Рішення № 128698955, 08.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2025 р. Справа № 120/16850/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування припису.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю припису головних інспекторів будівельного нагляду другого відділу Державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.09.2024 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва встановлено, що будівельний майданчик не був огороджений відповідно до чинних державних будівельних норм та інформаційний стенд був встановлений не відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, інспекторами при візуальному огляді було встановлено невідповідність встановленого стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення.

Представник відповідача зазначила, що оскаржуваний в межах даної справи припис виданий обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивачів в процесі їх вчинення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

21.08.2024 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято наказ №149 про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область.

09.09.2024 року посадовими особами Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю видано Товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва та візуального огляду інспекторами встановлено, що будівельний майданчик не був огороджений відповідно до чинних державних будівельних норм та інформаційний стенд був встановлений не відповідно до вимог законодавства.

У вказаному приписі відповідач вимагав усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом:

1) огородження будівельного майданчика у термін до 16.09.2024;

2) встановлення та оформлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 16.09.2024.

Не погоджуючись із вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VІ).

За змістом статті 41 названого Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За нормами пункту 4-1 Порядку № 553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, крім іншого, дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця; подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов`язковим; застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність; додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки; додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення; забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта; внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

За нормами пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абазом 1 підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

Відповідно до положень пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).

Так, із змісту оскаржуваного припису вбачається, що під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва та візуального огляду інспекторами встановлено, що будівельний майданчик не був огороджений відповідно до чинних державних будівельних норм та інформаційний стенд був встановлений не відповідно до вимог законодавства.

Зокрема вказано, що будівельний майданчик огороджений рулонною сіткою, що суперечить вимогам законодавства, а саме: ДБН "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення".

Також, зазначено, що відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності субпідрядник (підрядник). Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Крім того, посадовими особами контролюючого органу встановлено, що на території будівництва розміщений паспорт об`єкта (стенд), однак при візуальному огляді стенду встановлено невідповідність такого стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення.

Зазначено, що виявлені обставини є порушенням абзацу 2 пункту 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, пункту 6.2.1 ДБН "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення", пунктів 4.3, 7.3, 7.13 ДБН А3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", частини 8 статті 7 та частини 1 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) (далі - Порядок № 466).

За нормами пункту 1 Порядку № 466 під час дії воєнного стану набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану".

За визначенням наведеним у пункті 2 Порядку № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

В силу норм пунктів 5-6 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 8 Порядку № 466).

Видача дозволу здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю") з дотриманням вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" (пункт 10 Порядку № 466).

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 11 Порядку № 466).

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 (далі - Загальні умови № 668).

За нормами пункту 1 згаданих Загальних умов № 668 ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - будівництво).

Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Згідно з визначенням наведеним у пункті 3 Загальних умов № 668 генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи;

замовник - сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням інвестора розміщує замовлення на виконання робіт (будівництво об`єкта), приймає закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплачує їх.

підрядник - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об`єкт будівництва), передбачені договором підряду.

Пункти 69-70 Загальних умов № 668 визначають, що будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Замовник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика (фронту робіт) підрядником. Договором підряду може бути передбачена участь підрядника у такій підготовці.

У контексті цієї спірної ситуації, суд враховує ту обставину, що ТОВ "Буд-контракт" є підрядником за Договором на виконання будівельних робіт від 25.09.2023 № 77, за яким підрядник зобов`язався виконати роботи на об`єкті "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності 41.

Так, у спірному приписі від 09.09.2024 відповідач, встановивши порушення, що будівельний майданчик не був огороджений відповідно до чинних державних будівельних норм та інформаційний стенд був встановлений не відповідно до вимог законодавства, вимагав усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом:

1) огородження будівельного майданчика у термін до 16.09.2024;

2) встановлення та оформлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 16.09.2024.

Водночас, в межах цього спору позивач, не погоджуючись з вимогами припису від 09.09.2024, наголошує на відсутності у нього обов`язку як у підрядника відповідати за інформаційне наповнення стенду (паспорту об`єкта будівництва), оскільки відповідальність за таке порушення має нести саме замовник, а не підрядник, а влаштування інформаційного стенду за межами будівельного майданчика не відноситься до будівельних робіт, не передбачено проектно-кошторисною документацією і не входить до складу обов`язків підрядника, а відповідний інформаційний стенд на об`єкті будівництва виготовлявся і встановлювався саме замовником - Іллінецьким ліцеєм № 1 Іллінецької міської ради.

Також, позивач, посилаючись на норми пункту 2 Порядку № 466 та пункту 70 Постанови № 688, стверджує, що влаштування огорожі прямо входить до обов`язку замовника із здійснення підготовчих робіт.

Надаючи оцінку таким твердженням представника позивача, суд вказує наступне.

Так, стаття 34 Закону № 3038-VI визначає право на виконання будівельних робіт.

Водночас, частина п`ята статті 34 згаданого Закону передбачає, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, норми частини шостої статті 34 Закону № 3038-VI передбачають, що інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта), замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Відповідно до положень пункту 12 Порядку № 466 інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю).

На стенді обов`язково має міститися двовимірний матричний штрихкод, зчитування якого відповідним сканером та/або розпізнавання програмними засобами надає актуальну інформацію про об`єкт будівництва, який міститься в Реєстрі будівельної діяльності, у тому числі про орган архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, положення статті 34 Закону № 3038-VI в сукупності з нормами пункту 12 Порядку № 466 передбачають обов`язок з встановлення відповідного інформаційного стенда (з обов`язковим визначеним законом інформаційним наповненням) на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

В свою чергу, процитовані вище нормативно-правові акти чітко не визначають, хто має відповідати за інформаційно-змістовне наповнення згаданого стенду, який в свою чергу є відображенням основної інформації щодо здійснюваного будівництва, зокрема щодо інформації про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін, його зовнішній вигляд (розміри, особливості місця встановлення).

Водночас, на переконання суду, висновок відповідача щодо того, що за інформаційно-змістовне наповнення відповідного стенду та відповідність його вимогам нормативно-правових актів у сфері будівництва має нести відповідальність саме підрядник в цьому випадку ТОВ "Буд-контракт", є безпідставним, оскільки будь-яка інформація щодо відповідного об`єкта будівництва, інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін тощо, знаходиться безпосередньо у володінні і розпорядженні саме замовника, відповідно відображення такої на певному інформаційному стенді належить саме до обов`язків та функцій замовника.

На користь цих висновків суду може свідчити і той факт, що право на будівництво об`єкта може бути передано іншому замовникові або відбутись зміна генерального підрядника чи підрядника, може відбутись коригування проектної документації проектної документації на виконання будівельних робіт, в цьому випадку обов`язок щодо відображення усієї визначеної законом інформації щодо об`єкта будівництва з урахуванням відповідних змін на інформаційному стенді належить до обов`язку саме замовника, відповідно позивач як підрядник у цьому випадку не може нести відповідальність за невиконання вимог припису у цій частині.

За таких обставин визначення ТОВ "Буд-контракт" як суб`єкта містобудування, який має нести відповідальність за невідповідність вимогам чинного законодавства інформаційного стенду на об`єкті будівництва "Нове будівництво захисної споруди (протирадіаційне укриття) Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради Вінницької області за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Незалежності 41, є необґрунтованим, внаслідок чого відносно нього безпідставно складено припис про усунення виявлених порушень в цій частині.

В свою чергу, суд погоджується з аргументами сторони відповідача, що огородження будівельного майданчика належить саме до обов`язків підрядника ТОВ "Буд-Контракт".

Так, пункти 71-72 Загальних умов № 668 визначають, що підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.

У разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майданчика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об`єкті, у договорі підряду визначається порядок доступу підрядника до будівельного майданчика (фронту робіт). У такому випадку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього підрядника.

Норми ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення", поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі будівельно-монтажні роботи) та визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно з пунктом 4.6 ДБН А.3.2-2-2009 виконанню основних будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва повинен передувати комплекс підготовчих заходів і робіт згідно з 1.5 ДБН А.3.1-5.

За нормами пунктів 6.2.1, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення" будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.

Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів.

Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР.

Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності субпідрядник (підрядник).

Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними.

Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Водночас, Державні будівельні норм України "Організація будівельного виробництва" А.3.1-5:2016 встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об`єкти будівництва).

За нормами пунктів 6.1-6.2 ДБН А.3.1-5:2016 підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об`єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями.

Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.

Підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів:

а) забезпечення об`єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією;

б) оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва [1, 22];

в) забезпечення комплексної безпеки будівництва (4.3);

г) організацію системи управління будівництвом;

д) припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню;

е) забезпечення будівництва під`їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним), системою зв`язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини;

ж) організацію авторського та технічного нагляду [8, 9], а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об`єкта;

з) облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо [22];

к) забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.

Будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001) (п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016).

При виконанні будівельних робіт має бути забезпечено дотримання вимог з комплексної безпеки будівництва, в тому числі для об`єктів прилеглої забудови та навколишнього середовища (4.3) (п. 7.3 ДБН А.3.1-5:2016).

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд вказує, що саме підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.

В даному випадку позивач як ініціатор судового провадження не спростував висновки перевіряючих викладені у оскаржуваному приписі від 09.09.23024 в частині незабезпечення ним огородження будівельного майданчика на об`єкті будівництва "Будівництво захисної споруди Іллінецького ліцею № 1", що знаходиться за адресою за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницька область.

Більше того слід вказати, що виконання таких вимог є обов`язком позивача, адже виконання відповідного виду будівельних робіт, тим більше на території закладу освіти, має здійснюватись з суворим дотриманням будівельних норм та вжиттям належних заходів задля гарантування безпеки осіб, які перебувають та можуть перебувати як на території так і поблизу об`єкта будівництва.

Отже, оскаржуваний припис в частині усунення допущення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом огородження будівельного майданчика у термін до 16.09.2024 є правомірним.

В свою чергу, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.09.2024 з частині пункту 2 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Контракт" усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом встановлення та оформлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 16.09.2024.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових втрат зі сплати судового збору, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4239,20 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 16.12.2024 року №TQQ2-TF3Q-3KZE.

Водночас, згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено на рівні 3028 грн.

Позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відтак, ставка судового збору за подання позивачем адміністративного позову з такими позовними вимогами, з урахуванням коефіцієнта 0,8 визначеного Законом для пониження ставки судового збору у разі подання позовної заяви у електронній формі, становить 2422,40 грн.

Отже, понесені ТОВ "Буд-Контракт" судові витрати на сплату судового збору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, в сумі 1211,20 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо переплаченої суми судового збору, то суд враховує, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1816,80 грн. вважається надміру сплаченою, а її повернення здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, а не в порядку розподілу судових витрат.

У такому випадку надміру сплачений судовий збір може бути повернутий з Державного бюджету за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.09.2024 з частині пункту 2 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Контракт" усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом встановлення та оформлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 16.09.2024.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" (вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, ЄДРПОУ 45051888);

Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульвар. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44245840).

Суддя Свентух Віталій Михайлович