Рішення № 128698956, 08.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2025 р. Справа № 120/17462/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що відповідачем прийнято та оплачено роботи із завищеною вартістю на загальну суму 14400,00 грн., з урахуванням ПДВ, чим нанесено матеріальну шкоду бюджету Турбівської селищної територіальної громади на вказану суму, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи позивача щодо завищення вартості ремонтно-будівельних робіт та нанесення матеріальної шкоди (збитків) бюджету Турбівської селищної ради не відповідають дійсності.

Отже, працівники відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турівської селищної ради Вінницького району Вінницької області під час виконання посадових обов`язків діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому остання вказала, що поданий відзив не містить жодного заперечення по суті позовних вимог.

Надалі, представником відповідача долучено до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в по об`єкту "Очистка частини р. Вільшанка на території Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області (Капітальний ремонт) (коригування), код ДК 021:2015 - 45240000-1 Будівництво гідротехнічних об`єктів" та акт обстеження фактично виконаних робіт з обсягами робіт по об`єкту.

Також, від представника позивача надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що примусове стягнення з підконтрольного суб`єкта суми збитків, визначених у вимозі Держаудитслужби, у разі відсутності добровільного відшкодування коштів здійснюється в судовому порядку за окремим позовом Держаудитслужби про стягнення збитків.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено перевірку закупівлі №UA-2021-07-28-002039-а, здійсненої Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради, за результатами якої складено акт від 21.08.2024 року №260218-30-06.

В ході перевірки встановлено порушення в частині прийняття та оплати робіт із завищеною вартістю на загальну суму 14400,00 грн., чим завдано матеріальну шкоду (збитки) бюджету Турбівської селищної територіальної громади на вказану суму.

Враховуючи, що виявлені порушення законодавства під час проведення перевірки не усунуто, позивач листом №260218-14/2686-2024 від 04.09.2024 року в адресу відповідача направив вимогу щодо усунення виявлених порушень, якою вимагалось, зокрема, забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків) завданої внаслідок оплати завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 14400,00 грн. відповідно до норм статтей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України та статтей 611, 629 Цивільного кодексу України.

Оскільки виявлені порушення відповідачем не усунуто, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ.

Відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ст.1 Закону).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7);

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.8);

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10).

З аналізу наведених норм суд доходить висновку, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів і має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; звертатися до суду, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Предметом позову є стягнення з Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради до бюджету Турбівської селищної територіальної громади коштів в 14400 грн.

При цьому, позов обґрунтований тим, що в порушення пункту 6.2.2 Національного Стандарту України "Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва" ДСТУ Н Б Д.1.1-2:2013, прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405, відповідачем прийнято та оплачено роботи екскаватора одноковшевого дизельного на гусеничному ходу із завищеною вартістю на загальну суму 14400,00 грн., з урахуванням ПДВ, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) бюджету Турбівської селищної територіальної громади на вказану суму.

Суд наголошує, що у даному випадку позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача коштів у зв`язку з понесенням завищених витрат на оплату робіт, тоді як пунктом 8 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не передбачено право позивача для звернення до суду з такими вимогами.

У свою чергу суд вказує, що пунктом 8 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право позивача для звернення до суду про стягнення у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами, а не понесених ними витрат.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач, як орган державного фінансового контролю, при зверненні з даним позовом діяв не у спосіб, передбачений законодавством, а саме пунктом 8 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Предмет позову не відповідає межам наданих повноважень, оскільки йдеться не про стягнення коштів, отриманих підконтрольною установою, а про витрати, понесені на оплату робіт, що, на думку позивача, були завищені.

Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб судового захисту є безпідставним, а заявлені позовні вимоги такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 ЄДРПОУ 40479560);

Відповідач: Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 42, смт. Турбів, Вінницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ 44077617).

Суддя Свентух Віталій Михайлович