Ухвала суду № 128689357, 08.07.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/100/25 Провадження № 2/613/247/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», представник позивача Мишевська Н.М. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженніБогодухівського районногосуду Харківськоїобласті перебуваєцивільна справаза позовом ТОВ« Бізнеспозика» до ОСОБА_1 ,про стягненнязаборгованості.

Представник позивача в судове засідання не заявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про зупинення судового провадження по даній справі, у зв`язку з його мобілізацією до лав ЗСУ.

Суд, дослідивши клопотання, про зупинення провадження по справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

З копії довідки № 581 від 19 червня 2025 року командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що содат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

Вищевказана довідка не підтверджує перебування ОСОБА_1 у військових формуваннях, які переведені на воєнний стан та виконання ним бойових завдань у зоні бойових дій.

Крім того слід зазначити, що зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України передбачено саме для захисту прав та інтересів, при цьому відповідач не позбавлений права мати представника для захисту своїх інтересів.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії).

Враховуючи вищевикладене, оскільки, стороною відповідача не надано суду належних доказів того, що відповідач проходить військову службу у військовій частині, яка переведена на військовий стан та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України.

На підставівикладеного, керуючисьст.ст.252, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , про зупинення провадження по справі відмовити.

Судове засідання відкласти до 09.45 год. 01 вересня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ