знати, що таке порушення його права дійсно відбувалося.

З огляду на вказане позивач просить суд поновити йому строк на звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду перерахунку та індексації його пенсії із 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року.

Постановляючи цю ухвалу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, під час визначення початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу на специфіку соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, запровадження відповідних строків звернення до суду з якими обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Звернувшись із цим позовом до суду 24 червня 2025 року, позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду з 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року (який не охоплюється шестимісячним строком, установленим положеннями частини другої статті 122 КАС України).

Позиція суду з цього питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, предметом розгляду у якій були позовні вимоги, подібні до розглядуваних у цій справі позовних вимог.

Стосовно тверджень позивача про те, що про порушення свого права на належну індексацію розміру пенсії він дізнався після 21 травня 2025 року, отримавши листа відповідача від 04 червня 2025 року № 11480-11746/6Т-52/8-1300/25, наданого у відповідь на його заяву від 21 травня 2025 року, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на перерахунок пенсії і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в такому разі. Тому твердження позивача у цій частині суд відхиляє.

Стосовно покликань позивача на наявність судової практики, яка до січня 2025 року свідчила про те, що в аналогічних обставинах органи Пенсійного фонду України діють правомірно, тобто права пенсіонера на відповідну індексацію пенсії не порушуються, суд зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.

Суд відзначає, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборним, та які не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини враховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Ураховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом ним не зазначено, суд доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 123 КАС України та повернення позовної заяви у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, наведені у заяві від 01 липня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, то суд повертає позивачу позовну заяву у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року.

Керуючись ст.ст.122, 123, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені у заяві від 01 липня 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути в частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2023 року по 23 грудня 2024 року.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 07 липня 2025 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна