Ухвала суду № 128701286, 07.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

07 липня 2025 року м. Київ №320/32987/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 30.05.2025 в рамках виконавчого провадження № 58038910 про накладення штрафу в розмірі 546 699,38 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що дана справа не підсудна Київському окружному адміністративного суду, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що предметом спору є постанова державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 30.05.2025 в рамках виконавчого провадження № 58038910 на підставі виконавчого листа з виконання рішення Печерського районного суду від 30.10.2018 року у цивільній справі № 757/25808/18-ц.

Згідно частини 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Частиною 1 ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, суд доходить висновку, що відповідно до вимог пункту частини першої статті 287 КАС України зазначена справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а підсудна Печерському районному суду м. Києва.

У той же час, чинна редакція КАС України не містить порядку дій суду при поданні адміністративного позову з порушенням правил предметної підсудності, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки, з матеріалів долучених до позовної заяви встановлено, що предметом спору є постанова державного виконавця про накладення штрафу від 30.05.2025 в рамках виконавчого провадження № 58038910 на підставі виконавчого листа з виконання рішення Печерського районного суду від 30.10.2018 року у цивільній справі № 757/25808/18-ц, даний адміністративний спір підлягає розгляду Печерським районним судом м. Києва.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дану адміністративну справу необхідно передати на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 20, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративну справу №320/32987/25 за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), - передати за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (адреса: 01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 02896745).

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Леонтович А.М.